Сполучені Штати Америки

Вибори 1996 р.

Зміни у внутрішньому курсі

президента Клінтона

_П

роте на наступних президентських виборах, що відбулися у листопаді 1996 p., знову пе­реміг Б. Клінтон. А вибори до конгресу, як і минулого разу, ииграли республіканці. Вони здобули 55 місць (проти 45 у де­мократів) у сенаті і 226 (проти 206) у палаті представників.

Перемога Клінтона була закономірною, оскільки еко­номіка розвивалася стабільно, збільшувалася кількість зайня­тих. Лише протягом 1992—1996 pp. у країні створено 10 млн робочих місць, дефіцит бюджету скоротився до 117 млрд дол. Отже, успіхи в економіці були найкращими союзниками адміністрації Клінтона.

Водночас у діяльності адміністрації Клінтона та його віце-президента Ела Гора визначилися й суттєві зміни. Якщо в 1993—1994 pp. Клінтон дотримувався принципів лібе­ралізму, властивих демократам, то після виборів 1996 р. він змістився вправо. У своєму посланні "Про становище у країні", оприлюдненому ще на початку 1996 p., Клінтон за­явив про закінчення "епохи великого уряду" — відмовився від радикальної реформи медичного обслуговування, поста­вив за мету ліквідацію бюджетного дефіциту до 2002 p., влітку 1996 р. не наклав вето на прийнятий республіканцями закон про обмеження допомоги бідним. Таким чином, пре­зидент постав прагматиком-центристом, що захищає інтере­си середнього класу, але не приймає соціал-дарвінізм кон­серваторів.

Ці ж ідеї простежувалися у виборчій програмі Клінтона. В ній чимало уваги приділялося розширеній комп'ютери­зації та інтернетизації суспільного життя, збільшенню терміну навчання з 12 до 14 років, включаючи середню шко­лу і дворічні коледжі, захисту довкілля (промислові викиди вуглекислого газу в СІЛА у два-три рази вищі, аніж в інших розвинутих країнах).

У соціальному плані пропонувалося поступово урізувати витрати, переносячи акцент з виплат допомоги по без­робіттю на створення нових робочих місць, для чого пропо­нувався комплекс додаткових пільг роботодавцям. Особливо

363

Р ОЗДІЛ 16

жорстко ставилося питання боротьби зі злочинністю, поши­ренням наркоманії тощо. Клінтон, таким чином, змістився у бік республіканців (утім, не варто думати, що до цього спо­нукала республіканська більшість у конгресі, скоріше посту­лати республіканців виглядали на той час актуальнішими), погодившись з багатьма їхніми пропозиціями (скорочення податків, обмеження державного регулювання тощо). І після 1996 р. діяльність адміністрації Клінтона виявилася нас­тільки ефективною, що її не змогли затьмарити скандальні історії, пов'язані з іменем президента, які в іншому випадку призвели б до імпічменту.

Відбулися зміни у президентській команді. Державним секретарем замість Уоррена Кристофера стала Мадлен Олб-райт, а міністр оборони Вільям Перрі передав свої функції Вільяму Коєну. У партійному плані відбулося зрушення (чи не вперше після 50-х років) обох партій — Республіканської і Демократичної — у бік центру, чому сприяла наявність республіканської більшості в конгресі.

Економічний розвиток США у 90-ті роки

_Н

а виборах 1992 р. економічна діяльність адміністрації Буша дістала негативну оцінку. Перед новим президентом постало складне завдан­ня: ліквідувати дефіцит державного бюджету, підвищити рівень зайнятості економічно активного населення, подола­ти економічний спад, знизити темпи інфляції і т. ін.

Реструктуризація американської економіки, розпочата ще в період президентства Р. Рейгана, продовжувалася швидкими темпами у 90-ті роки. З 1980 р. економіка США втратила 48 млн робочих місць. Водночас у 80—90-ті роки було створено нові підприємства, які надали 73 млн робочих місць. У 1999 р. 55 % усіх зайнятих працювали на робочих місцях, створених після 1980 p., причому у приватному сек­торі. У 90-ті роки в США було створено 14 млн нових робо­чих місць. Продуктивність праці з 1980 по 1996 р. зросла на 20 %. Основою господарства країни стали сучасні високотех-

364