ББК 63.3(0) 6я 73 Г 1З

Розповсюдження та тиражування

без офіційного дозволу видавництва заборонено

Рецензенти: доктор історичних наук, професор Ю. I. Макар,

Чернівецький національний університет

ім. Ю. Федьковича

доктор історичних наук, професор С. С Троян,

Рівненський державний гуманітарний університет

доктор історичних наук, професор В. С. Степанков,

Кам'янець-Подільський державний університет

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (лист № 14/18.2-1697 від 22.10.03)

Головна редакція літератури з гуманітарних наук

Головний редактор С В, Головко Редактор О. Н. Вітрученко

© В. П. Газін, ISBN 966-06-0329-0 С. А. Копилов, 2004

Передмова

_П

осібник "Новітня історія країн Європи та Америки. 1945—2002 роки" призначений для студентів історичних факультетів вищих навчальних закладів, учителів середніх шкіл, усіх, хто цікавиться історією повоєнного часу.

На багатому фактичному матеріалі у ньому висвітлюються історія країн двох континентів і головні тенденції та проблеми суспільного розвитку після Другої світової війни. З позицій історизму піддано всебічному аналізові процеси краху комунізму в Східній Європі та розглянуто їхній вплив на подальший розвиток світу, становлення нових незалежних держав і формування нового світопорядку, в основу якого закладаються цінності економічної, політичної та соціальної демократії. Особливу увагу приділено явищам суспільного розвитку, що визначилися на зламі тисячоліть, таким як глобалізація світової економіки, співпраця незалежних держав у системі економічної і політичної інтеграції, вплив інформаційної революції на науково-технічний прогрес, розширення ареалу постіндустріалізму, інтернаціоналізація зусиль у вирішенні глобальних проблем людства.

Важливим постулатом, яким послуговувалися автори цієї праці, є подальше переосмислення післявоєнної історії, очищення її від нашарувань міфів та ідеологічних догм. Водночас вони не претендують на остаточне слово в оцінці досліджуваних проблем і сподіваються, що такий підхід приверне увагу дослідників при опрацюванні даної теми.

У посібнику вперше визначаються і висвітлюються теми, що віддзеркалюють історію становлення після подій 1989—1991 pp. таких держав, як Росія, Білорусь, Словаччина, країн Балтії

З

/ Балканського півострова, які постали після розвалу комуністичних режимів.

У сюжетах історії розвинутих демократичних країн особливий акцент зроблено на висвітленні передумов успіхів демократії у соціально-економічній, політичній, духовній царині, а в розділах, присвячених посткомуністичним країнам, найбільше уваги приділено проблемам переходу до ринкової економіки та демократії, становленню системи парламентаризму і формуванню правової держави, труднощам перехідного періоду.

Зміст і тематика посібника відповідають програмним завданням Міністерства освіти і науки України стосовно вивчення проблем всесвітньої історії у вищих навчальних закладах та середній школі.

Розділи І, II, VI-XII, XVI, XVIII, XXVII підготував В.П.Газін,- III-V, XIII-XV, XVII, XIX-XXVI - С. А. Копилов.

Розділ

₁

СВІТ ПІСЛЯ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ. ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ СУСПІЛЬНОГО РОЗВИТКУ СУЧАСНОСТІ

Суспільний розвиток

у післявоєнний період.

Характер і основний зміст сучасної епохи

_Н

аслідки Другої світової війни, насамперед перемога антигітлерівської коаліції, ко­аліції крихкої, нестабільної, в якій перед лицем спільної за­грози тимчасово об'єдналися західні демократії і ко­муністичний Радянський Союз, котрі прагнули у власних інтересах використати досягнуту перемогу (Захід — сприяти поступу демократії, СРСР — насадити тоталітаризм), призве­ли до незнаних доти протиборства й конфронтації. Систем­не протиборство та конфронтація спричинили суперечливі процеси, що охопили єдиний світ. Весь післявоєнний період характеризується чітко виявленими протилежними тен­денціями.

По-перше, це — протистояння тоталітаризму і демократії. Моделі демократії (парламентська, президентська) і моделі тоталітаризму (сталінська, тітовська, кадаровська) співісну­вали в роздвоєному єдиному світі. У завершеному вигляді, вважають німецькі історики, тоталітаризм проявився у сталінському Радянському Союзі. Навіть у фашистській Німеччині, на їхню думку, економіка розвивалася за закона­ми вільного ринку. На іншому полюсі протистояння у повоєнний період небачену досі еволюцію переживала демо­кратія, як найбільш адекватна матеріальним і духовним запитам людини форма організації суспільного життя на принципах свободи, права та відповідальності, як форма гармонійного поєднання суспільного й індивідуального інте­ресу. Демократичні принципи в післявоєнний період широ­ко реалізовувалися також через закріплення їх у консти-

5