Велика Британія

економічних та політичних установках лейбористів відбули­ся кардинальні зміни. Йдеться, насамперед, про відмову від націоналізації, відмежування від профспілкових вимог, що не влаштовують бізнес. До того ж діловим колам імпонує м'який тетчеризм і прагматичний європеїзм в інтересах бри­танської економіки в цілому. Важливе значення мала також відмова від пункту 4 статуту партії, де проголошувалось вста­новлення "суспільної власності на засоби виробництва, розподілу та обміну". Лейбористська партія, таким чином, почала перетворюватися на "партію нації", виражати загаль­нонаціональний інтерес.

Як наслідок, на виборах 1997 р. лейбористи отримали мандатів у 2,5 разу більше, ніж торі. Лейбористська програ­ма виявилася ефективною. За перші роки перебування при владі лейбористам удалося скоротити дефіцит державного бюджету з 3 % у 1996 р. до 0,1 % у 1998 р. Водночас було за­проваджене "золоте правило" державних витрат (уряд пози­чає гроші лише для інвестицій). Позитивні зміни відбулися у податковій системі — до 30 % знижено податок на корпо­рації, що є найнижчим рівнем у Євросоюзі. Значні пільги надані малому і середньому бізнесові. До 22 % знижена база прибуткового податку. Усі ці заходи сприяли кардинальному поліпшенню клімату у виробничій сфері. Більшу частину інвестицій у науково-дослідні і дослідно-конструкторські розробки (НДДКР) також здійснює держава.

Серед інших важливих заходів у галузі регулювання виробничих стосунків слід назвати також законодавче виз­нання профспілок на підприємствах як представників трудо­вого колективу. Рівень безробіття знизився до 6 %. Значні кошти (20 млрд ф. с. строком на 3 роки) було заплановано виділити на модернізацію національної служби охорони здо­ров'я, у тому числі 8 млрд. ф. с. на будівництво лікарень, поліклінік.

Особлива увага приділялася соціальній сфері. У 1998 р. кабінет Блера виділив хронічно відсталому районові — Північній Ірландії — компенсаційні платежі з розрахунку 2000 ф. с. на душу населення на рік. Задіяні податкові пільги гарантували пристойні заробітки для працюючих сімей (220 ф. с. на тиждень), були також запроваджені пільги на дітей, суттєво розширилася мережа ясел і дитячих садків.

127

Розділ 6

Реформування королівства

_Л

ейбористське реформаторство королівства виразилося у децентралізації, тобто повер­ненні (деволюції) центром владних повноважень на місця. Перші кроки у цьому напрямі зроблені в національних ок­раїнах. У Північній Ірландії вибори до Законодавчої асамблеї відбулися у червні 1998 р. У Шотландії та Уельсі — до місце­вих парламентів — у травні 1999 р. У Шотландії та Ольстері парламент й асамблея наділялися широкими законодавчими повноваженнями (право "первинного законодавства") з пи­тань охорони здоров'я, освіти, місцевого самоврядування, житлового та комунального господарства, риболовлі, спорту й мистецтв. Крім того, шотландський парламент може варіювати прибутковий податок у межах 3 % і відповідає за правопорядок (юридична система Шотландії традиційно автономна від англійської). Водночас асамблея Уельсу, ку­рируючи багато які зі згаданих сфер, може регулювати їх за допомогою "вторинного законодавства", тобто в рамках загальнобританських органів. Таким чином, рівень наданої автономії неоднаковий.

Повноваження центру (парламенту королівства) поширю­ються лише на питання конституційного устрою З'єднаного королівства, зовнішньої політики, оборони, національної безпеки, фінансово-економічної системи, а також єдиний ринок товарів та послуг, соціальне забезпечення, радіотранс­ляцію, регулювання транспорту.

Центр позбавлений права вето на рішення місцевих ор­ганів, які приймаються у рамках 'їхньої компетенції. Співробіт­ництво між виконавчими органами місцевих законодавчих ор­ганів з центральними регулюється спеціальними угодами ("конкордатами"). Координацію дій між центром і місцями здійснює Спільний комітет Міністрів, а владнання суперечок між ними — Таємна рада в Лондоні на чолі з монархом.

Таким чином, лейбористи, йдучи в ногу з часом, успішно вирішують питання, які вже давно заявили про себе.

Реформування державного устрою у демократичному на­прямі торкнулося й палати лордів. У 1999 р. оприлюднено програму її поступової перебудови. Насамперед, спадкових лордів позбавлено низки пільг (права бути присутніми і

128