Сполучені Штати Америки

вальних машин (ЕОМ), а в 1970 р. — уже 45000. Американ­ська економіка 60-х років — це широка автоматизація усіх сфер виробництва, структурна перебудова, в результаті якої на чільне місце виходили такі галузі, як виробництво авто­матизованих систем, нових синтетичних матеріалів, елек­тронно-обчислювальної техніки та ін. Таким чином, фак­тично, відбувався вихід на провідні напрями абсолютно нових галузей. У 1960—1968 pp. американське виробництво виросло на 52 %.

Під впливом НТР відбувалися разючі зміни і в сільському господарстві. Індустріалізація сільськогосподарської праці і, як її наслідок, — "зелена революція", вели до зменшення кількості ферм (у 1950 р. — 5,6 млн, 1970 — 2,9 млн, у 1984 р. — 2,3 млн), скорочення фермерського населення (1950 р. — 23 млн чол., 1983 — 5,8 млн) і кількості зайнятих у сільсько­му господарстві (1950 р. — 9,9 млн чол., 1984 — 3,7 млн).

У 1970 р. в невиробничій сфері працювало 60 % усіх зай­нятих. А частка ІТП та висококваліфікованих робітників з 1947 по 1965 р. збільшилася з 38 до 47 % у загалі робочої си­ли. В 1967 р. наймана робоча сила становила 77,5 млн чоловік (сьогодні цей показник не перевищує 30 % усього самодіяль­ного населення). Зник пролетаріат. Більша частина робіт­ників належить до заможного й упевненого в собі середнього класу.

У 60-ті роки в усіх сферах суспільного життя широкого застосування набула система державного регулювання. До його сфери входили державні замовлення, перерозподіл частки національного продукту найбільш важливим галузям, різні види соціального страхування, фінансування програм розвитку науки і наукових досліджень, розробка програм економічного розвитку в масштабах країни.

Слід зауважити також, що попри всі твердження про негативну і зловісну роль монополій у капіталістичному суспільстві, американські монополії так і не стали моно­полістами. У США чітко діє антимонопольне законодавство, започатковане законом Шермана (1890). За ним послідувала ціла низка законів: Клейтона (1914), Робінсона—Патмана (1936), Міллера—Гайдінгса (1937), про заборону злиття (1950), закон про встановлення цін на споживчі продук­ти (1975). Монополізм, таким чином, карається законом.

347

Р ОЗДІЛ 16

Американці справедливо вважають, що він гальмує конку­ренцію і тим самим перешкоджає прогресові економіки, зде­шевленню продукції, призводить до стагнації. Монополізм розглядається як небезпека суспільству в цілому.

"1000 днів Кеннеді"

_П

рихід Кеннеді до влади збігся з еконо­мічною кризою. А тому в соціально-еко­номічній політиці перед новою адміністрацією постало два завдання — боротьба з кризою і прискорення темпів еко­номічного розвитку. Програма заходів, запропонованих Кеннеді, передбачала перебудову районів хронічної депресії, розширення страхування по безробіттю, підвищення мініму­му заробітної плати, збільшення масштабів житлового будівництва та ін. У 1961 р. конгрес прийняв цю програму. Ліві кейнсіанці з команди президента як засіб виходу з ситу­ації пропонували створити дефіцит у бюджеті за рахунок збільшення витрат на соціальні потреби.

Однак Кеннеді обрав концепцію консервативного кейн-сіанства: зменшив податки на великі підприємства, тим са­мим активно заохочуючи збільшення інвестицій та створен­ня нових робочих місць. Уже після смерті Кеннеді, в 1964 p., було зменшено також кредитний процент. Однак уникнути конфлікту з великим капіталом президентові не вдалося. Його спроба не допустити підвищення цін на сталь призве­ла до погіршення стосунків з великим бізнесом. 22 листопа­да 1963 р. Дж. Ф. Кеннеді був убитий у місті Далласі.

Реформаторство Кеннеді та Джонсона

_Л

індон Джонсон продовжив реалізацію про­грами, розробленої командою Кеннеді. В 1964 р. конгрес прийняв закон про обмеження дискримінації при наймі, у 1965 р. — закон про виборчі права негрів. З 1 лютого 1968 р. мінімум погодинної оплати праці збільше-

348