- •Передмова
- •Розділ 1
- •Країни Балтії
- •Країни Балтії
- •Країни Балтії
- •Країни Балтії
- •Країни Балтії
- •Розділ з
- •Країни Балтії
- •Країни Балтії
- •Країни Балтії
- •Естонія
- •Країни Балтії
- •Країни Балтії
- •Розділ з
- •Республіка білорусь
- •Республіка Білорусь
- •Розділ 4
- •Республіка Білорусь
- •Розділ 4
- •Республіка Білорусь
- •Республіка Білорусь
- •Республіка Білорусь
- •Розділ 4
- •Болгарія
- •Болгарія
- •Болгарія
- •Болгарія
- •Болгарія
- •Болгарія
- •Болгарія
- •Болгарія
- •Розділ 5
- •Болгарія
- •Болгарія
- •Розділ 5
- •Болгарія
- •Розділ 5
- •Болгарія
- •Велика британія
- •Розділ 6
- •Велика Британія
- •Велика Британія
- •Велика Британія
- •Розділ 6
- •Велика Британія
- •Розділ 6
- •Велика Британія
- •Розділ 6
- •Велика Британія
- •Розділ 6
- •Велика Британія
- •Розділ 6
- •Велика Британія
- •Розділ 6
- •Велика Британія
- •Розділ 6
- •Велика Британія
- •Розділ 6
- •Велика Британія
- •Розділ 6
- •Велика Британія
- •Розділ 6
- •Розділ 7
- •Іспанія
- •Розділ 7
- •Іспанія
- •Розділ 7
- •Іспанія
- •Іспанія
- •Розділ 7
- •Іспанія
- •Розділ 7
- •Іспанія
- •Розділ 7
- •Розділ 8
- •Розділ 8
- •Розділ 8
- •Розділ 8
- •Розділ 8
- •Розділ 8
- •Розділ 8
- •Розділ 8
- •Розділ 9
- •Розділ 9
- •Розділ 9
- •Латинська Америка
- •Латинська Америка
- •Латинська Америка
- •Латинська Америка
- •Латинська Америка
- •Латинська Америка
- •Латинська Америка
- •Латинська Америка
- •Латинська Америка
- •Бразилія
- •Латинська Америка
- •Латинська Америка
- •Латинська Америка
- •Німеччина
- •Німеччина
- •Німеччина
- •Німеччина
- •Німеччина
- •Німеччина
- •Німеччина
- •Німеччина
- •Німеччина
- •Німеччина
- •Німеччина
- •Розділ 11
- •Німеччина
- •Німеччина
- •Німеччина
- •Німеччина
- •Німеччина
- •Німеччина
- •Політичний та економічний розвиток у перші повоєнні роки
- •Країни Північної Європи
- •Країни Північної Європи
- •Країни Північної Європи
- •Країни Північної Європи
- •Країни Північної Європи
- •Розділ 12
- •Країни Північної Європи
- •Розділ 13
- •Розділ 13
- •Російська Федерація
- •Російська Федерація
- •Російська Федерація
- •Російська Федерація
- •Розділ 14
- •Російська Федерація
- •Російська Федерація
- •Російська Федерація
- •Російська Федерація
- •Російська Федерація
- •Російська Федерація
- •Румунія
- •Румунія
- •Румунія
- •Румунія
- •Румунія
- •Румунія
- •Румунія
- •Румунія
- •Румунія
- •Сполучені Штати Америки
- •Сполучені Штати Америки
- •Сполучені Штати Америки
- •Сполучені Штати Америки
- •Сполучені Штати Америки
- •Сполучені Штати Америки
- •Сполучені Штати Америки
- •Сполучені Штати Америки
- •Сполучені Штати Америки
- •Сполучені Штати Америки
