Франція

Прийняття нової конституції. Режим П'ятої республіки

_У

^ряд оприлюднив 4 вересня 1958 р. нову конституцію. На відміну від попередньої, яка утверджувала режим парламентської республіки, консти­туція 1958 р. проголошувала президентську республіку/Вона надавала широкі повноваження президентові, який обирав­ся парламентом, тобто непрямим голосуванням, терміном на сім років (з 1962 р. — прямим). Таким чином, президент став незалежним від парламенту. Він — глава держави, головно­командувач, призначає прем'єр-міністра, вищих військових та цивільних осіб, затверджує закони, може повертати їх на повторний розгляд, розпускає Національні збори, відповідно до статті 16 Основного закону, оголошує надзви­чайний стан і бере всю повноту влади до своїх рук. Парла­мент — Національні збори та сенат — не може змістити пре­зидента. На референдумі 28 вересня 1958 р. 79 % французів схвалили нову конституцію. На результати референдуму шілинули такі чинники, як розчарування мас у режимі Чет­вертої республіки, а також авторитет де Голля.^У Франції встановилася П'ята республіка. Основою нового режиму стала новостворена партія — Союз на захист нової рес­публіки (ЮНР)/

Внутрішня та зовнішня політика в період президентства де Голля

_С

воїм основним внутріполітичним завдан­ням уряд де Голля вважав досягнення соціального консенсусу між різними верствами французько­го суспільства. Побоювання частини електорату, що П'ята республіка сповзе до тоталітарної диктатури чи військово-;іиторитарного режиму, виявилися даремними. Відновлюючи авторитет держави, де Голль гарантував демократичні свобо­ди і поважав їх. Він був переконаним республіканцем. Гли-боко засвоїв, попри авторитарний стиль правління, основ­ний принцип демократії: держава сильна довір'ям народу.

419

Р ОЗДІЛ 18

Будучи переконаним захисником існуючого порядку, осно­ваного на приватній власності та ринковій економіці, він водночас не вважав гроші єдиним мірилом цінностей у сто­сунках між людьми та соціальними верствами. Цивільну вла­ду ставив вище військової.

Стабілізація політичного режиму сприяла економічному розвиткові. За перші десять років існування П'ятої рес­публіки (1958—1968) виробництво промислової продукції виросло на 60 %, його щорічний приріст становив 5,7 %. За валовим виробництвом продукції Франція обійшла Англію. Відбулися значні структурні зміни. У промисловості широко застосовувалася автоматизація, електронно-обчислювальна техніка, конвеєрне виробництво. Коштом держави була створена атомна та ракетна промисловість. Велика увага приділялася житловому будівництву. Новітні галузі стали визначати обличчя французької економіки. Якщо в період Четвертої республіки капітали з країни тікали за кордон, то тепер вони посилено інвестувалися всередині країни. Харак­терною особливістю Франції була наявність великої кількості дрібних підприємств. На 84 % усіх підприємств кількість зайнятих не перевищувала 5 чол. Щоб уникнути енергетичних труднощів, здійснювалося будівництво АЕС.

Значна увага приділялася сільському господарству — тра­диційно важливій галузі економіки, в тому числі і в експорт­ному плані. Щоб підвищити товарність сільськогосподарсь­кого виробництва, де Голль пішов на ліквідацію (шляхом ви­купу державою) 800 тис. дрібних селянських господарств. Унаслідок цього значно збільшилися земельні володіння се­лян, зросла їхня товарність. Індустріалізація праці в сільському господарстві привела до скорочення кількості працюючих на 25 %.

Якщо в соціальному складі населення особливих змін не відбулося (робітничий клас — 9 млн, дрібна буржуазія — 5 млн), то у структурі найманої робочої сили простежували­ся значні зрушення. Зокрема, кількість працівників розумо­вої праці з 1954 по 1968 р. збільшилася від 1 до 3 млн чол.

Пробним каменем зовнішньої політики П'ятої республіки стала проблема Алжиру. Надії колоніалістів виявилися мар­ними. Де Голль і раніше розумів, що наміри утримати Алжир — не що інше як ілюзія, і в 1959 р. вперше заявив: "Алжир—

420