Міжнародні відносини

усьому світі, і нарощував зусилля для "стримування ко­мунізму", що, своєю чергою, підвищувало рівень напруже­ності й посилювало загрозу глобального ядерного конфлікту.

На такому тлі розгорталося об'єктивне змагання між дво­ма світами — демократичним і тоталітарним, в основі яких лежали доктрини: "пакс американа" і "пакс совєтіка". СРСР програв це змагання, і шлях до остаточного краху "світу по-радянськи" лежав через прозріння та відмову від утопії.

Таким чином, міжнародні відносини після 1945 р. фор­мувалися тими стратегічними політичними установками двох світів, які суперечили, не допускали нормального цивілізованого співіснування. Однак вимушене співіснуван­ня, під загрозою глобального зіткнення і цивілізаційної ка­тастрофи, сформувалося у специфічну "рівновагу жаху".

4 Післявоєнне мирне врегулювання в Європі. -*1 Мирні договори 1947 р.

_П

ершою великою і назрілою проблемою після війни, що вимагала негайного вирі­шення, стало підписання мирних договорів з колишніми європейськими союзниками фашистської Німеччини — Італією, Болгарією, Румунією, Угорщиною, Фінляндією. Ос­новні положення майбутніх мирних договорів були намічені уже на Ялтинській та Потсдамській конференціях. Однак уже у вересні—жовтні 1945 р. між державами-переможниця-ми виявилися серйозні суперечності, які поглиблювалися за умов формування двох курсів у міжнародній політиці. СРСР намагався, і досить успішно, закріпити свій вплив у країнах Центральної та Південно-Східної Європи, Захід — не допу­стити цього. Виходячи із принципів Атлантичної хартії, Захід вимагав надати народам цих країн право самостійно вибирати свій шлях розвитку. Радянський Союз прагнув прив'язати ці країни до себе, перетворити на трамплін даль­шого просування соціалізму.

Питання мирного урегулювання з колишніми союзника­ми Німеччини вирішувалися на сесіях Ради Міністрів закор­донних справ (РМЗС) (осінь 1945 — перша половина 1946 р.)

541

Р ОЗДІЛ 27

і на Паризькій мирній конференції (29 липня — 16 жовтня 1946 p.). У процесі вироблення мирних статей виявилися серйозні розбіжності. США таАнглія прагнули розглядати мирні договори в тісному зв'язку з внутрішніми змінами в означених країнах (встановлення режиму парламентської де­мократії тощо). Це стосувалося також складу урядів. Щоб не допустити комуністичної диктатури, Англія та США обстоювали принципи створення коаліційних урядів на багатопартійній основі шляхом вільних виборів. Для контро­лю виборчого процесу, зокрема в Болгарії та Румунії, пропо­нувалося створення інспекційних груп. Радянський Союз, вірний політиці комунізації (під комунізацією слід розуміти насадження комуністичної диктатури — ліворадикального тоталітаризму), виступив за те, щоб не пов'язувати мирні до­говори з внутрішньополітичним розвитком країн Централь­ної та Південно-Східної Європи. Сторонам удалося дійти компромісу. Перші післявоєнні роки характеризувалися взаємними поступками. Внаслідок цього до складу урядів Болгарії та Румунії увійшли представники "інших демокра­тичних груп". Західні делегації, на жаль, тоді ще не усвідо­млювали, що "поступка" з боку комуністичних лідерів була вимушеним, тимчасовим маневром.

З великими труднощами вирішувалися також питання те­риторіального порядку. Західні держави підтримували тери­торіальні претензії Греції до Болгарії та Албанії. Радянський Союз підтримував своїх соціалістичних протеже. Гостра бо­ротьба розгорнулася навколо статусу міста Трієста з прилег­лою територією. Радянський Союз підтримав французький проект, і Трієст став вільною територією під егідою ООН (за договором 1954 р. м. Трієст відійшло до Італії, а територія на схід від нього — до Югославії).

Об'єктом гострих зіткнень стали італійські колонії Со­малі, Лівія, Ерітрея. Англія хотіла поставити їх під свій кон­троль. США прагнули розмістити там свої військові бази. Франція схилялася до того, щоб залишити їх Італії, але під контролем ООН. У Сталіна з'явилися свої "африканські плани". На зустрічі міністрів закордонних справ Молотов з подачі Сталіна заговорив про виникнення в Лівії національ­но-визвольного руху й необхідності надання йому допомоги

542