Сполучені Штати Америки

налічують 1,4 млн чол. Близько 100 великих військових баз та інших об'єктів виявилися зайвими і були ліквідовані в 1997 р. Внаслідок цього високотехнологічні галузі і висококваліфіко­вані кадри, що звільнилися, задіяні для виробництва цивільних послуг і сучасних технологій подвійного призна­чення. Водночас відбувалася конверсія науково-дослідниць­ких центрів.

По-друге, в 90-ті роки США інтенсивно включилися у світовий інтеграційний процес (НАФТА, АТЕС), поставили собі за мету до 2005 р. створити зону вільної торгівлі, яка об'єднає 34 країни американського континенту. Уже в перші роки після підписання НАФТА (1994) товарообмін США з Канадою та Мексикою збільшився на третину.

По-третє, посилилась глобалізація та інтернетизація аме­риканської економіки, зміцнювалися її зв'язки зі світовою економікою. Тільки за перший термін президентства Клінто­на США уклали більш як 200 торговельно-економічних угод із зарубіжними країнами. Діяльність транснаціональних ком­паній США охоплює увесь світ. Відбувається їх проникнення на терени колишнього Радянського Союзу. Зокрема, корпо­рації США беруть участь у чотирьох із п'яти проектів ос­воєння каспійської нафти Азербайджану. Важливим елемен­том глобалізації економіки США було зростання масштабів торговельних операцій. За період 1994—1996 pp. експорт по­слуг і товарів із США збільшився з 698,3 до 835,7 млрд дол., за рахунок чого у країні створено 1,5 млн робочих місць. Гло­балізація зв'язків також активно вплинула на інвестиційну політику США за рубежем. У 90-ті роки обсяг прямих амери­канських інвестицій збільшився у 2,6 раза і в січні 2000 р. становив 1132,6 млрд дол. (перше місце у світі). Найбільші реципієнти американських інвестицій — Велика Британія (213 млрд дол.), Канада (111,8 млрд), Нідерланди (106,6 млрд). На 15 держав ЄС припадало 512 млрд дол., що складало 45 % усіх прямих зарубіжних інвестицій США.

По-четверте, важливу роль відіграв процес реформуван­ня системи управління й організації економіки. Так, відбу­лися внутрішні структурні зміни у фінансовому секторі. Ве­ликі банки і страхові компанії в інвестиційному процесі поступилися значною мірою гнучкішим колективним фон­дам, фондам ризикового капіталу. Разом з тим американські

367

Р ОЗДІЛ 16

корпорації систематично здійснювали навчання і перена­вчання свого персоналу. Йдеться насамперед про освоєння нових інформаційних систем і нових технологій. З цією ме­тою щорічно інвестувалося 100 млрд дол.

По-п'яте, важливим чинником тривалого економічного піднесення було збільшення приватних інвестицій. На них припадало 30 % приросту ВВП після 1991 p., насамперед у новітніх галузях. Так, у 80—90-ті роки на американські кор­порації припадало 40 % усіх світових інвестицій в комп'юте­ризацію. До того ж держава різними пільгами всіляко заохо­чувала компанії здійснювати інвестиції в освіту та підготов­ку наукових кадрів, убачаючи в цьому основу підвищення конкурентоспроможності економіки та зміцнення мате­ріального добробуту США.

Аграрна політика

_С

ільське господарство СІЛА, як складова час­тина господарського комплексу, є важли­вим засобом внутрішньої та зовнішньої політики. З часів Рузвельта воно завжди перебувало в центрі уваги прези­дентських адміністрацій. Закон "Про продовольчу безпеку", прийнятий у 1985 p., мав орієнтувати фермерське господар­ство на ринок. Того ж року було започатковано програму ви­ведення з виробництва близько 10 % земельних площ, зайнятих під сільськогосподарськими культурами (15— 17 млн га). Фермери, які брали участь у програмі, зобов'язу­валися висівати на них траву або висаджувати дерева, за що отримували від держави грошову компенсацію (155— 160 дол. за 1 га у 1992 p.).

Відповідно до "Закону про продовольство, сільське гос­подарство, консервацію і торгівлю" (1990) державна підтримка надається фермерам, які орієнтуються на вироб­ництво експортної продукції. Передбачена законом 1985 р. програма стимулювання експорту в 1990 р. була посилена програмою збуту, згідно з якою із резервів ТКК ("Товарно-кредитна корпорація") дозволялося виплачувати субсидії експортерам деяких видів продукції.

368