- •Сполучені Штати Америки
- •Сполучені Штати Америки
- •Сполучені Штати Америки
- •Сполучені Штати Америки
- •Сполучені Штати Америки
- •Сполучені Штати Америки
- •Сполучені Штати Америки
- •Сполучені Штати Америки
- •Сполучені Штати Америки
- •Сполучені Штати Америки
- •Сполучені Штати Америки
- •Сполучені Штати Америки
- •Сполучені Штати Америки
- •Сполучені Штати Америки
- •Сполучені Штати Америки
- •Угорщина
- •Угорщина
- •Угорщина
- •Угорщина
- •Угорщина
- •Угорщина
- •Угорщина
- •Угорщина
- •Угорщина
- •Угорщина
- •Угорщина
- •Угорщина
- •Угорщина
- •Угорщина
- •Франція
- •Франція
- •Франція
- •Франція
- •Розділ 18
- •Франція
- •Розділ 18
- •Франція
- •Франція
- •Франція
- •Франція
- •Розділ 18
- •Франція
- •Франція
- •Франція
- •Франція
- •Франція
- •Чехословаччина
- •Чехословаччина
- •Чехословаччина
- •Чехословаччина
- •Чехословаччина
- •Чехословаччина
- •Чехословаччина
- •Розділ 19
- •Чехословаччина
- •Чехословаччина
- •Чеська Республіка
- •Чеська Республіка
- •Словацька Республіка
- •Словацька Республіка
- •Югославія
- •Югославія
- •Югославія
- •Югославія
- •Югославія
- •Югославія
- •Югославія
- •Югославія
- •Югославія
- •Югославія
- •Югославія
- •Югославія
- •Югославія
- •Югославія
- •Югославія
- •Югославія
- •Югославія
- •Югославія
- •Республіка хорватія
- •Республіка Хорватія
- •Республіка Хорватія
- •Республіка Хорватія
- •Республіка Словенія
- •Республіка Словенія
- •Республіка Македонія
- •Республіка Македонія
- •Республіка Македонія
- •Республіка Македонія
- •Р еспубліка Боснія та Герцеговина
- •Р еспубліка Боснія та Герцеговина
- •Р еспубліка Боснія та Герцеговина
- •Республіка Боснія та Герцеговина
- •Міжнародні відносини
- •Міжнародні відносини
- •4 Післявоєнне мирне врегулювання в Європі. -*1 Мирні договори 1947 р.
- •Міжнародні відносини
- •Міжнародні відносини
- •Міжнародні відносини
- •Міжнародні відносини
- •М іжнародні відносини
- •Міжнародні відносини
- •2, Доктрина Трумена та "план Маршалла"
- •М іжнародні відносини
- •Міжнародні відносини
- •М іжнародні відносини
- •Розділ 27
- •Міжнародні відносини у другій половині 50-х -першій половині 70-х років
- •Міжнародні відносини
- •Міжнародні відносини
- •Міжнародні відносини
- •М іжнародні відносини
- •Міжнародні відносини
- •Міжнародні відносини
- •Міжнародні відносини
- •Міжнародні відносини
- •Міжнародні відносини
- •Міжнародні відносини у другій половині 70-х -першій половині 80-х років
- •Міжнародні відносини
- •Міжнародні відносини
- •Розділ 27
- •Міжнародні відносини
- •Кардинальні зміни в системі міжнародних відносин у світі наприкінці XX-на початку xxiст.
