Угорщина

партійної держави за радянським зразком. Цим замірам пе­решкоджала СДПУ, що мала великі традиції й міцну соціальну базу. її ліквідація була можливою лише шляхом об'єднання з компартією під приводом відновлення єдності робітничого руху. З цією метою в лавах СДПУ заздалегідь розпочато організацію лівого крила з числа симпатизуючих комуністам. У лютому 1948 р. усунуто 29 найавторитетніших лідерів партії, інших функціонерів соціал-демократії змуси­ли розпочати переговори з комуністами, багатьох активних діячів виключили з партії. У червні 1948 р. на об'єднавчому Гїзді проголошено створення "єдиної пролетарської партії", що дістала назву Угорської партії трудящих (УПТ). її генсе-ком став М. Ракоші, а колишній лідер соціал-демократів А. Сакашич обійняв посаду голови УПТ із надто обмежени­ми функціями.

Наприкінці 1947 р. Державні збори, контрольовані ко­муністами, прийняли закон про націоналізацію банків. У квітні 1948 р. націоналізовано всі підприємства, на яких пра­цювало більш як 100 робітників. Відтак в Угорщині було иідкрито шлях для насадження тоталітарної системи і вста­новлення диктатури від імені пролетаріату.

Становище угорців у сусідніх країнах. Паризька мирна конференція

_З

овнішня політика Угорщини контролювала­ся СКК, очолюваною маршалом К. Воро-шиловим. У листопаді 1945 p., згідно з рішеннями Потсдам­ської конференції, розпочато виселення до Німеччини угорських німців. У складному становищі опинилися й угорці, що мешкали в сусідніх країнах. У Трансільванії і нардійці румунського націоналіста Маніу влаштували кри-ваву різанину угорського населення і лише завдяки втручан­ню радянських військ вдалося зупинити це кровопролиття, її Закарпаття та суміжних з ним районів на "триденні відбу­довчі роботи" до внутрішніх районів СРСР було вивезено близько 40 тис. дорослих чоловіків-угорців, більша частина яких так і не повернулися до рідних домівок.

387

Р ОЗДІЛ 17

У Чехословаччині угорське населення було позбавлене громадянства, закрито національні школи, заборонено угорську пресу, люди похилого віку залишилися без засобів існування. У населених пунктах зі змішаним населенням за­боронялося розмовляти угорською мовою. Прага розрахову­вала, що учасники Потсдамської конференції ухвалять рішення про однобічне й цілковите виселення угорців із Словаччини, однак ці заміри не були підтримані західними країнами. У лютому 1945 р. обидві країни все ж досягли домо­вленості про обмін населенням, згідно з якою було встановле­но однакову квоту добровільного переселення словаків з Угорщини й угорців зі Словаччини. До початку 1949 р. 80 тис. словаків повернулися на свою етнічну батьківщину, а в Угорщину було переселено 76,5 тис. етнічних угорців. Такі масштаби переселення не задовольнили уряд Чехословаччи-ни, і він спочатку депортував 42 тис. угорців у Судетську об­ласть, а в червні 1946 р. провів так звану "ресловакізацію" — кожен угорець міг повернути собі громадянство за умови визнання себе словаком. Улітку 1946 р. близько 411 тис. угорців були змушені пристати на цю пропозицію (327 тис. із них отримали словацьке громадянство). Проте чехосло­вацький уряд продовжував вимагати виселення з країни ще 200 тис. угорців.

Угорці, хоча й усвідомлювали провину уряду своєї країни за вступ у війну, все ж не могли визнати себе "злочинною нацією", як це намагалися стверджувати правителі деяких сусідніх країн. Від Паризької мирної конференції угорці очікували справедливого вирішення національного питання, проте делегація Угорщини не була допущена до участі в мир­них переговорах і навіть до обговорення економічних зо­бов'язань країни. Інтереси Угорщини представляла радянсь­ка делегація, якій, з урахуванням поділу між союзними дер­жавами сфер і зон впливу, при обговоренні всіх пов'язаних з Угорщиною питань належало вирішальне слово.

На конференції угорські територіальні претензії до Ру­мунії, схвалені США й Великобританією, не були підтримані В. Молотовим, і тому 102 тис. кв. км угорської території відійшли до Румунії. Радянська делегація наполягала на кор­донах 1937 p., унаслідок чого було досягнуто домовленості про відновлення тріанонських кордонів Угорщини з незнач-

388