Югославія

Зовнішня політика СРЮ на зламі століть

_С

еред головних стратегічних партнерів пост­комуністичної Югославії були Китай і Росія. КНР — перша країна, з якою СРЮ у 1995 р. підписа­ла Договір про науково-технічне співробітництво. Серед пріоритетів і спільних проектів двостороннього співробіт­ництва — співпраця у галузі зовнішньої торгівлі, фінансів і банківської діяльності, участь КНР у відбудові промисло­вих об'єктів й інфраструктури, що постраждали під час акції НАТО у 1999 р. Росія постачала в СРЮ нафту і газ, надава­ла кредити. Важливу роль у розвитку двосторонніх відносин зіграло підписання (наприкінці 1999 р.) Договору про лібе­ралізацію торгівлі. Згідно з досягнутою домовленістю митні тарифи на товари обох країн знижувалися до мінімальних розмірів. Сторони заінтересовані також у поглибленні спів­робітництва в галузі машинобудування, чорної і кольорової металургії, хімічної, фармацевтичної та легкої промисло­вості, розширенні зв'язків в агропромисловому комплексі.

Після повалення режиму Мілошевича офіційний Белград розпочав консультації щодо вступу країни до європейських структур і міжнародних організацій, розраховуючи на їхню підтримку у відновленні економіки. У вересні 2002 р. "дер­жавна співдружність Сербії та Чорногорії" стала членом Ра­ди Європи. У квітні того ж року уряди Сербії та Чорногорії заявили про свою готовність співпрацювати з Міжнародним трибуналом у Гаазі, для розслідування воєнних злочинів на території колишньої Югославії.

Болючою проблемою для Сербії залишалися стосунки з НАТО. Сербське керівництво неодноразово заявляло про свою готовність приєднатися до загальноєвропейських про­цесів, у тому числі й у сфері безпеки, провідним інструмен­том якої є НАТО. Однак після військової акції НАТО проти Югославії у березні—червні 1999 р. ситуація в країні різко змінилася, ставлення сербів до альянсу сьогодні можна оха­рактеризувати як вкрай негативне.

Відносини між Югославією і Україною розвивалися до­сить нерівно. Після розпаду СФРЮ й утворення у квітні 1992 р. Союзної Республіки Югославії Україна не визнала

503

Р ОЗДІЛ 22

нової держави, з огляду на події на Балканах та запроваджені Радою Безпеки ООН санкції проти цієї країни. Лише у квітні 1994 р. між СРЮ і Україною були встановлені дипломатичні відносини на рівні послів. Під час загострення Косовської кризи українські спостерігачі брали участь у Верифікаційній місії ОБСЄ (жовтень 1998 р. — березень 1999 p.). У складі сил KFOR у Косово спочатку був задіяний український ми­ротворчий контингент у складі окремої роти забезпечення та вертолітного підрозділу. Згодом у налагодженні мирного життя в Косово брав участь 1-й окремий батальйон Зброй­них Сил України, який входив до складу багатонаціональної бригади "Схід".

Українсько-русинське населення у Сербії, на жаль, має багато нерозв'язаних проблем в організації свого культурно­го життя, освіти й інформування. Контакти між Україною і СРЮ на вищому рівні були започатковані у 2001 р. під час візиту президента України Л. Кучми до Белграда. В тому ж році були підписані двосторонні угоди про стандартизацію товарів і послуг та співпрацю у культурній сфері.

Розділ

₂₃