Чехословаччина

Особливо напружена ситуація склалася у серпні 1988 р. з огляду на горезвісну дату — 20-річчя вторгнення в Чехосло-ваччину союзницьких військ. Починаючи з цього часу, аж до осені 1989 р. у країні майже не припинялися вуличні збори, мітинги й демонстрації. Подією, що прискорила початок че­хословацької "оксамитової революції" стала жорстока роз­права органів правопорядку з демонстрацією молоді в міжнародний день студентів 17 листопада 1989 р. У цей день чеські студенти вийшли на вулиці Праги вшанувати пам'ять дев'яти своїх товаришів, страчених у 1939 р. нацистами. Мо­лодь вимагала проведення радикальних реформ у країні й за­кликала пражан до страйку. Органи правопорядку розігнали демонстрантів, чимало студентів у сутичках були поранені.

19 листопада утворився "Громадянський форум" на чолі з В. Гавелом, який не тільки підтримав вимоги студентів, а й зажадав відставки партійного керівництва. 25 листопада ко­лись всемогутня партійна верхівка на чолі з Г. Гусаком та М. Якешем пішла у відставку. ЗО листопада Федеральні збо­ри ЧССР відмінили статтю 4 конституції про керівну і спря­мовуючу роль КПЧ.

На вимогу "Громадянського форуму" та словацького блоку "Громадськість проти насильства" було сформовано коаліційний уряд національної згоди на чолі з М. Чалфою. До його складу, крім комуністів, увійшли 10 безпартійних міністрів і по два представники від Соціалістичної і Народ­ної партій. Наприкінці грудня президентом Чехо-Словацької Федеративної Республіки (ЧСФР) (таку назву дістала країна) було обрано колишнього дисидента Вацлава Гавела, а голо­вою Федеральних зборів став Олександр Дубчек. Було ліквідовано політоргани у державному апараті й силових структурах тощо. Завершальним акордом демонтажу тоталітарної системи стали парламентські вибори у червні 1990 p., на яких перемогу здобули "Громадянський форум" та "Громадськість проти насильства". Антитоталітарна, де­мократична революція завершилася мирно, без кровопро­лиття, чому й дістала назву "оксамитової".

453

Р ОЗДІЛ 19

Мирне "розлучення" чехів і словаків

_Ф

едеральні збори ЧСФР ухвалили цілий пакет законів, що відкривали дорогу до ринкової економіки. Розпочато поетапну приватизацію, за­проваджено конвертованість крони, а головне, — без засто­сування методів "шокової терапії" проведено лібералізацію цін. Після роздержавлення підприємств сфери торгівлі й по­слуг у квітні 1991 р. дано старт процесові приватизації всієї індустрії за допомогою спеціальних купонів. У практиці еко­номічної реформи це нововведення виявилося економічно ефективним, і до кінця року на аукціонах було приватизова­но близько 20 тис. об'єктів. На підставі закону про реституції громадянам поверталось майно, відібране чи конфісковане за комуністичного режиму. Реформування економіки відбу­валося за умов збереження надійних соціальних гарантій. За­вдяки рішучим діям уряду вдалося зупинити інфляцію, стабілізувати крону. 1992 р. позначився пожвавленням про­мислового виробництва, збільшенням товарообміну та екс­порту до розвинутих країн. Рівень безробіття у цьому році не перевищував 3,5 %, а реальна заробітна плата збільшилася на 8,6 %. У 1991 р. республіка стала асоційованим членом ЄС. Того ж року в Чехо-Словаччині було прийнято закон про протизаконність комуністичного режиму й люстрації (від лат. lustratio — очищення через жертвоприношення). Закон вимагав очищення державних органів, армії, поліцейського корпусу не тільки від колишніх співробітників держбезпеки, їх інформаторів, а й від партійних функціонерів, починаючи від секретаря райкому й

вище.

Перехідний період виявив і поглибив суперечності між словаками і чехами, які мали різні стартові можливості для запровадження ринкових відносин, чим скористалися лідери обох республік. Після багатомісячних безрезультатних спроб домовитися щодо загальноприйнятої моделі федерації — об'єднання двох повноцінних і рівноправних державних суб'єктів — керівництво Чеської і Словацької республік і фе­деральна влада, створена внаслідок вільних демократичних виборів у червні 1992 p., прийняли узгоджене рішення про поділ ЧСФР на дві суверенні держави.

454