Сполучені Штати Америки

цями, яка б'є також і того, в чиїх руках вона перебуває. Пев­ним чином на ситуацію впливала також хрущовська відлига. Все це сприяло поліпшенню радянсько-американських сто­сунків. Однак грунт їх був дуже і дуже непевний. Радянський Союз, здійснивши деякі незначні модифікації своєї зовнішньої політики, не відмовився від ідеї нав'язування соціалізму усьому світові. США, зі свого боку, намагалися перешкодити цьому всіма можливими засобами. А тому пе­реважання силової політики не зникло. Небезпека ко­мунізму, вважали в США, залишається. Звідси активна участь США у створенні таких військово-політичних блоків, як СЕАТО (1954), Багдадський пакт (1955). Особливу увагу й зусилля США прикував до себе Близький Схід, де в 50-ті ро­ки почалися серйозні розмежування і зрушення в суспільно-політичному розкладі сил у регіоні, надзвичайно багатому енергоносіями. Активна діяльність СРСР по залученню країн арабського світу на некапіталістичний шлях розвитку викликала протидію з боку США. У 1957 р. була оприлюдне­на доктрина Ейзенхауера. Суть її зводилася до того, що США брали на себе зобов'язання негайно надати допомогу будь-якій країні Близького Сходу, якщо для неї виникне за­гроза з боку держави, контрольованої комуністами. Саме згідно з цією доктриною Д. Ейзенхауер у 1958 р. направив американські війська до Лівану.

Певні зрушення в радянсько-американських стосунках другої половини 50-х років не знайшли і не могли знайти глибокого розвитку. Інцидент з польотом американського розвідувального літака над радянською територією 1 травня 1960 р. підтвердив це.

Загальні наслідки 50-х років і президентські вибори 1960 р.

Д

ля США 50-ті роки характеризувалися ос­таточним утвердженням ДМК, світовим визнанням їхньої ролі як лідера у боротьбі проти комунізму й захисту інтересів демократії та свободи. Водночас ейзенха-уерівське керівництво, республіканці піддавалися гострій

345

Р ОЗДІЛ 16

критиці за відсутність реальних зрушень в економіці, яка в 1960—1961 pp. перебувала у стані кризи.

Демократи, очолювані молодим інтелектуалом Д. Ф. Кен-неді, в передвиборній кампанії пропонували вести країну до "нових рубежів", знайти розумну альтернативу у зовнішній та внутрішній політиці. Кеннеді переміг на виборах 1960 р. Він став 35-м президентом CUIA, відкривши еру правління демократів (1961—1968), що позначилася гострою соціаль­но-політичною боротьбою, брудною війною у В'єтнамі та поглибленням американської демократії. І важко знайти історика, який би однозначно оцінив ці роки, роки великих сподівань і не менш глибокого трагізму.

Економіка США в 60-х роках

Д

ля США 60-ті роки були періодом мас­штабного впровадження досягнень науко­во-технічного прогресу у виробництво, значної структурної перебудови в економіці, а також подальших змін у структурі найманої праці. Економічна демократія, конкуренція, сти­мул персонального матеріального інтересу відкривали ши­рокі можливості для наукових пошуків і їх негайної ре­алізації у виробництво. Це характерно не тільки для США, а й для всіх країн ринкової економіки, основаної переважно на приватній власності з характерним моментом державного регулювання, зваженого, раціонального і вдумливого.

Це був класичний період цілеспрямованих і скоордино­ваних дій держави, приватного сектора і творчої думки провідних американських економістів, котрі прийшли в адміністрацію Кеннеді і Джонсона. їхні зусилля були спря­мовані на стимулювання економічного зростання, що стало найголовнішим пріоритетом діяльності федерального уряду. Водночас у нарощуванні економічного потенціалу важливу роль відігравали тоді військові та космічні галузі.

Науково-технічний прогрес відкривав широкі можли­вості для поглиблення інтенсифікації виробництва, швидко­го збільшення частки інтелекту в готовій продукції. Так, у 1960 р. в США було виготовлено 4267 електронно-обчислю-

346