Республіка Македонія

приводу герба, прапора і конституції Македонії, що завер­шилася економічним ембарго, проголошеним в односторон­ньому порядку греками з 16 лютого 1994 р. За умов санкцій ООН проти СРЮ, закриття доступу до Солунського порту поставило Македонію у скрутне становище. Лише у вересні 1995 p., за посередництва США, вдалося досягти ком­промісу: КЮРМ мала внести додаткові поправки до консти­туції, а Греція зобов'язувалася зняти економічне ембарго і своє вето на входження Македонії до Ради Європи та інших міжнародних організацій.

Оскільки Белград підтримав сербську національну мен­шину в її прагненні здобути більше прав, відносини з Сербією розвивалися не найкращим чином. Проте "сербсь­кого питання" у Македонії не було, принаймні в тому ви­гляді, в якому воно існувало в Хорватії і Боснії. Із двох мільйонів населення країни сербів налічувалося близько 45 тис. чоловік, їхні інтереси обстоювали чотири партії. Утім, сербські радикали висували до південного сусіда тери­торіальні претензії. Щоб уникнути провокацій і поширення збройного конфлікту на території КЮРМ, у вересні 1992 р. в Скоп'є була розгорнута місія ОБСЄ, а на кордонах із СРЮ у липні 1993 р. розташовано "блакитні шоломи" ООН (1 тис. чоловік наприкінці 1994 p.).

Досить складними були стосунки Македонії і з іншими сусідами — Болгарією та Албанією. Софія, першою визнавши незалежність Македонії, 15 січня 1992 р. відмовилася визнати існування македонської нації, вважаючи слов'янське насе­лення цієї країни етнічними болгарами. А взаємна недовіра, що залишилася з часів тітовської Югославії і живковської Болгарії, стала на заваді встановленню добросусідських сто­сунків між двома країнами. Однак після проголошення грець­кого ембарго, Болгарія відкрила для Скоп'є "східний кордон" до чорноморських портів Бургас і Варна, рятуючи західну сусідку від неминучого економічного колапсу.

Не менше проблем нагромадилося й у македонсько-ал­банських стосунках. Хоча Тирана не висувала офіційно територіальних претензій, сам факт того, що все західне прикордоння Македонії заселене албанцями, давав їй підстави постійно втручатися у внутрішні справи країни. Складною проблемою для Македонії була "демографічна

519

Р ОЗДІЛ 25

війна" албанців, основною зброєю в якій був високий рівень народжуваності. За останні 50 років чисельність албанців у республіці зросла з 4 % до 22 % (440 тис. за даними перепи­су, хоча лідери албанських партій вважали, що дійсна циф­ра — 800 тис). Автономістський рух македонських албанців, їх згуртування й усвідомлення себе єдиною етнічною спільнотою з сусідами на заході та півночі значно посили­лись під впливом косовської кризи 1999 р.

Складне геополітичне становище країни визначило за­гальну концепцію регіональної політики македонського керівництва — "рівної віддаленості" від усіх сусідів, яка вва­жалася гарантом захисту національних інтересів та існуван­ня македонської нації. Проте у другій половині 90-х років намітився відхід від цієї політики. Прикметною подією ста­ла участь президента К. Глігорова в першій загальнобал-канській зустрічі у верхах на острові Кріт у листопаді 1997 p., яка дещо згладила суперечності між сусідніми державами. Відбулася остаточна нормалізація македонсько-югославсь­ких відносин: відповідно до підписаної 8 квітня 1996 р. угоди, Белград визнав державну спадкоємність Республіки Македонії з 1944 p., а Скоп'є визнав державну спадкоємність СРЮ з 1918 р. Усього на початок 1998 р. Македонію визна­ло понад 100 держав.

Соціально-економічний і політичний розвиток

_В

ихід Македонії зі стану міжнародної ізо­ляції надав їй можливість зосередитися головним чином на вирішенні найгостріших соціально-еко­номічних проблем. Розпад загальноюгославського економіч­ного простору, війна в Боснії та Герцеговині, економічні санкції проти СРЮ і торгова блокада з боку Греції постави­ли народне господарство Македонії в становище вимушеної автаркії. Македонська економіка позбулася традиційних зв'язків по лінії Північ—Південь, завдяки яким республіка реалізовувала 85 % своєї зовнішньої торгівлі. Використання обхідних шляхів до ринків Центральної і Західної Європи

520