
- •Вступ Короткий історичний огляд розвитку цитологн, гістологнта ембріології
- •Розділ 1
- •1.2 Структурні компоненти клітин
- •1.2.1 Міжклітинні контакти
- •1.2.2 Цитоплазма
- •Мембранні органели
- •Спеціальні органели
- •Включення
- •1.2.3 Ядро
- •1.2.4. Репродукція клітин
- •1.2.5 Життєдіяльність клітини
- •Розділ 2 ембріолопя
- •2.1 Основи порівняльноїембріології
- •2.2 Статеві клітини
- •2.3 Гаметогенез
- •2.4 3Апліднення
- •2.5 Ранні етапи ембріогенезу. Дроблення. Гаструляція
- •2.6 Розвиток птахів
- •2.7 Стадії розвитку птахів
- •2.8 Ембріональний розвиток ссавців
- •2.9 Плаценти
- •2.10 Стадії внутрішньоутробного розвитку ссавців
- •2.11 Особливості розвитку приматів
- •Розділ 3
- •3.1 Загальна гістологія — вчення
- •3.2 Епітеліальні тканини
- •3.2.1 Загальна характеристика та класифікація
- •3.2.2 Будова різних видів єпітелію
- •3.3 Сполучна тканина
- •3.3.1 Тканини внутрішнього середовища
- •3.3.2 Кровотворення (гемоцитопоез)
- •Власне сполучні тканини
- •Пухка сполучна тканина
- •3.3.4 Скелетна тканина
- •Кісткова тканина
- •3.4 М'язова тканина
- •3.4.1 ГладеНьКа (непосмугована) мязова тканина
- •3.4.2 Поперечнопосмугована м'язова тканина
- •3.4.3 Серцева м'язова тканина (міокард)
- •В ділянці вставної смужки:
- •3.5 Нервова тканина
- •3.5.1 Нервові клітини
- •3.5.2 Нейроглія
- •3.5.3 Нервові волокна
- •3.5.4 Синапси
- •3.5.5 Нервові закінчення
- •Розділ 4
- •4.1 Органи нервової системи
- •(За Догелем):
- •4.1.1 Спинний мозок
- •4.1.2 Головний мозок
- •4.1.3 Вегетативний відділ нервової системи
- •4.1.4 Оболонки мозку
- •4.1.5 Вікові зміни нервової системи та їх кровопостачання
- •4.2 Органи чуття
- •4.2.1 Орган зору
- •4.2.2 Орган слуху та рівноваги
- •4.3.1 Кровоносні судини
- •4.3.2 Лімфатичні судини
- •4.3.3 Серце
- •4.4 Органи гемопоезу та імунологічного захисту
- •4.4.1 Кістковий мозок
- •4.4.2 Тимус - вилочкова, або зобна залоза
- •4.4.3 Клоакальна (фабрицієва) сумка птахів
- •4.4.4 Селезінка
- •4.4.5 Лімфатичні вузли
- •4.4.6 Гемолімфатичні вузли
- •4.4.7 Лімфатичні фолікули пухкої сполучної тканини
- •4.5 Ендокринна система (ендокринні залози)
- •4.5.1 Центральні регуляторні утворення ендокринної системи
- •Із двох його головних джерел:
- •4.5.3. Дисоційована ендокринна система
- •4.5.4 Особливості органів ендокринної системи птахів
- •4.6 Шкіратаїїпохідні
- •4.6.1 Розвиток та будова волосини
- •4.6.2 Рогові угворення шкіряного покриву
- •4.6.3 Молочна залоза
- •4.6.4 Шкіра птахів та її похідні
- •4.70Ргани дихання
- •4.7.1 Повітроносні шляхи
- •Зрізу війки трахеї пацюка х 220 000;
- •Спрямованої до плеври:
- •В міжальвеолярних стінках:
- •4.7.2 Особливості гістологічної будови легень птахів
- •4.8 Система органів травлення
- •Стінки кишкової трубки:
- •4.8.1 Органи стінки ротової порожнини
- •4.8.2 Передня кишка (стравохід, шлунок)
- •4.8.3 Тонка кишка (порожня, дванадцятипала)
- •4.8.4 Товста кишка
- •4.8.5 Очеревина
- •4.8.7 Підшлункова залоза
- •4.8.8 Система травлення птахів
- •4.9 Органи сечовиділення
- •4.9.1 Нирки
- •4.9.2 Сечовивідні шляхи
- •4.9.3. Органи сечовиділення у птахів
- •4.10 Статева система
- •4.10.1 Стагеві органи самця
- •4.10.2 Статеві органи самки
- •Яйцепроводу корови в стані овуляції в полі зору помітна секреція безвійчастих клітин.
- •4.10.3 Особливості будови статевої системи птахів
4.6.1 Розвиток та будова волосини
Розвиток і ріст волосини відбувається за рахунок епідермісу, який у вигляді тяжів вростає у шкіру, на кінці яких у вигляді колби формується волосяна цибулина. В її середину вростає мезенхіма й утворює волосяний сосочок, багатий на судини, мезенхіма навколо кореня волосся утворює сполучнотканинну сумку, а також непосму-говані м'язи, що підіймають волосся. Середня частина епітеліального зачатка волосини утворює вип'ячування, із якого розвиваються саль-ні залози. Клітини цибулини інтенсивно розмножуються і дають по-чаток кореню та стрижню.
