Болгарія

пом'якшення труднощів перехідного періоду в соціальній сфері, рішучу боротьбу з корупцією. На реалізацію основних положень урядової програми Симеон відвів 800 днів. Крім того, НРСД уклав коаліційну угоду з РПС, що вважається партією турецької національної меншини, хоча де-юре в Болгарії заборонено створення політичних об'єднань на етнічній основі. Заключним акордом політичного життя Болгарії 2001 р. стали президентські вибори, що відбулися в листопаді. У другий тур виборів вийшли чинний президент країни П. Стоянов та лідер соціалістів 44-річний Г. Пирва-иов, який очолив партію в період драматичних для неї подій 1996 р. і не дав за цей час жодного приводу для звинувачень у будь-якій ідеологічній спорідненості зі своєю попередни­цею. Голоси болгарських виборців, котрі й раніше не нирізнялись особливою чутливістю до небезпеки повернен­ня комунізму, виявилися на боці Г. Пирванова.

Обрання соціаліста главою держави зовсім не означало шіни її політичного курсу. Пріоритети внутрішньої й ювнішньої орієнтації президента збігалися з намірами уряду НРСД. Упродовж першого року президентства Г. Пирванов спрямував свої зусилля на забезпечення економічного зрос­тання країни, боротьбу з корупцією, злочинністю, злиднями, прискорення реформування болгарської армії. Незмінним залишався курс на вступ до НАТО і європейських структур, хоча за низкою показників (ВВП на душу населення, законо­давче забезпечення прав національних меншин) Болгарія стояла останньою в черзі кандидатів на вступ до Євросоюзу. Тому найголовнішими завданнями президента й уряду Бол­гарії були реструктуризація фінансових фондів, наближення болгарського законодавства до норм Євросоюзу, практичне впровадження нових законодавчих норм.

Прозахідна орієнтація зовнішньої політики

_Б

олгарія намагалася здійснювати прагма­тичну зовнішню політику, спрямовану на тбезпечення національних інтересів в нових геостра-тегічних умовах, орієнтувалася, насамперед, на інтеграцію в

109

Р ОЗДІЛ 5

євроатлантичні структури й активізацію відносин з провідними європейськими країнами та США. На кінець 2002 р. республіка підтримувала дипломатичні відносини із 130 державами й була членом близько 300 міжнародних і регіональних організацій та установ, серед яких ООН, Рада Європи, МВФ, МБРР, Чорноморське економічне співробіт­ництво та ін. Болгарія бере активну участь у військовій про­грамі НАТО "Партнерство заради миру", Раді північноат­лантичного партнерства, а в період косовської кризи 1999 р. вона підтримала силову акцію НАТО проти СРЮ, надала свій повітряний простір для військової авіації альянсу. У бе­резні 2001 р. між Болгарією і НАТО підписано угоду, що рег­ламентувала транзит через болгарську територію і правовий статус її військовиків, а також дозволяла їх тимчасове пере­бування на території країни. На саміті альянсу в Празі (лис­топад 2002 р.) Болгарія отримала офіційне запрошення на вступ до НАТО. Будучи асоційованим членом Євросоюзу з 1993 p., Болгарія і ЄС досягли домовленості щодо достроко­вого виведення з експлуатації чотирьох старих реакторів АЕС у Козлодуї. Це стало однією з умов переговорів про вступ країни до Євросоюзу, що розпочалися у березні 2002 р. Не обтяжені нашаруваннями минулих епох стосунки між Болгарією і Україною, після встановлення дипломатичних відносин між ними у грудні 1991 p., розвивалися поступаль­но. У жовтні 1992 р. укладено базовий Договір про дружні відносини й співробітництво між обома країнами, а підписа­на у березні 1998 р. Декларація про подальший розвиток та поглиблення співробітництва між Болгарією і Україною засвідчила їх прагнення розвивати двосторонні відносини в напрямі стратегічного партнерства. Високий рівень політич­них відносин між двома країнами засвідчив також офіційний візит до Софії у вересні 2001 р. президента України Л. Куч­ми, в ході якого наголошувалася необхідність активізації співпраці у сфері економіки й торгівлі. Товарообмін між Ук­раїною і Болгарією у 2001 р. становив 364 млн доларів. На кінець 2002 р. між країнами підписано близько 70 міждер­жавних договорів, угод і протоколів. Поглибленню двосто­роннього співробітництва значною мірою сприяє наявність в Україні численної болгарської громади (234 тис. чоловік) — найбільшої за межами Болгарії. Водночас у Болгарії меш­кають 6 тис. громадян України та вихідців з її території.

Розділ

₆