Латинська Америка

ний Договір про дружні відносини та співробітництво. З то­го часу між обома країнами укладено близько двох десятків міждержавних, міжурядових та міжвідомчих угод. Виникли сприятливі умови для співпраці в авіаційній, космічній, військово-технічній сферах. У 2002 р. обидві країни виявили також заінтересованість у співпраці в галузі аграрно-промис­лового комплексу.

ИКА

_М

ексика, країна зі 100-мільйонним насе­ленням, так само як і інші країни-лідери регіону, відкривалася і приватизувалася, налагоджувала ши­рокі торговельні зв'язки зі США та Канадою на нових заса­дах, стала членом різних міжнародних організацій, у тому числі й ГАТТ. Уже в 1991—1993 pp. ВВП країни збільшився на 7,2 %, що стало наслідком відходу від традиційного про­текціонізму і державного патерналізму. Важливу роль у цьо­му процесі зіграв президент К. Салінас де Гортарі — при­хильник моделі відкритої економіки. В зазначений період щорічні зарубіжні інвестиції становили 4,5 млрд дол. А в 1994—1995 pp. цей показник зріс до 10 млрд дол.

Проте переважання соціалістичних методів господарю­вання, що суперечили ринковим принципам економічної свободи, дуже скоро дало про себе знати. Потужний потік північноамериканського імпорту через Ріо-Гранде завдав ве­ликих втрат мексиканській валютно-фінансовій системі. До всього цього додався вибух політичного насильства (вбивст­во в 1994 р. кандидата в президенти від правлячої Інсти-туційно-революційної партії Луїса Дональдо Колосіо). На півдні країни повстали індіанці. Складну ситуацію підігріва­ли противники реформ. У грудні 1994 р. вартість мекси­канського песо впала на 40 %. Почався спад виробництва. Крах мексиканського ринку, наступна втеча з Мексики за­рубіжних інвестицій завдали шкоди також численним північноамериканським компаніям у Мексиці й неабияк стурбували уряд СІІІА, який вирішив ужити рішучих заходів для стабілізації песо. Своєму партнерові по НАФТА Сполу-

203

Р ОЗДІЛ 10

чені Штати надали кредит у 20 млрд дол. Загалом же зовнішні надходження склали 50 млрд дол. Новий уряд пре­зидента Ернесто Седільйо зумів переломити ситуацію. Уже в 1996 р. економічне зростання становило 5,2 %, 1997 р. — 7 %. Програмою Седільйо передбачалося, що такі темпи збільшення виробництва збережуться до кінця століття. Протягом 1996—1997 pp. була подолана фінансово-еко­номічна криза. Однак спад економічної активності в США у 2001 р. позначився й на Мексиці, економіка якої зав'язана на північного сусіда. Відчутних економічних втрат зазнала країна й унаслідок падіння цін на нафту.

У 1995 р. була започаткована реформа ехідальної (общин­ної) системи у сільському господарстві — найбільш відста­лої, архаїчної форми господарювання на селі. Члени ехідо здобули право самостійно вирішувати долю своїх колектив­них господарств. Згідно з новим законом общинні землі ста­ли об'єктом купівлі-продажу.

Наприкінці XX ст. настійною необхідністю для Мексики стала політична реформа, яка усунула б перепони на шляху демократизації в усіх сферах життя. Як відомо, у країні три­валий час зберігалася диктатура Інституційно-революційної партії (ІРП), котра, по суті, розпоряджалася у своїх інтересах великою державною власністю завдяки відповідним кон­трольним важелям. З 1929 р. й до кінця століття ІРП була своєрідною КПРС, ядром політичної системи, здійснювала необмежений контроль над законодавчою владою, хоча її повноваження й функції не були закріплені в конституції. Щоправда, диктатура ІРП пом'якшувалася тією обставиною, що жодна особа в Мексиці не може перебувати при владі більше як шість років. Ще однією перепоною на шляху до демократії була надто сильна регіональна влада, що зосеред­жувалася в руках губернаторів штатів.

Останнім часом у країні здійснюються заходи, спрямо­вані на узаконення опозиції як демократичного парла­ментського інституту. Були внесені важливі зміни до систе­ми партійного та електорального законодавства, гарантовано прозорість виборів і незалежність виборчого інституту від виконавчої влади. Все це забезпечило прихід опозиції до влади у 2000 р. 1 грудня 2000 р. президентом Мексики був обраний Вісенте Фокс Каседа, що поклало край більш як 70-річній владній монополії ІРП. Мексиканська демократія

204