У волосині розрізняють дві частини: стрижень і корінь.
Стрижень — частина волосини, що виступає на поверхні шкіри, корінь закінчується цибулиною і знаходиться у товщі шкіри. В місці переходу кореня в стрижень епідерміс утворює заглиблення — воло-сяну лійку.
324
Розділ 4 Спеціальна гістологія
Корінь волосини міститься у фолікулі — волосяному мішечку, стін-ка якого утворена внутрішньою та зовнішньою епітеліальними (коре-невими) піхвами. Фолікул оточений сполучнотканинною піхвою — во-лосяною сумкою. Волосяна цибулина являє собою матрицю — частину волосся, із якої воно росте (рис. 125).
Рис. 125. Схема будови волосу:
1- волосяна сумка; 2-кіркова; 3-мозкова речовина; 4-кутикула; 5-зовнішня епі-теліальна піхва; 6-два шари внутрішньої епітеліальної піхви; 7-волосяна цибу-лина; 8-волосяний сосочок; 9-волосяна лійка; 10-сальна залоза; 11-м'яз. що під-німає волосся; 12-ростковий шар епідермісу; 13-роговий шар епідермісу.
У структурі волосу розрізняють мозкову речовину, кіркову та ку-тикулу. Мозкова речовина розміщується у центральній частині волоса і має місце в довгому та щетинистому волоссі. Мозкова речовина скла-
325
В.П. Новак, Ю.П. Бичков, М.Ю. Пилипенко Цитологія, гістологія, ембріологія
дається з клітин полігональної форми з ацидофільними гранулами трихогіаліну в цитоплазмі та зернами пігменту. Пігмент утворюється у волосяній цибулині меланоцитами.
Кірковаречовина — основна частина волосини. Процеси зроговіння у кірковій речовині відбуваються досить інтенсивно. Кіркова речовина складається з плоских зроговілих лусочок, останні містять кератин, за-лишки ядер у вигляді тоненьких пластинок та зерна пігменту.
Кутикула складається із зроговілих лусочок, що покривають кір-кову речовину у вигляді черепиці. У тварин кожного виду форма та розміщення лусочок кутикули специфічні. Біля волосяної цибулини кутикула утворена циліндричними клітинами, що лежать перпендику-лярно до кіркової речовини.
Внутрішня епітеліальна коренева піхва є похідним волосяної цибу-лини, у верхніх відділах на рівні протоки сальних залоз вона зникає. У нижніх відділах внутрішня епітеліальна піхва має три шари: кутикулу, внутрішній шар, клітини якого містять гранули, і зовнішній (блідий) епітеліальний шар. Всередині та у верхніх відділах коріння усі ці шари зливаються, і внутрішня коренева піхва тут складається лише з повніс-тю зроговілих клітин.
Зовнішня епітеліальна коренева піхва утворюється із епідермісу шкіри. Вона досягає волосяної цибулини. В ділянці лійки волосу зо-внішня епітеліальна піхва в своєму складі має базальний, остистий і поверхневий шари. Клітини поверхневого та остистого шарів посту-пово зникають і на рівні волосяної цибулини вона складається із 1-2-х рядів клітин базального шару.
Коренева сполучнотканинна волосяна піхва в своєму складі має ба-зальну мембрану, зовнішній поздовжній та внутрішній циркулярний шари волокон.
Будова волоса у різних видів ссавців і, навіть, у різних частинах тіла має свої особливості. Різновиди волоса тісно пов'язані з породними ознаками овець, кіз, кролів, собак, котів. Розрізняють волосся покрив-не — воно завжди з мозковою речовиною, щетинисте — у свині — має різну товщину по довжині, на кінці роздвоюється, шерстне — тонке, дуже звивисте, часто без мозкової речовини.
Волосся чілки, гриви, щітки у коней, хвостове — у великої рогатої худоби належить до групи довгого. У шкірі голови тварин, особливо на-вколо носових отворів, очей, ротової порожнини знаходиться довге й
326
Розділ 4
Спеціальна гістологія
товсте волосся. Його кореневі цибулини розміщені між внутрішнім і зо-внішнім шарами сполучнотканинної сумки, де є синуси, вистелені ендо-телієм і заповнені кров'ю. Це волосся сприймає вїдчуття на дотик.
Линька. Заміну волосся, що відбувається одночасно на значній частині тіла, називають линькою. Розрізняють ювенальну (вікову), періодичну та перманентну линьки. Ювенальна линька відбувається до статевозрілого віку, періодична — пов'язана з сезоном року, перма-нентна — у тварин відбувається постійно.
Линька починається з порушення кровообігу в волосяному сосо-чку і утворення клітин у корені волосини, який відокремлюється від продукуючих його клітин. Нова волосина відростає у результаті ре-генерації цибулини і волосяного сосочка, які розвиваються так, як і в ембріональний період. Коли нова волосина досягає місця прикріплен-ня м'яза, стара, внаслідок її скорочення, виштовхується і випадає.