6. Функціональні стилі української мови та сфера їх застосування

Слово “стиль” давні греки вживали для називання дерев’яної загостреної палички для письма. Вміння користуватися паличкою-стилем було одним із показників мовної культури. Пізніше поняття “стиль” асоціювалося з манерою письма і мовлення. У сучасній мові це слово стало засобом реалізації понять різних сфер людських знань, діяльності, реалій. У широкому розумінні стиль – це напрям, течія, манера тощо в певній сфері людської діяльності. Так, у мистецтві та архітектурі виділяють такі стилі, як бароко, рококо, ренесанс тощо.Стилі мови – це історично сформовані, суспільно усвідомлені різновиди загальнонаціональної мови, які різняться принципами відбору та організації мовних засобів і частково самими мовними засобами відповідно до сфер спілкування. У системі сучасної мови кожний функціональний стиль є вже сформованим відображенням функціонування мови у відповідних сферах суспільно-виробничої діяльності й життя. Українська мова має розгалужену систему стилів. Кожен із функціональних стилів становить своєрідні експресивно-смислові принципи добору, поєднання і вмотивованого вживання слів та виразів, синтаксичних конструкцій. Кожен стиль має:сферу поширення і вживання (коло мовців);функціональне призначення (регулювання стосунків, повідомлення, вплив, спілкування тощо);жанри реалізації;характерні ознаки;систему мовних засобів і стилістичних норм (лексику, фразеологію, граматичні форми, типи речень тощо);підстилі.У сучасній українській літературній мові виділяють такі функціональні стилі: 1. Науковий стиль:Основне призначення стилю – повідомлення про результати наукових досліджень, систематизація знань, навчальна діяльність. 2. Офіційно-діловий стиль:Основне призначення стилю – регулювання офіційно-ділових стосунків.3. Публіцистичний стиль:Основне призначення стилю – обговорення, відстоювання і пропаганда важливих суспільно-політичних ідей, формування відповідної громадської думки, сприяння суспільному розвиткові. 4. Художній стиль:Основне призначення стилю – різнобічний вплив на думки і почуття людей за допомогою художніх образів. 5. Розмовний стиль:Основне призначення стилю – обмін інформацією, думками, враженнями. 6. Конфесійний стиль:Основне призначення стилю – вплив на душевні переживання людини.

7. Основні ознаки функціональних стилів

Розмовний стиль. Сфера використання – усне повсякденне спілкування в побутів, у сім’ї, на виробництві.Основне призначення – бути засобом впливу й невимушеного спілкування, жвавого обміну думками, судженнями, оцінками, почуттями, з’ясування виробничих і побутових стосунків. Основні ознаки:- безпосередня участь у спілкування;- усна форма спілкування;- неофіційність стосунків між мовцями (неформальне)- невимушеність спілкування;- непідготовленість до спілкування (неформальне);- використання несловесних засобів (логічних наголосів, тембру, пауз, інтонації);- використання позамовних чинників (ситуація, поза, руки, жести, міміка);- емоційні реакції;- потенційна можливість відразу уточнити незрозуміле, акцентувати головне.Художній стиль.Цей найбільший і найпотужніший стиль української мови можна розглядати як узагальнення й поєднання всіх стилів, оскільки письменники органічно вплітають ті чи інші стилі до своїх творів для надання їм більшої переконливості та достовірності в зображенні подій.Основні ознаки:- найхарактерніша ознака художнього відтворення дійсності – образність (образ – персонаж, образ колектив, образ – символ, словесний образ, зоровий образ);- поетичний живопис словом навіть прозових і драматичних творів;- естетика мовлення, призначення якої – викликати в читача почуття прекрасного;- експресія як інтенсивність вираження (урочисте, піднесене, увічливе, пестливе, лагідне, схвальне, фамільярне,жартівливе, іронічне, зневажливе, грубе та ін.); Науковий стиль.Сфера використання – наукова діяльність, науково-технічний прогрес, освіта.Основні ознаки:- ясність (понятійність) і предметність тлумачень;- логічна послідовність і доказовість викладу;- узагальненість понять і явищ;- об’єктивний аналіз;- точність і лаконічність висловлювань; аргументація та переконливість тверджень;- однозначне пояснення причино-наслідкових відношень;- докладні висновки. Публіцистичний стиль.Сфера використання – громадсько-політична, суспільно-виробнича, культурно-освітня діяльність, навчання.Основні ознаки:- доступність мови й формування (орієнтація на широкий загал);- поєднання логічності доказів і полемічності викладу;- сплав точних найменувань, дат, подій, місцевості, учасників;- висловлення наукових положень і фактів емоційно-експресивною образністю;тенденційний характер;- широке використання художніх засобів (епітетів, порівнянь, метафор, гіпербол і т. ін.).Епістолярний стиль.Сфера використання – приватне листування. Цей стиль може бути складовою частиною інших стилів, наприклад художньої літератури, публіцистики.Основні ознаки – наявність певної композиції: початок, що містить шанобливе звернення; головна частина, у якій розкривається зміст листа; кінцівка, де підсумовується написане, та іноді постскриптум. Конфесійний стиль.Сфера використання – релігія та церква. Основні засоби:- суто церковна термінологія і слова – символи;- непрямий порядок слів у реченні та словосполученні;- значна кількість метафор, алегорій, порівнянь;- наявність архаїзмів.