Сполучені Штати Америки

20 %; в) скасовано урядовий контроль за цінами на внутріш­ньому ринку; г) створено сприятливі умови для нарощуван­ий імпорту нафти.

Уже з 1982 р. США почали виходити з кризи. А еко­номіка здійснила найбільш стрімке піднесення за всю після-воєнну американську історію. Характерними для неї були кисокий рівень виробництва, нові технології. Щорічний приріст у виробництві становив 4 %, інфляція не перевищу­вала 2—4 %. Рівень безробіття у країні зменшився з 12 до 5,65 %. Середньорічний доход американця за роки прези­дентства Рейгана зріс на 9 %. Середньорічний дохід сім'ї із чотирьох осіб сягнув за 30 тис. дол. До цієї категорії належа­ло 65—68 % усього населення. У 80-ті роки близько третини негритянського населення країни перемістилося до категорії середнього класу. Відбулися значні зміни у структурі найма­ної праці. Наприкінці 80-х років у сфері послуг працювало 75 % самодіяльного населення. Республіканці зміцнили свої позиції всередині країни.

У зовнішній політиці адміністрації Рейгана простежують­ся два етапи: перший — з 1980 по 1985 p., другий — з 1985 по 1988 р. Вони визначалися впливом міжнародного становища і, насамперед, тих зрушень, які після 1985 р. відбулися в Ра­дянському Союзі.

З перших же днів свого президентства Рейган виступив прихильником активізації зовнішньополітичного курсу США, причому в наступальному плані. Виступивши в "ра­кетному конфлікті" з пропозиціями нульового варіанту або контррозміщення американських ракет середнього радіуса дії, Рейган поставив СРСР перед складною дилемою. Не до­бившись прийнятного для обох сторін вирішення проблеми, Рейган у 1982 р. закликав до хрестового походу проти "імперії зла". У 1983 р. почалося розміщення американських ракет "Першинг-2" та "Томагавк" у Західній Європі. 23 бе­резня 1983 р. Рейган оприлюднив плани "стратегічної обо­ронної ініціативи" (СОІ). Могутня економіка США на повних обертах включилась у гонку озброєнь. Перед комуністичною небезпекою та ядерною загрозою з боку СРСР США вдалося згуртувати навколо себе країни НАТО.

Проте незабаром події, що почали відбуватися в СРСР, поступово змінили вектор американської зовнішньої політи-

357

Р ОЗДІЛ 16

ки. Початок горбачовської перебудови США сприйняли обе­режно, але з оптимізмом. Відбулася серія зустрічей лідерів СРСР і США у Женеві (1985), Рейк'явіку (1986), Вашингтоні (1987), Москві (1988). Зондаж серйозності намірів і зростаю­че взаємодовір'я вивели сторони на епохальне рішення гло­бального характеру — підписання договору про ліквідацію цілого класу найновіших озброєнь: ракет середнього радіуса дії, розміщених у Європі.

Зустрічі на вищому рівні стали регулярним, невід'ємним елементом повсякденної роботи лідерів обох наддержав.

Нові економічні мотиви в американському постіндустріальному суспільстві

_П

іднесенню американської економіки у 80-х роках сприяли не тільки "рейганоміка" і третій етап НТР. У світовій економіці, починаючи з 70-х років, визначилися нові ознаки й особливості. Постає пи­тання: капіталізм сьогодні — що це таке? Характерним для сучасних Сполучених Штатів Америки стало поширення у зростаючих масштабах ^експлуататорської, у традиційному розумінні цього поняття, власності на знаряддя та засоби ви­робництва, коли власник і працівник нерідко виступають як одна особа. Водночас спостерігалося зростання масштабів виробництва. Людський чинник перестав грати роль тільки чинника економіки — він став її суб'єктом. Новим процесам сприяла також участь держави у вирішенні проблеми без­робітних. З 1970 по 1985 р. рівень безробіття зріс у два рази. Проте і вихід із становища було знайдено. У 70—80-х роках увійшло в практику поетапне витіснення працівників з ви­робництва — спочатку неповний робочий день, потім статус тимчасово непрацюючого. У 1985 р. кількість частково зай­нятих сягала 15—19 %.

Водночас відбувався процес заміни найманої праці са­мостійною. Люди спочатку трудилися на власному під­приємстві в порядку вторинної зайнятості, потім повністю переставали бути найманою робочою силою. Індивідуальна, сімейна, групова трудова діяльність понад 20 років тому діста­ла назву "неформальної економіки". Уже на початку 80-х

358