МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

КАФЕДРА ВІРУСОЛОГІЇ, ПАТАНАТОМІЇ ТА ХВОРОБ ПТИЦІ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

«ЦИТОЛОГІЯ, ЕМБРІОЛОГІЯ, ГІСТОЛОГІЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТВАРИН»

СУМИ, 2006

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Сумський національний аграрний університет

Факультет ветеринарної медицини

Кафедра вipycoлогії, патанатомії та хвороб птиці

Методичні в к а з i в к и

до лабораторних занять з курсу

"Цитологія, ембріологія, гістологія сільськогосподарських тварин"

для студентів факультету ветерннарної медицини

С уми – 2006

УДК 636:611(075.8)

Автори: професор Панікар I.I.,

ст. викладач Гаркава В.В.,

в.о. доцента, канд. с/г наук Чернявська Т.О.

Описано препарати чотирьох розділів: цитологія, ембріологія, загальна гістологія та мікроскопічна будова органів тварин. В розділі "Цитологія" описані препарати будови клітин, їх органоїди; розділ "Ембріологія" – будова статевих клітин та зародків на різних етапах розвитку; мікроскопічна будова різних тканин організму та гістологічна структура органів тварин.

Методичні вказівки орієнтують студентів на самостійну аудиторну роботу з препаратами.

Затверджені на засіданні методичної Ради факультету ветеринарної медицини в1д " 7 " лютого 2006 року. Протокол №2.

© Сумський національний аграрний університет

Зміст

Вступ ……..4

1. Правила роботи з мікроскопом ……..5

2. Основи цитології ...............6

3. Основи ембріології ……..11

4. Загальна гістологія: ……….15

4.1. Епітеліальні тканини ……….15

4.2. Сполучні тканини ………19

4.3. М’язова тканина ……….27

4.4. Нервова тканина ………28

5. Спеціальна гістологія: ………………………………………………………….30

5.1. Нервова система ……...30

5.2. Серцево-судинна система ………32

5.3. Органи кровотворення та імунологічного захисту ……...36

5.4. Ендокринні органи ………41

5.5. Органи дихання ……...44

5.6. Органи травлення ………49

5.7. Похідні шкіри ………58

5.8. Органи сечовиділення ………59

5.9. Статева система ………64

Додатки ……………………………………………………………………………...70

Література ………………………………………………………………………......79

В С Т У П

Цитологія, гістологія та ембріологія належать до наук, які не можна вивчати теоретично, користуючись підручниками. Тільки шляхом вивчення мікроскопічних препаратів студент може засвоїти цей предмет, який разом з анатомією, фізіологією та 6ioxiмією становлять фундамент теоретичної освіти ветеринарного лікаря. Гістологія є також фундаментом для вивчення патологічної анатомії, зв'язана з багатьма клінічними дисциплінами i посідає важливе місце в системі ветеринарної освіти, закладаючи основи наукового структурно-функціонального підходу в аналізі життєдіяльності організму тварин в нормі і при патології.

Вивчення міроскопічних препаратів повинно супроводжуватися обов'язковим їх замальовуванням. Для цього студент повинен мати альбом, кольорові олівці та м'який чорний олівець для нанесения контурів малюнка. При зарисовуванні препарата треба дотримуватись правильного масштабу; нi в якому разі малюнок не повинен бути дрібним, тому що на ньому не можна буде показати деталі препарату, але не малювати i дуже великого малюнку. Деталі препарату позначають цифрами, а під малюнком виписують позначки (підкреслені в тексті) поряд з відповідною цифрою.

Кожен рисунок повинен мати номер i заголовок, що відповідає назві препарату в методичних вказівках. Зарисовування препаратів сприяє кращому засвоенню будови клітин, тканин та органів тварин.

В результаті вивчення курсу студент повинен вміти визначити, з якого органу чи тканини виготовлений даний препарат. Ці знания перевіряються на заліках та іспитах, які проводяться на препаратах.

Рисунки до препаpaтів використані із видання Алмазов И.В., Сутулов Л.С. Атлас по гистологии и эмбриологии. - М.: Медицина, 1978. – 650 с.

Барвник наведений на етикетках препаратів, відповідає рисункам.

Правила роботи з мікроскопом

1. Встановити мікроскоп на краю стола, щоб працювати з ним було зручно.

2. Перевірити, в якому стані знаходиться конденсор. Biн повинен бути піднятий i діафрагма відкрита.

3. Обертанням револьвера встановлюють об’єктив з малим збільшенням (8х).

4. Знайти при цьому об’єктиві освітлення, обертаючи дзеркало так, щоб поле зору було освітлене рівномірно i яскраво.

5. Покласти препарат на предметний столик покривним склом догори i встановити об’єкт в центрі столика.

6. Макрометричним гвинтом опустити тубус так, щоб відстань між препаратом i об’єктивом становила приблизно 1 см. Потім, дивлячись в окуляр, піднімати тубус, поки не буде знайдено чіткого зображення об’єкта.

7. Розглянути препарат при малому збільшенні, встановити його в центр поля зору і обертанням револьвера змінити об’єктив на сильний (40х).

