Глава 41 кпк лише регулює порядок кримінального провадження на території дипломатичних представництв, консульських установ України і не окреслює кола осіб, які користуються дипломатичним імунітетом.

Слід зазначити, що в Україні дипломатичний імунітет регулюється Положенням про дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав в Україні, затвердженим Указом Президента України від 10 червня 1993 року № 198/93.

Цим Положенням дипломатичному представництву (посольству або місії) іноземної держави в Україні, консульській установі (генеральному консульству, консульству, віце-консульству або консульському агентству) іноземної держави в Україні як органам іноземної держави, співробітникам дипломатичних представництв та працівникам консульських установ для здійснення їх функцій надаються привілеї та імунітети, що визначаються відповідно до Віденської конвенції від 18 квітня 1961 року про дипломатичні зносини та Віденської конвенції від 24 квітня 1963 року про консульські зносини.

Згідно з ч.3 п.13 Положення глава дипломатичного представництва і члени дипломатичного персоналу підлягають юрисдикції України у разі згоди на це акредитуючої держави. Ні про яку згоду самої особи, передбачену частиною 2 статті 6 КПК України, тут, як бачите, не йдеться. Право цих осіб на відмову від власного імунітету не передбачається ні згаданим Положенням, ні Віденськими конвенціями. Таким чином, частина 2 статті 6 нового КПК України суперечить цьому загальному правилу.

На моє переконання, така особа так само не може сама себе позбавити дипломатичного імунітету, як народний депутат України – позбавити себе своєї недоторканності.

Слід зазначити, що згадане Положення є доволі об’ємним документом, тому дуже коротко зупинюсь на основних гарантіях дипломатичного імунітету.

Приміщення дипломатичного представництва, а також резиденція глави дипломатичного представництва та жилі приміщення членів дипломатичного персоналу є недоторканними. Доступ до цих приміщень може бути здійснений не інакше як за згодою глави дипломатичного представництва.

Це ж стосується і консульських установ.

Архіви, документи й офіційна кореспонденція дипломатичного представництва є недоторканними.

Дипломатична пошта не підлягає ні розпечатанню, ні затриманню.

Глава дипломатичного представництва і члени дипломатичного персоналу користуються особистою недоторканністю і не можуть бути заарештовані або затримані.

Глава дипломатичного представництва і члени дипломатичного персоналу користуються імунітетом від кримінальної, адміністративної юрисдикції України та юрисдикції судів України у цивільних справах.

Глава дипломатичного представництва і члени дипломатичного персоналу не зобов'язані давати свідоцькі показання.

Правила цього Положення, поширюються на членів сім'ї, адміністративно-технічного персоналу і членів сімей, членів обслуговуючого персоналу, які не є громадянами України або не проживають в Україні постійно.

Дипломатичні кур'єри, які прямують транзитом через територію України, надаються такі самі недоторканність і захист, як і дипломатичним кур’єрам, що прямують в Україну.

Привілеї та імунітети, передбачені цим Положенням для членів дипломатичного персоналу, поширюються на представників іноземних держав, на членів парламентських і урядових делегацій іноземних держав, які прибувають в Україну для участі в міждержавних переговорах, міжнародних конференціях і нарадах або з іншими офіційними дорученнями, а також на членів їх сімей, які їх супроводжують і не є громадянами України.

Представники іноземних держав, члени парламентських і урядових делегацій іноземних держав, які прямують для тих самих цілей транзитом через територію України, а також члени їх сімей, які їх супроводжують і не є громадянами України, користуються особистою недоторканністю та іншими імунітетами, що необхідні для забезпечення їх проїзду.