3.Поняття престижу мови, засоби його забезпечення

Престиж мови – це її авторитет у міжнаціональному та міжнародному спілкуванні. Високий престиж сучасної англійської мови пояснюється, зокрема, тим, що зараз більше 75% наукової продукції світу друкується цією мовою, а Америка веде перед у технічному прогресі. Може, з часом китайська стане міжнародною і її будуть вивчати наші внуки. Цю ситуацію ніхто не спроможний змінити чи контролювати, це хід історії.Престиж мови не перебуває у прямій залежності від кількості людей, що нею послуговуються. Китайською мовою, наприклад, розмовляє більше мільярда землян, але вона не входить до числа найпрестижніших. Іноді престиж мови має не загальний характер, а забезпечується її функціонуванням в одній зі сфер. Так, у музиці вже кілька століть найвищий престиж у світі має італійська мова. Престиж мов часто пов'язаний із сакральним використанням: санскрит – в Індії, латина і церковнослов'янська мова – у Європі, арабська – у країнах мусульманського світу.Відлучення мов від функцій, що надають їй престижу, наприклад, від ролі державної мови, знижує її авторитет і зменшує опір проникненню в неї чужомовних елементів.Престижними можуть бути навіть мертві мови, якщо вони характеризуються високим рівнем окультурення і ними закодована велика кількість важливої інформації. За приклад може служити латина. Престиж мови – величина змінна. В історії відомі чимало випадків піднесення і падіння мов.Про престижність української мови в минулому свідчать, наприклад, такі факти: вона використовувалася як державна у Великому Литовському князівстві ( «руською» мовою велося діловодство, судочинство, листування); як актова мова Молдавського князівства; дипломати при дворі польських королів спілкувалися коли не латиною, то руською (українською) мовою, цією ж мовою бахчисарайські хани листувалися з турецькими султанами; листи Августа ІІ – повелителя Великого Литовського князівства – до матері-італійки засвідчують, що не тільки він, а й вона добре розумілися на українській. Про повільне, але неухильне зростання престижу української мови у наші дні свідчить кількість кафедр та центрів українознавства, які з’являються у багатьох країнах світу. Цей процес, сподіваємось, буде продовжуватися, як і зростатиме міжнародний авторитет України. Слід наголосити, що престиж української мови зростатиме, якщо нею буде спілкуватися молоде покоління. Уже зараз в офісах провідних українських компаній запроваджено користування українською мовою, користуються великою популярністю серед дорослих і дітей нові мультики, ми вже звикли до україномовних фільмів та програм. І хоча, звичайно, до нормального стану речей ще далеко, але українська мова поступово завойовує різні сфери життя людей. Проте є багато людей, які вважають за престижне говорити російською. У цьому І. вбачається прояв глибокого провінціоналізму, коли людина думає, що десь далеко – найкраще а тут – дуже погане. Варто не соромитися української мови, навіть суржику, люди поволі відійдуть від цього змішування. Для цього потрібен час.Слід постійно наголошувати, що українська мова зараз одна з найбагатших і найрозвиненіших мов світу. Перша в світі «Енциклопедія кібернетики» (2 томи 1158 ст.) була видана 1973 року українською мовою, і лише через 2 роки її було перекладено на російську і англійську..І термінів, і спеціальних виразів для неї вистачило для неї у нашій мові.1928 року в Парижі відбувся міжнародний конкурс мов. На ньому знавці визначали наймелодійнішу мову. Українська посіла 3 місце, поступившись французькій та італійській. 1934 року на такому ж конкурсі українська здобула 3 місце після французької і перської. Турецький мандрівник Евлія Челебі, після перебування в 1657 році в Україні писав, що українці – це стародавній народ, а їхня мова всеосяжніша, ніж перська, китайська, монгольська, а от лайливих вирази він спромігся знайти у цій «всеосяжній» мові аж чотири: «щезни,собако», «свиня», «чорт», «дідько». ( брутальна лайка і монголо-татарське іго)Отже, нам, українцям, нема чого соромитися нашої української. Це давня європейська високорозвинута мова.