Сполучені Штати Америки

потуга, економічний імідж. Це проявилося, зокрема, в докт­рині Трумена (1947), відповідно до якої США надали фінан­сову допомогу обсягом 400 млн дол. Греції і Туреччині, де соціальна нестабільність, бідність та економічні труднощі за­грожували соціальними вибухами. Результати виявилися цілком позитивними: у Греції припинилася громадянська війна, провалилася спроба комуністів захопити владу, обидві країни почали поступово виходити з кризи, зростав рівень життя населення. Ще масштабніша акція стабілізації після­воєнного світу втілилася в "плані Маршалла", проголошено­му держсекретарем США Дж. Маршаллом у Гарвардському університеті 5 червня 1947 р. і прийнятому конгресом США 2 квітня 1948 p., після того, як більшість західноєвропейсь­ких країн підтримали американський план економічного оз­доровлення та розвитку. Планом передбачалося виділення Сполученими Штатами протягом 1948—1951 pp. 17 млрд дол. з метою стабілізації та розвитку економіки країн Західної Європи. Це була відповідь США на зусилля СРСР комунізувати Європу. Слід зазначити, що "план Маршалла" досяг своєї мети: зміцнення приватнокапіталістичних основ економіки і свободи. Можливості дальшого просування то­талітаризму були зведені нанівець. Таким чином, оборона Вільного світу здійснювалася економічними методами.

2 вересня 1947 р. США підписали з країнами Південної Америки "пакт Ріо-де-Жанейро", який передбачав спільну оборону західної півкулі.

Післявоєнні соціальні проблеми і президентські вибори 1948 р.

_А

мериканський соціум післявоєнного пе­ріоду характеризувався стабільністю і надій­ністю суспільного життя, що забезпечувалося зміцненням консенсусу між найбільшими профцентрами — АФП та КВП — і роботодавцями — підприємцями. Незгоди та бо­ротьба, усупереч твердженням комуністичної історіографії, мали не класовий, а касовий характер. Мало хто ставив під сумнів справедливість існуючих форм власності та правовий

335

Р ОЗДІЛ 16

характер американської держави. Однак величина зарплати, її збільшення цікавили багатьох. Причини такої ситуації крилися в тому, що владна система США формується самим народом. Розвиток такої держави має тенденцію до поглиб­лення її правового характеру, що виразно спостерігалося протягом післявоєнного періоду.

У гострих суперечках навколо шляхів економічного та політичного розвитку, усвідомлення суспільної необхідності пристосування до системи ДМК, яка заявляла про себе де­далі виразніше, США підійшли до чергових президентських виборів. У листопаді 1948 р. американці зупинили свій вибір на кандидаті від Демократичної партії Гаррі Трумену. Його програма "справедливого курсу" — розширення соціального забезпечення, підтримки освіти, будівництва житла для бідняків, збільшення мінімуму заробітної плати — виявила­ся прийнятнішою для американського виборця, аніж про­грама республіканців. Однак напередодні виборів правляча Демократична партія переживала серйозні труднощі. На­прикінці липня 1948 р. від неї відкололося ліве крило на чолі з Г. Уоллесом, яке проголосило себе Прогресивною партією. Програма партії, окрім набору стереотипних фраз про мир, демократію та створення добробуту для американського на­роду, містила такі неприйнятні для американського загалу вимоги, як контроль над цінами, націоналізація банків, залізниць, торговельного флоту, електро- і газової промис­ловості тощо. Сам Уоллес заявляв, що його партія бороти­меться як проти капіталізму, так і соціалізму. Ставши канди­датом у президенти США, Уоллес не зміг заручитися підтримкою електорату, його активно підтримали лише нечисленні американські комуністи. Судячи з відгуків тодішньої радянської преси, керівництво СРСР виявляло неабиякий інтерес до Прогресивної партії. Однак, зазнавши поразки на президентських виборах, Прогресивна партія так само швидко зникла з політичної арени, як і з'явилася. Оче­видно, така доля всіх партій, які шукають якийсь "третій" шлях, шлях між демократією і тоталітаризмом.

Зовнішньополітична програма Трумена (1884—1972), спрямована на захист Вільного світу та американських гео-політичних інтересів, що полягали в посиленні ролі США на міжнародній арені й об'єднанні демократичних країн у

336