Болгарія

і македонської мови, Сталін під час зустрічі з Тіто і Димитро-вим 5 червня 1946 р. зажадав надати Пірінській Македонії (південно-західна частина Болгарії) культурну автономію з перспективою передачі цього краю Югославії. Під час пере­пису населення 1946 р. все місцеве населення краю, крім турків, євреїв і циганів, зареєстровано як македонців. На X пленумі ЦК БРП(к) у серпні 1946 р. було ухвалено рішен­ня про "запровадження македонської свідомості", а в 1947 р. Димитров погодився запровадити у школах Пірінської Маке­донії обов'язкове вивчення македонської мови і македонсь­кої історії, під якою розуміли історію самостійного етносу, організувати для державних службовців обов'язкові курси ма­кедонської мови. Викладачами мали стати вчителі з юго­славської Македонії. Вони спробували прибрати до своїх рук справу освіти в регіоні, але зустріли опір з боку місцевого населення.

Запровадження сталінської моделі соціалізму

_У

1948 р. етап "народної демократії", що трактувався як спроба пошуків нового суспільного устрою, завершився встановленням радянської моделі комуністичної диктатури. Другий з'їзд ВФ (лютий 1948 р.) затвердив нові програму та статут, які замість ко­лишньої коаліційності передбачали єдність та індивідуальне членство в організації, вводили виборність керівництва й ліквідовували принцип паритетного представництва. Відте­пер основним завданням фронту мало стати "виховання болгарського народу в дусі ідей соціалізму". Реорганізація ВФ мала на меті уніфікацію політичного життя країни під керівництвом БРП(к). Інші партії були приречені на зник­нення з політичної арени. Улітку 1948 р. власті заарештува­ли опозиційних лідерів соціал-демократів та їхніх прихиль­ників, інша ж частина цієї партії об'єдналася з БРП(к), виз­навши її програму і статут. Союз "Звено" та Радикальна партія на початку 1949 р. заявили про саморозпуск. Проте комуністи не зважилися на ліквідацію авторитетної серед

95

Р ОЗДІЛ 5

болгарського селянства БЗНС. Однак, змушена пристосува­тися до нової ситуації, спілка прийняла соціалізм як про­грамну мету й визнала керівну роль компартії в політичному й громадському житті країни.

Вирішальною подією, що завершила встановлення влади комуністичної партократії, був V з'їзд БРП(к), що відбувся у грудні 1948 р. У звітній доповіді Г. Димитров заявив, що ра­дянська влада і народна демократія є двома формами дикта­тури пролетаріату, що існують загальні закономірності пере­ходу до соціалізму, котрі є обов'язковими для Болгарії. Підтримавши сталінські соціологічні догми щодо шляхів по­будови соціалізму, V з'їзд визначив подальший розвиток країни за радянською моделлю. Йшлося насамперед про прискорений розвиток важкої промисловості на шкоду доб­робуту населення, яке тяжіло до традиційних галузей харчо­вої і легкої промисловості та сільського господарства. За­тверджений з'їздом п'ятирічний план на 1949—1953 pp. пе­редбачав швидке зростання промислового виробництва: на його розвиток виділялось 83 % капіталовкладень. Мізерний залишок призначався на реконструкцію підприємств, що ви­робляли предмети споживання. З'їзд ухвалив спеціальну ре­золюцію з ідеологічних питань, яка не допускала плюралізму у галузі культури, мистецтва тощо. Рішенням з'їзду БРП(к) було перейменовано на Болгарську комуністичну партію (БКП).

Ціною величезних зусиль до кінця 50-х років у країні бу­ли створені нові галузі промисловості: металургійна, енерге­тична, хімічна, машинобудівна. З'явилися нові заводи і комбінати, зокрема такі гіганти, як Креміковський мета­лургійний комбінат у Софії, металургійний комбінат у Перніку, нафтохімічний в Бургасі, азотно-туковий у Старій Загорі. Кількість зайнятих у промисловості робітників і службовців збільшилась у порівнянні з 1939 р. більше як у п'ять разів. Болгарія перетворилася з відсталої аграрної країни на індустріально-аграрну державу. Водночас такий курс призвів до занепаду традиційних для Болгарії галузей народного господарства, передусім сільгоспвиробництва і легкої промисловості. Це, своєю чергою, спричинило упо­вільнення темпів економічного розвитку, й, зрештою, зміни­лося відставанням і застоєм.

96