Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
газін 2 частина.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
6.48 Mб
Скачать

Югославія

Почалося оздоровлення банківської системи. Проте висо­ким залишався рівень безробіття (ЗО %).

Негативні наслідки для народного господарства Юго­славії мала 11-тижнева збройна акція НАТО у березні— червні 1999 p., яка відкинула економіку країни на десятки років назад. Було зруйновано чи виведено з ладу інфраструк­туру країни, майже в усіх галузях спостерігався спад вироб­ництва, скоротився обсяг зовнішньої торгівлі. Після частко­вого зняття з Югославії санкцій ЄС (жовтень 2000 р.) зусил­ля федерального центру й сербського уряду спрямовано на відновлення економіки й прискорення економічної транс­формації країни: завершення процесу приватизації, рефор­мування фінансової, банківської та податкової систем. Значні зусилля спрямовано на відновлення Дунайського транспортного шляху, що має важливе значення для розвит­ку зовнішньої торгівлі країни.

Між тим, економічна та соціальна ситуація в Югославії ще більше загострилася. Сербія не отримала фінансової та еко­номічної допомоги, яку їй обіцяв Захід після повалення режи­му Мілошевича. Внаслідок скасування наприкінці 2001 р. сербським урядом 3. Джинджича ліцензій чотирьох найбіль­ших сербських банків у країні було зруйновано банківську систему. Разом з нею "обвалилися" практично всі найпо­тужніші сербські корпорації та державні фірми, яким удало­ся вижити навіть за умов ембарго й економічних санкцій з боку світового співтовариства на чолі зі США. Рівень без­робіття у країні навіть за офіційною статистикою зріс майже на 20 %. Багатьох людей, які й без того десять років перебу­вали у вкрай пригніченому, наближеному до стресового, стані, охопило не просто розчарування, а цілковита зневіра й відчай.

Соціально-економічна ситуація в Чорногорії на зламі двох століть також була складною, хоча й дещо сприят­ливішою, аніж у Сербії. Важливе значення для стабілізації економіки мало принципове рішення Подгориці про переве­дення грошового обігу в республіці на німецьку марку, за­вдяки чому вдалося уникнути фінансової кризи. На кінець 2002 р. Чорногорія, залишаючись у складі державної спів­дружності "Сербія і Чорногорія", мала самостійну еко­номіку, валюту (євро) й митну систему. І хоча в республіці

497

Р ОЗДІЛ 22

немає розвинутої промисловості, вона намагається розвива­ти екологічно чисті рекреаційні зони туризму, свої транс­портні вузли й магістралі. Економічне відродження Чорно­горії керівництво республіки вважає можливим лише за підтримки й фінансової допомоги міжнародних організацій та країн Євросоюзу.

Проблема Косово

І

з розпадом СФРЮ й утворенням Союзної Республіки Югославії тривала суверенізація Косово. Після двох референдумів, парламентських і прези­дентських виборів у 1992 p., які бойкотувала сербсько-чор­ногорська меншина, Косово проголосило себе незалежною республікою зі своїм президентом — І. Руговою, урядом і парламентом. Самопроголошену "Республіку Косово" офіційно визнав лише уряд Албанії. У 1992—1997 pp. ко-совські албанці фактично розбудували тут свою "тіньову державу", яка контролювала товарно-грошові відносини й суспільне життя албанської громади, організувала стягнення податків, охорону громадського порядку, напівлегальну сис­тему середньої та вищої освіти, медичного обслуговування, соціальної допомоги. Косовські албанці, не визнаючи влади Белграда, бойкотували всі вибори, що відбувалися у СРЮ і Сербії.

Найбільший вплив серед албанців, які мешкали у краї, ма­ла очолювана І. Руговою Демократична спілка Косово, члени якої обстоювали ненасильницький опір і прагнули до феде­ралізації СРЮ й перетворення Косово та Метохії (назва краю, запроваджена Белградом у 1989 р.) у третю югославську рес­публіку. З іншого боку, активізувалися албанські рухи, які ви­ступали за цілковиту незалежність краю від Белграда, насам­перед Армія визволення Косово (АВК). її збройні сутички на­прикінці лютого — на початку березня 1998 р. з сербськими силами правопорядку призвели до загибелі десятків албанців і сербів. Під впливом цих кривавих подій лідер косовських ал­банців І. Ругова, переобраний у березні 1996 р. президентом ніким не визнаної республіки, зажадав цілковитої незалеж-

498

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]