Румунія

МЛП були виведені зі складу законодавчого корпусу. Ко­муністи очолили міністерство закордонних справ, фінансів, промисловості й торгівлі. 24 грудня, в переддень Різдвяних свят, до їх рук перейшло військове міністерство. ЗО грудня прем'єр-міністр П. Гроза та лідер КПР Г. Георгіу-Деж під час аудієнції в короля змусили його підписати акт про зре­чення. Того ж дня парламент проголосив Румунію Народ­ною республікою.

У лютому 1948 p., після ґрунтовної чистки, КПР погли­нула залишки СДП. Утворилася Румунська робітнича партія (РРП). Прийнята у квітні 1948 р. конституція законодавчо закріпила диктатуру пролетаріату. Упродовж наступних років компартія Румунії дедалі більше втрачала ознаки політичного руху й зрощувалася з державою, уособлюючи вже не "частину народу", а адміністративну силу, одну з найбільш ортодоксальних у Європі.

Найбільш відчутним і болісним заходом у процесі насад­ження тоталітаризму було прийняття контрольованим ко­муністами парламентом (11 червня 1948 р.) закону про націо­налізацію промислових підприємств, шахт, банків тощо. Водночас ініційовано "вигнання" іноземного капіталу з країни. Ті ж процеси адміністрування торкнулися й села. У середині 1949 р. РРП розпочала його кооперування. Пере­творення на селі зводились до формування трьох форм сільгосппідприємств: державних сільських господарств, дер­жавних МТС і сільгоспкооперативів. Позиція щодо селянст­ва, сформульована як "зближення з бідняком, тісний союз із середняком і безкомпромісна боротьба з куркульством", вступала в суперечність з основними стратегічними завдан­нями перетворення села, пов'язаними з переходом до інтен­сивного машинного землеробства і великого сільськогоспо­дарського виробництва. Оголосивши неактуальним перехід землі в суспільну власність, РРП водночас успадкувала ра­дянський досвід. Активно популяризуючи його, вона здійснювала, таким чином, політику введення нових форм кріпацтва. Заборонялися продаж, купівля і оренда землі. Репресивна політика щодо заможних селян виявлялась не лише в їх експропріації, а й неможливості в подальшому вли­тися у "нове колгоспне життя" (відповідно до статуту колек­тивних господарств куркулі до них не приймалися). Відтак, наприкінці 1940-х років шляхом одержавлення приватної

319

Р ОЗДІЛ 15

власності було створено економічну базу тоталітаризму. Бо­ротьба румунських комуністів за демократію завершилася знищенням останньої й поворотом країни на шлях ко­муністичної диктатури.

Будівництво соціалізму по-румунськи

_Л

іквідація приватної власності на основні засоби виробництва зруйнувала ринок, за­клала основи командно-адміністративної системи, примусу на директивних засадах. Водночас відбулася зміна структури самого суспільства. Такі категорії населення, як підпри­ємець, власник, господар, були витіснені з суспільного ви­робництва, тим самим в ослабленому суспільстві створюва­лися основи для будівництва соціалізму.

Тоталітарний режим у Румунії, попри відсутність історич­ної практики демократії, наштовхувався на серйозний опір навіть тоді, коли, здавалося б, комуністами все зроблено для забезпечення свого монопольного панування. Він проявився у формі націоналізму та антирадянщини, котрі були закла­дені ще в довоєнний період. У відсталій селянській країні бу­ло також чимало противників індустріалізації, які вважали вигідною для Румунії роль постачальника аграрної продукції на європейський ринок. Та й у керівних колах далеко не всі схилялися до виключної орієнтації на Радянський Союз. Бу­ли також прихильники тісного співробітництва із Заходом, а декотрі вбачали у такому співробітництві можливість уникну­ти радянізації.

У 1951 — 1955 pp. Румунія виконувала перший п'ятирічний план. Підсумки в реалізації програми економічного піднесен­ня країни свідчили про значний ривок. Було збудовано 100 і реконструйовано 200 великих підприємств. Дві третини по­треб країни в машинах і обладнанні почало покриватися за рахунок власного виробництва. Споруджено 20 електро­станцій різної потужності, стали до ладу великі хімічні об'єкти, розроблялися нові родовища нафти. Обсяг промис­лової продукції у 2,9 раза перевищив рівень 1938 р. Румунія стала членом РЕВ, ОВД, а в грудні 1955 р. вступила до ООН.

320