- •Міжнародні відносини
- •Міжнародні відносини
- •Міжнародні відносини
- •Міжнародні відносини
- •Міжнародні відносини
- •Міжнародні відносини
- •Міжнародні відносини
- •Міжнародні відносини
- •Міжнародні відносини
- •Міжнародні відносини
- •Міжнародні відносини
- •Міжнародні відносини
- •Новітня історія країн європи та америки (1945-2002 роки)
Міжнародні відносини
У глобальній політиці, на думку професора С. Хантінгто-на (директора інституту стратегічних досліджень ім. Дж. Олена при Гарвардському університеті), домінуючим чинником уже сьогодні стало зіткнення цивілізацій, причому в майбутньому цей процес значно посилиться. Причина в тому, вважає дослідник, що представники різних цивілізацій по-різному дивляться на всю систему зв'язків людини з природою, суспільством, Богом, між собою і державою, батьками й дітьми тощо. Прогнози, зроблені Хантінгтоном ще на початку 90-х років, менш як через 10 років підтвердилися. Таким чином, глобалізація і зближення суспільств розмивають усталені моральні, етичні, побутові, звичаєві та інші традиції, що призводить до нагромадження негативної енергії протесту, яка приводить у рух континенти цивілізацій, що загрожує їх зіткненням. З огляду на те, як розвивалися події наприкінці XX — на початку XXI ст., конфронтація між ісламським світом і Заходом триватиме. Як наслідок цього та інших чинників, насамперед демографічних, що породжують масову міграцію із слаборозвинутих країн до розвинутих, зростатимуть расистські настрої навіть у демократичних країнах. Проте центризм, який посилюватиметься в партійно-політичному спектрі багатьох країн, буде спроможний гасити тиск як з боку лівих, так і правих ультра.
Різновекторні процеси можуть розгорнутися в Європі, регіони якої неоднорідні за рівнем суспільного розвитку. Тут поруч існують як демократичні, так і тоталітарні ментальності. Якщо Західна Європа, де "національний егоїзм, військове суперництво застаріли і вийшли з моди", сміливо вступає у XXI ст., то на території колишнього СРСР вирішуються проблеми XIX ст., створюються національні держави, відбувається осмислення азів ринкового господарювання. Україні, окрім того, доведеться доводити свою централь-ноєвропейськість, якщо вона прагне вступити до європейських економічних, політичних та військових структур. Росія, за умови, що в ній переважать державницькі тенденції, маючи багаті ресурси для реконструкції свого господарства і входження в демократію, зможе на паритетних началах стати рівноправним членом процвітаючої Європи. Хоча сам процес входження Росії в Європу буде непростим і тривалим. Якщо ж переважать імперські тенденції, то, як вважає
605
Р
ОЗДІЛ
27
американський політолог З.Бжезинський, це може поставити під питання її власний суверенітет, оскільки імперські витрати завжди руйнівні для держави. Такий хід подій, безумовно, завдасть шкоди Європі і європейській демократії. Щоб цього не трапилося, Європа й надалі сприятиме розвитку демократії в Росії, становленню ринкової економіки й консенсусного співіснування із сусідами. Такі думки щодо Росії переважають і в американському політикумі. Водночас російсько-американським стосункам ще тривалий час буде притаманна нестабільність, спричинена змінами регіонального, континентального і глобального масштабу, що стали наслідком появи переможців і переможених у "холодній війні", а також і віртуальними примарами як наслідку попереднього системного протистояння наддержав. Можна сподіватися, що з роками ареал імперської ностальгії у свідомості російського загалу згасатиме, як це завжди мало місце в історичній практиці після краху великих імперій.
Завдяки структурам Європейського Союзу Європа досягне більшої єдності, консолідації, стане самостійною у прийнятті та реалізації рішень. Щодо США, то вони й надалі прагнутимуть до світового лідерства.
ЄС і США здійснюватимуть визначальний вплив на формування нового світового порядку — демократичного і безпечного. Американці схильні його реалізувати, певною мірою, навіть за допомогою сили, європейці — ліберальним і правовим шляхом. Роль інших центрів сили у творенні нового світового порядку теж буде значною.
Конфліктні ситуації можуть виникнути між США і деякими азійськими державами (насамперед, КНР, Японією, Республікою Корея). Протистояння між ними може набути політичного забарвлення й характеру економічного та технологічного суперництва. Його метою з боку суперників США, найімовірніше, буде не гегемонія у світі, а рівноправне партнерство, що виключатиме можливість воєнного зіткнення й ліквідації світового співтовариства. НАТО як система колективної безпеки стане важливим чинником гарантії недопущення сповзання конфліктної ситуації зі сфери політики у площину війни.
Значні зрушення відбудуться на азійському континенті. На основі зближення культур і посилення економічних
606
