4.5.3. Дисоційована ендокринна система

Розрізняють два види клітинних елементів дисоційованої ендо-кринної системи. Клітини, що є похідними нейробластів нервового гре-беня, які зберігають здатність утворювати нейроаміни, поєднуючи її з продукцією олігопептидних гормонів. Клітини цієї групи об'єднують у групу АРІШ-клітини (англ: Атіпе Ргесигзогз Црїаке апсі ОесагБахуІа-їіоп), якій в українській транскрипції відповідає абревіатура ПОДПА (поглинання та декарбоксилювання попередників амінів).

Нейроендокринні клітини групи ПОДПА зустрічаються у головному мозку та інших органах, як ендокринних, так і неендокринних. Прикла-

317

В.П. Новак, Ю.П. Бичков, М.Ю. Пилипежо Цитологія, гістологія, ембріологія

дом нейроендокринних клітин цієї групи, що знаходяться в ендокрин-них органах, є парафолікулярні клітини щитовидної залози та хромо-фінні клітини мозкової речовини наднирників. В неендокринних — де-які спеціалізовані нейрони головного мозку, травної системи і серця.

Регуляторні олігопептиди системи ПОДПА забезпечують місце-ву, а також дистантну регуляцію діяльності органів і систем організ-му. їхня функція не залежить від гіпофіза, проте тісно пов'язана з дією нервових імпульсів, що надходять по симпатичних і парасимпатичних стовбурах.

Це поодинокі гормоноутворюючі клітини, що не є похідними нейро-бластів, а належать іншим тканинам. До них відносяться гландулоцити сім'яників, які продукують гормон тестостерон і клітини зернистого шару фолікулів яєчника, які виробляють естрогени і прогестерон. На-звані клітини продукують стероїдні гормони і активізуються аденогі-пофізарними гонадотропінами. Клітини цієї групи не здатні декарбок-силювати амінокислоти і продукувати аміни.

4.5.4 Особливості органів ендокринної системи птахів

В цілому будова та функціональне значення органів ендокринної системи птахів особливо не відрізняється від таких ссавців. Однак у деяких випадках спостерігаються ті чи інші особливості.

Гіпофіз. У птахів ця залоза складається з двох частин, у адено-гіпофізі відсутня проміжна частина. Гіпофіз птахів реагує на вплив зовнішнього середовища. Так, під впливом сонячного світла в адено-гіпофізі спостерігається зміна кількості та розмірів аденоцитів, по-силюється рівень грануляції їх цитоплазми, що призводить до зміни рівня секреції того чи іншого гормона гіпофіза. Це, в свою чергу, є причиною структурної перебудови і зміни рівня функціональної ак-тивності периферійних гіпофіззалежних ендокринних залоз та орга-нів розмноження.

Епіфіз. У молодих птахів пінеалоцити разом з нейрогліальними клітинами утворюють фолікулоподібні структури — псевдофоліку-ли, заповнені колоїдоподібною речовиною. У період статевої зрілості псевдофолікули зникають, а гормоноутворюючі клітини формують не-значні групи.

Щитовидна залоза характеризується значною циклічністю у

318

Розділ 4

Спеціальна гістологія

функціональній активності, що тісно пов'язане з ростом, статевою активністю, несучістю та линькою. Так, найбільш інтенсивний ріст щитовидної залози та її функціонування відбуваються у перші два місяці життя, що зумовлює інтенсивні темпи росту птиці, ювеналь-ну линьку та розвиток дефінітивного оперення. Розміри фолікулів продовжують збільшуватися протягом першого року життя. В пері-од активного росту гонад та статевої зрілості функціональна актив-ність щитовидної залози незначно знижується, а в період несучості та линьки — підвищується. Щитовидна залоза птахів складається з двох топографічно відокремлених залоз. її фолікули тісно розміщені між собою; фолікули малих розмірів займають центральні положення, а великих розмірів — периферію. До складу щитовидної залози птахів входять лише тироцити, що продукують тироксин; залоза містить лімфоїдні вузлики й, нерідко, вкраплення паренхіми тимуса.

Ультимобранхіальні тільця. У курей ультимобранхіальні тільця утворюються на шосту добу інкубації із ентодерми шостої зябрової кишені. Ультимобранхіальні тільця птахів складаються із пучків, тя-жів та груп клітин, названих кальциніноцитами. Вони продукують гормон кальцитонін, що бере участь у регуляції кальцієвого обміну. 3 віком у птахів в ультимобранхіальних залозах з'являється лімфо-ретикулярна тканина.

Паращитовидні залози. У птахів до їх складу входять дві пари залоз. Паренхіма залози утворена тяжами епітеліальних клітин, що анастомозують між собою. Серед клітин розрізняють світлі з водя-нистоподібною цитоплазмою, темні клітини з багатогранним ядром, насиченим хроматином, третім різновидом є клітини — попередники клітин першого типу. Ядра останніх світлі, овальні. Оксифільні клі-тини відсутні.

Будова та гормональна функція паращитовидних залоз тісно пов'язана з віком птахів та сезоном року. Несучість птиці супроводжу-ється збільшенням світлих клітин у 10-20 разів.

Надниркові залози. На відміну від ссавців паренхіма наднирників не поділена на кіркову та мозкову частини. Клітини кіркової та моз-кової речовин формують тяжі, що переплітаються між собою. Харак-терна особливість наднирників птахів — наявність лімфоїдних вузликів під капсулою, а також велика кількість вегетативних гангліїв, що зна-ходяться за межами цього органа.

319

В.П. Новак, Ю.П. Бичков, М.Ю. Пилипенко Цитологія, гістологія, ембріологія