Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
газін 2 частина.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
6.48 Mб
Скачать

Болгарія

учасники якого обговорювали найважливіші політичні й економічні проблеми. Через два місяці було підписано угоду про розпуск партійних організацій за місцем праці, запрова­дження багатопартійної системи, доступ опозиції до засобів масової інформації, проведення виборів.

Перші за багато десятиліть вільні вибори відбулися у червні 1990 р. БСП здобула 47 %, СДС - 36 %, Рух за права і свободи турків і мусульман у Болгарії (РПС) — 6 %. Вибо­ри засвідчили, що переважання БСП у парламенті (211 місць з 400) було вкрай ненадійним і не відбивало реального співвідношення сил у суспільстві, яке прагнуло демократич­них перетворень. Мітинги, демонстрації, особливо бурхливі виступи студентів змусили БСП, яка не поспішала реформу­ватися і не відмовилася від попередніх комуністичних уста­новок, піти на поступки. 5 липня 1990 р. П. Младенов пішов у відставку з посади президента. Вибори нового глави держа­ви тривали у Великих Народних Зборах близько двох тижнів. Лише у шостому турі президентом було обрано лідера СДС Ж. Желєва, який приступив до виконання обов'язків 1 серп­ня 1990 р. Однопартійний уряд БСП сформував Андрій Лу-канов, який обіймав при Живкові високі посади в органах господарського управління.

Падіння виробництва, що посилювалось, товарний го­лод, відсутність реальних економічних реформ, спрямованих на злам командно-адміністративної системи і перехід до ринкових відносин, дорожнеча та інфляція спричинили падіння впливу БСП, що змусило її до нових компромісів. Наприкінці 1990 р. основні політичні сили виробили угоду про гарантії мирного переходу до демократичного суспіль­ства, яка була підписана представниками 15 партій і ор­ганізацій. Тоді ж пішов у відставку уряд Луканова, мотивую­чи це відсутністю підтримки парламенту. 19 грудня 1990 р. був утворений коаліційний кабінет, до складу якого ввійшли представники БСП, СДС, РПС. Уряд очолив безпартійний Дмитро Попов.

Новий кабінет розпочав кардинальну економічну рефор­му. У лютому 1991 р. було лібералізовано ціни, скасовано субсидії на товари, крім палива, бензину і дитячого одягу. Ціни зросли у кілька разів, проте "шок" дещо пом'якшував­ся компенсаціями і підвищенням заробітної плати. Влітку

103

Р ОЗДІЛ 5

розпочалася "мала приватизація", яка охопила невеликі підприємства, магазини, кав'ярні, бензоколонки тощо. Про­те реформа проводилася з великими труднощами. Кількість безробітних у 1991 р. перевищила 400 тис. чоловік і зберіга­лася на цьому рівні до кінця 1994 р. Негативно позначилися на стані болгарської економіки розрив традиційних еко­номічних зв'язків з колишніми країнами РЕВ, перехід на міжнародні економічні розрахунки у твердій валюті. Дуже повільно впроваджувався в життя закон про приватну власність на землю, прийнятий у 1991 р. До середини 1994 р. лише 15 % земельних угідь було повернуто власникам, при­чому серед нових господарств переважали дрібні (розміри земельних наділів не перевищували 1—3 га).

12 липня 1991 p. BH3 затвердили Конституцію Рес­публіки Болгарії (РБ). Основним законом гарантувалися різні форми власності, свобода господарської ініціативи, політичний плюралізм, парламентське управління, розподіл влади. Конституція проголосила неприпустимість автоном­них територіальних утворень, забороняла існування партій на етнічній, національній чи релігійній основі. Главою дер­жави проголошувався президент, "який уособлює єдність нації і представляє Болгарію в міжнародних відносинах", створює "службовий уряд", який функціонує лише до за­твердження уряду Народними зборами, що складаються з 240 депутатів. На президентських виборах у січні 1992 р. зно­ву переміг Ж. Желєв.

Наслідком виборів до Народних зборів (19 жовтня 1991 p.), на яких СДС дістав 110, БСП - 106, а РПС - 24 місця, була втрата соціалістами монополії в органах законодавчої і виконавчої влади. Так завершився перший етап демократич­них перетворень у Болгарії.

Успіхи й труднощі перехідного періоду

П

ісля парламентських виборів 1991 р. СДС сформував уряд, який очолив лідер Союзу Філіп Димитров. Оскільки СДС не мав абсолютної більшості в парламенті, цей уряд зміг функціонувати лише завдяки

104

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]