Міжнародні відносини

У США цей процес розпочався ще раніше. Уже в липні 1988 р. з технічних та економічних причин були зупинені ос­танні з 14 діючих реакторів, на яких виготовлявся плутоній, а продукування урану, призначеного для виготовлення зброї масового знищення, припинено ще в 1964 р.

Важливим досягненням другої половини 80-х років було припинення гонки озброєнь. Уперше за післявоєнну історію вдалося домовитися про початок роззброєння. Це було наслідком нового співвідношення сил у світі. Тоталітарні ре­жими під тиском внутрішніх обставин змушені були відмов­лятися від воєнних змагань в ім'я ідей, утопізм яких ставав дедалі очевиднішим.

Крах комунізму в Східній Європі. Розпад СРСР

_Е

похальною подією кінця 80-х — початку 90-х років став крах комунізму у Східній Європі. У 1989—1991 pp. система, яка трималася на на­сильстві, примусі, узурпації громадянських свобод, упала настільки швидко й обвально, що висновок напрошувався один: передумови краху комунізму у країнах ЦПСЄ визріли давно і лише страх перед радянськими танками, які в 1956 р. прокотилися по народному повстанню в Угорщині та "празькій весні" 1968 p., утримував народи від повалення насаджених після 1945 р. режимів, що не виправдали надій і сподівань. Це могло статися і сталося тільки за умов до­корінних змін у світі та цілковитої зневіри у "світле май­бутнє". Не останню роль відіграло й нове політичне мислен­ня, продеклароване новим лідером СРСР. Делійська 1986 р. та Белградська 1988 р. декларації, проголошені Горбачовим, визнавали невід'ємне право кожного народу на вибір свого суспільного шляху. Радянський Союз зобов'язався не втру­чатися у внутрішні справи соціалістичних країн ЦПСЄ, що означало кінець політики "радяноцентризму" та "доктрини Брежнєва", яка беззастережно була відкинута радянським лідером під час поїздки до Фінляндії у жовтні 1989 р. Ра­дянські танки вже не могли з'явитися на вулицях столиць так званих країн народної демократії. Цей шанс швидко й

587

Р ОЗДІЛ 27

ефективно був використаний тими, хто жив за умов насиль­но насадженого тоталітаризму. Крах комунізму у країнах ЦПСЄ призвів до розвалу ялтинської системи поділу світу на сфери впливу переможців, яка відразу ж після 1945 р. ста­ла системою протиборства і конфронтації, до швидкого згор­тання "холодної війни". Радянському Союзові більше нічого було просувати в Європі та світі, він сам почав вибиратися з-під уламків власного комунізму, а американцям та їхнім союзникам більше нічого було стримувати. Водночас розпа­лися й міжнародні структури комуністичного блоку — ОВД та РЕВ (1991). Спроби комуністичних сил у серпні 1991 р. зупинити об'єктивний процес краху тоталітаризму в СРСР завершилися спонтанним розпадом Радянського Союзу.

Посткомуністичний світ.

Нові горизонти міжнародного співробітництва

_З

розвалом комунізму зникли двополюсність світу та конфронтація по лінії "Схід— Захід". Водночас піднялася хвиля націнально-визвольного руху, яка особливо сильною виявилася на теренах колиш­нього СРСР, Югославії та Чехословаччини. У кривавих конфліктах та війнах розпалася також СФРЮ, цивілізовано розійшлися чехи та словаки, утворивши 1 січня 1993 р. свої національні держави.

Ставлення Заходу до подій на Сході проявилося в обереж­них кроках, спрямованих на послаблення удару від падіння комунізму. З цією метою у 1990 р. було створено Європейсь­кий банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), який мав фінан­сово сприяти розвиткові ринкової економіки у країнах ЦПСЄ. Західні країни підтримали нові посткомуністичні уряди кредитами, надавали їм гуманітарну допомогу.

У політичному плані знову окреслився регіон Централь­ної Європи, який розпочав пошуки свого місця в Європі та світі. Колишні соціалістичні країни повернули свою еко­номіку та політику на Захід, вступили до Ради Європи, праг­нули вступити до Євросоюзу, а прилучившись у 1994 р. до "Партнерства заради миру", зробили перший крок на шляху до НАТО.

588