8. Дуже повільно піднімати тубус макрометричним гвинтом, знайти зображення, потім за допомогою мікрометричного гвинта досягти чіткого зображення.

9. Після того, як буде зроблено рисунок з препарату, зменшити сильний об'єктив на слабкий i зняти препарат з предметного столика.

Прим1тка:

Не дозволяється: опускати тубус, коли дивитесь в окуляр; виймати препарат з-під сильного об'єктива (40х); обертати мікрометричний гвинт більше, ніж на чверть оберту; змінювати положения мікроскопу на столі під час роботи з ним.

Основи цитології Препарат №1. Загальна морфологія клітини

Для вивчення загальної морфології клітини використовують постійний препарат печінки хвостатих амфібій, які мають найбільші клітинні елементи. Основна маса органа утворена клітинами печінки – гепатоцитами (1). Форма гепатоцитів багатокутова, оболонка клітин (або кордони клітин – 2) добре помітні при великому збільшенні. Цитоплазма клітин (3) неоднорідна: зерниста, губчаста, сітчаста. Ядра гепатоцитів (4) мають округлу форму. В ядрі добре помітні хроматинові глибки (5). Між гепатоцитами розташовані кровоносні капіляри з клітинами крові.

Препарат №2. Комплекс Гольджі нервового ганглію

При малому збільшенні мікроскопа знаходять округлі нервові клітини (1), а між ними – нервові волокна та сполучна тканина. Цитоплазма нервової клітини (2) забарвлена в світло-зеленкуватий колір, а ядро (3) – в жовтий. В ядрі помітне темно-помаранчеве ядерце (4). В цитоплазмі навколо ядра помітні ниткоподібні та крапкоподібні утворення чорного кольору. Це і є пластинчастий комплекс Гольджі (5).

Препарат №3. Клітинний центр (центросома) і ахроматинове веретено яйцеклітини аскариди коня

При малому збільшенні мікроскопа в препараті бачимо матку аскариди з яйцями округлої форми. Потрібно знайти таке яйце, в якому зигота ще не почала ділитись, і розглянути під великим збільшенням. Центросома представлена двома гранулами – центріолями (1), які добре помітні біля полюсів клітини у вигляді дрібних крапок чорного кольору. Навколо них центросфера (2), утворена цитоплазматичними трубочками із білка тубуліну, які розходяться у вигляді променів, що утворюють ахроматинове веретено (3). В центрі клітини добре помітні фіолетового кольору хромосоми (4). Центріолі з'єднуються з хромосомами ахроматиновими нитками. Оболонка яйцеклітини (5) темно-сірого кольору.

Препарат №4. Жирові включення в клітинах печінки

При великому збільшення мікроскопа видно велику кількість полігональної форми клітин з оболонками (1) рожевого кольору. Цитоплазма гепатоцитів (2) містить рожевого кольору ядра (3), а також велику кількість різної величини крапель жиру (4) чорного кольору округлої форми.

Препарат №5. Вуглеводні включення в клітинах печінки

(включення глікогену)

При великому збільшенні мікроскопа видно клітини печінки, цитоплазма (1) яких містить гранули глікогену (2) малинового кольору. Ядра гепатоцитів (3) забарвлені в синій колір. Між клітинами видно синусоїдні капіляри (4).

Препарат №6. Непрямий поділ рослинної клітини (мітоз, каріокінез)

Препарат виготовлений із корінця цибулини. При малому збільшенні знаходять зону розмноження клітин. При великому збільшенні знайти клітини, які не діляться, мають овальне світле ядро з одним або кількома ядерцями. Це інтерфазні клітини (1). Є клітини, в ядрі яких виявляється щільний клубочок тонких ниток хроматину при наявності чіткої оболонки ядра і ядерця. Цю стадію поділу клітини називають ранньою профазою або стадією щільного клубочка (2). Потім знайти клітину, де нитки хроматину розташовані рідко, оболонка ядра зруйнована або відсутня. Цю стадію називають пізньою профазою або стадією пухкого клубочка (3). Обидві стадії поєднують в одну - профазу. В деяких клітинах спостерігаються хромосоми, що своєю вигнутою частиною обернені до центру клітини, утворюючи щось на зразок зірки. Ця стадія називається метафазою (4) або стадія материнської зірки чи екваторіальної пластинки. В препараті можна спостерігати клітини, в яких хроматиди починають розходитись до протилежних полюсів клітини і своїми вигнутими частинами обернені до полюсів. Ця стадія розходження називається анафазою (5) або стадією дочірніх зірок. Потім в клітині посередині цитоплазми починає з'являтись перетинка, яка ділить материнську клітину на дві дочірні. Хроматиди розташовані щільніше, починає формуватись ядерна оболонка. Цю стадію ділення називають ранньою телофазою (6). Коли перетинка стає суцільною і в дочірніх клітинах сформувалось ядро, настає пізня телофаза (7). Дочірні клітини вдвічі менші за материнську, мають овальні ядра. Обидві ці стадії об'єднують назвою телофаза.