Сполучені Штати Америки

11.1 роль захисника середнього класу як від корумпованої олігархічної верхівки монополістів, так і непродуктивних иизів-неробів. Для правих радикалів США характерним є ут­ворення напівсектантських політичних організацій, таких як "товариство Джона Берча", що виникло у 1958 р. (Джон Ііерч — американський розвідник, який загинув у 1945 р. в Китаї і був зведений до рангу першої жертви "холодної війни"). Крайніх правих об'єднував постулат, що вільному ринкові загрожує держава, яка внаслідок змови потрапила до рук лібералів, що наживаються за рахунок середнього класу виробників завдяки несправедливому перерозподілу при­бутків. Така держава плодить нероб-люмпенів, котрі існують на засоби соціального забезпечення. Серед противників дер­жавного регулювання, становлення США як соціальної дер­жави були також Ку-клукс-клан, мінітмени на чолі з Деп'ю, Нацистська партія Рокуелла. Вбивство Роберта Кеннеді у 1964 р. та Мартіна Лютера Кінга в 1968 р. було здійснене під впливом означених організацій, їхньої пропаганди.

Наявність цих організацій, активізація їхньої діяльності свідчили, що в американському суспільстві реакційні ідеї, так само як і демократичні, мають глибокі корені. Не випад­ково на президентських виборах 1964 р. представник право­го крила Республіканської партії Б. Голдуотер, котрий про­повідував найбільш реакційні, шовіністичні погляди, здобув 27 млн голосів, а губернатор штату Алабама Д. Уолес на ви­борах 1968 р. — 10 млн.

В'єтнамська війна, посилення боротьби між різними політичними угрупованнями, спричинене реформаторством Кеннеді та Джонсона, зумовили також активізацію мо­лодіжного та негритянського рухів. Молодіжний рух виник як антивоєнний. Юнаки спалювали повістки, ухилялися від при­зову на військову службу. Рух супроводжувався ідеалістични­ми пошуками більш справедливого суспільства. Лідери мо­лодіжного руху проповідували утопічні ідеї утвердження вла­ди, що спиралася б на любов, думку та творчість. Із закінчен­ням в'єтнамської війни молодіжний рух пішов на спад.

Значно масовішим і ширшим був негритянський рух. Причини його виникнення мали комплексний характер: соціальний, правовий, расовий тощо. Це був вибух заста­рілої проблеми, що існувала з часів рабства. У 60-х роках

351

Р ОЗДІЛ 16

негритянське населення США становило 25 млн чоловік. У 1968 р. рівень безробіття серед негрів становив 7,4 %, удвічі більше, аніж серед білих. Середня зарплата негра ста­новила 68 % зарплати білого. Проте це не тільки соціальна проблема. Дискримінації зазнавали всі негри, як бідні, так і багаті. Прогресивні сили США у вирішенні негритянської проблеми припустилися двох помилок — спочатку намагали­ся розчинити негрів у фермерському середовищі, а потім — робітничому, тобто посадити всіх негрів на землю як фер­мерів, а потім — допомогти їм нормально влитися в амери­канський робітничий клас. Ні те, ні інше відчутного резуль­тату не дало.

Інша крайність у підходах до негритянської проблеми ви­явилась у прагненні до сепаратизму, котрий сповідувала значна кількість негритянських лідерів. Відповідно до їхньої теорії, білі і чорні внутрішньо протилежні і ворожі один од­ному. Пастор євангелічної церкви М. Л. Кінг обрав інший шлях. Він боровся за громадянські права негрів, їх інтеграцію в американське суспільство і поплатився за це життям.

Внутрішня та зовнішня політика США в першій половині 70-х років. Президентство Ніксона та Форда

_В

ійна у В'єтнамі, негритянський рух, зрос­тання цін та податків спричинили перемо­гу на президентських виборах 1968 р. представника Рес­публіканської партії Р. Ніксона. Річард Ніксон (1913—1994), республіканець і юрист, ішов до влади під лозунгами дотри­мання законності й наведення порядку в країні й завершен­ня в'єтнамської війни.

Значний вплив на формування економічної політики Ніксона справила світова валютна криза. У серпні 1971 р. пре­зидент оголосив про відмову США від обміну долара на золо­то за твердим курсом. З того часу курс долара як валюти — плаваючий, ринковий. Намагаючись виправити становище, США у 1972 р. вдалися до девальвації долара на 7,9 %. З ме­тою оздоровлення економіки, що переживала серйозний

352