Сполучені Штати Америки
пологічні галузі виробництва товарів і послуг. Адміністрація Клінтона зуміла підтримати процес структурної перебудови національної економіки і добитися успіхів.
Стабільне економічне зростання тривало більш як вісім років. У 1998 р. ВВП досяг астрономічної цифри — понад
трлн дол. (ЗО тис. дол. з розрахунку на душу населення) і становив 22 % світового ВВП, рівень безробіття зменшився до 4,6 % (у 1992 р. — 7,5 %). Зайнятість у 1998 р. збільшилася на 3,2 млн чол., а інфляція знизилася до 1,6 %. Якщо в 1992 р. бюджетний дефіцит становив 290 млрд дол., то в 1997 р. лише 22 млрд. А в 1998 р. позитивне сальдо державного бюджету становило вже близько 70 млрд дол. Продуктивність праці у промисловому виробництві в 1998 р. підвищилася на
%. Середньорічні темпи економічного розвитку в 1990— 1998 pp. становили 2,2 %. За цим показником США випереджали інші країни "сімки". Фонд заробітної плати сягав 60 % ВВП. Витрати на охорону здоров'я становили 14 % ВВП, на освіту — 7,6, на науку — 2,6 %. Частка населення з доходами нижче прожиткового мінімуму (близько 15 тис. дол. на сім'ю з чотирьох осіб) знизилася до 13,7 % (1997). За період 1993—1996 pp. середньорічні темпи збільшення доходів найменш забезпечених верств населення американського суспільства (20 %) становили 2,2 %, тоді як найбільш забезпечених прошарків (20 %) — лише 1,7 %. Близько 50 % американців були власниками акцій (на початку 50-х років таких було лише 5 %).
Характерною ознакою сучасної моделі американської економіки є орієнтація на гнучке диверсифіковане і дрібно-серійне виробництво, здатне пристосовуватися до потреб споживача. Як у виробництві, так і у сфері послуг це досягається шляхом використання техніки і технології нових поколінь, насамперед мікроелектроніки і мікропроцесорів. Причому, в основних типах нової виробничої техніки і технології провідну роль відігравали промислові роботи, верстати з числовим програмовим управлінням, гнучкі автоматизовані системи, комплекси обробних центрів з системами автоматизованого проектування, ЕОМ усіх типів тощо. Мікроелектронна техніка революціонізувала всю фінансову систему. Широкомасштабна автоматизація стала реальним чинником суспільного виробництва США. Обсяг затрат на
365
Р
ОЗДІЛ
16
НДДКР у 1997 р. перевищив 205 млрд дол. Більш як 65 % усіх досліджень фінансувалося приватним сектором. Серед розвинутих країн на долю США припадало 46 % усіх витрат на НДДКР. Велику увагу керівництво країни приділяло також проблемам вищої освіти. Наприкінці 90-х років щорічні витрати у цій сфері сягнули 145 млрд дол. Кожен, у кого виникає проблема з оплатою навчання, за грантом Пелла може отримати кредит строком на 10—15 років.
Продовжувався процес зростання масштабів і ролі сфери послуг, де наприкінці 90-х років було зайнято 75 % усіх працюючих. Це, насамперед, наука і наукове обслуговування, освіта, охорона здоров'я, різноманітні професійні послуги, зв'язок, інформаційне обслуговування, фінанси, торгівля.
Характерним для економічної політики США є також раціональний підхід до визнання тих об'єктивних чинників, яким у той чи інший момент належить визначальна роль у виробництві. Коли наприкінці 80-х років стало зрозуміло, що роль держави у ринковій економіці має певні межі, що вона не повинна пригнічувати конкуренцію й обмежувати самостійність виробників, порушувати економічні та соціальні пропорції між нагромадженням і споживанням, американське керівництво зважилося на значну дерегу-ляцію, зменшення державного інтервенціонізму в економіці.
Таким чином, на рубежі двох тисячоліть США опинилися в зеніті своєї економічної могутності. Цьому було кілька причин.
По-перше, потужному економічному розвиткові країни у 90-х роках сприяли зовнішньополітичні умови, закінчення "холодної війни", крах великого системного протистояння. Так, асигнування на військові цілі в 1996 р. становили всього 16,9 % федерального бюджету і 3,6 % ВВП. Бюджет Пентагону порівняно з періодом президентства Рейгана зменшився удвічі. Закупки озброєнь скоротилися в чотири рази порівняно з тим же періодом. Основна увага була зосереджена на розробці озброєнь п'ятого і шостого поколінь. Економічна ефективність сучасної зброї збільшилась. Виробництвом військової продукції сьогодні опікуються кілька корпорацій ("Локхід-Мартін", "Нортроп-Грумман", "Боїнг", "Рейтіон", "Дженерал Електрік"). У 1,5 раза скорочено чисельність збройних сил. Добре оснащені й потужні, вони сьогодні
366