- •Вступ Короткий історичний огляд розвитку цитологн, гістологнта ембріології
- •Розділ 1
- •1.2 Структурні компоненти клітин
- •1.2.1 Міжклітинні контакти
- •1.2.2 Цитоплазма
- •Мембранні органели
- •Спеціальні органели
- •Включення
- •1.2.3 Ядро
- •1.2.4. Репродукція клітин
- •1.2.5 Життєдіяльність клітини
- •Розділ 2 ембріолопя
- •2.1 Основи порівняльноїембріології
- •2.2 Статеві клітини
- •2.3 Гаметогенез
- •2.4 3Апліднення
- •2.5 Ранні етапи ембріогенезу. Дроблення. Гаструляція
- •2.6 Розвиток птахів
- •2.7 Стадії розвитку птахів
- •2.8 Ембріональний розвиток ссавців
- •2.9 Плаценти
- •2.10 Стадії внутрішньоутробного розвитку ссавців
- •2.11 Особливості розвитку приматів
- •Розділ 3
- •3.1 Загальна гістологія — вчення
- •3.2 Епітеліальні тканини
- •3.2.1 Загальна характеристика та класифікація
- •3.2.2 Будова різних видів єпітелію
- •3.3 Сполучна тканина
- •3.3.1 Тканини внутрішнього середовища
- •3.3.2 Кровотворення (гемоцитопоез)
- •Власне сполучні тканини
- •Пухка сполучна тканина
- •3.3.4 Скелетна тканина
- •Кісткова тканина
- •3.4 М'язова тканина
- •3.4.1 ГладеНьКа (непосмугована) мязова тканина
- •3.4.2 Поперечнопосмугована м'язова тканина
- •3.4.3 Серцева м'язова тканина (міокард)
- •В ділянці вставної смужки:
- •3.5 Нервова тканина
- •3.5.1 Нервові клітини
- •3.5.2 Нейроглія
- •3.5.3 Нервові волокна
- •3.5.4 Синапси
- •3.5.5 Нервові закінчення
- •Розділ 4
- •4.1 Органи нервової системи
- •(За Догелем):
- •4.1.1 Спинний мозок
- •4.1.2 Головний мозок
- •4.1.3 Вегетативний відділ нервової системи
- •4.1.4 Оболонки мозку
- •4.1.5 Вікові зміни нервової системи та їх кровопостачання
- •4.2 Органи чуття
- •4.2.1 Орган зору
- •4.2.2 Орган слуху та рівноваги
- •4.3.1 Кровоносні судини
- •4.3.2 Лімфатичні судини
- •4.3.3 Серце
- •4.4 Органи гемопоезу та імунологічного захисту
- •4.4.1 Кістковий мозок
- •4.4.2 Тимус - вилочкова, або зобна залоза
- •4.4.3 Клоакальна (фабрицієва) сумка птахів
- •4.4.4 Селезінка
- •4.4.5 Лімфатичні вузли
- •4.4.6 Гемолімфатичні вузли
- •4.4.7 Лімфатичні фолікули пухкої сполучної тканини
- •4.5 Ендокринна система (ендокринні залози)
- •4.5.1 Центральні регуляторні утворення ендокринної системи
- •Із двох його головних джерел:
- •4.5.3. Дисоційована ендокринна система
- •4.5.4 Особливості органів ендокринної системи птахів
- •4.6 Шкіратаїїпохідні
- •4.6.1 Розвиток та будова волосини
- •4.6.2 Рогові угворення шкіряного покриву
- •4.6.3 Молочна залоза
- •4.6.4 Шкіра птахів та її похідні
- •4.70Ргани дихання
- •4.7.1 Повітроносні шляхи
- •Зрізу війки трахеї пацюка х 220 000;
- •Спрямованої до плеври:
- •В міжальвеолярних стінках:
- •4.7.2 Особливості гістологічної будови легень птахів
- •4.8 Система органів травлення
- •Стінки кишкової трубки:
- •4.8.1 Органи стінки ротової порожнини
- •4.8.2 Передня кишка (стравохід, шлунок)
- •4.8.3 Тонка кишка (порожня, дванадцятипала)
- •4.8.4 Товста кишка
- •4.8.5 Очеревина
- •4.8.7 Підшлункова залоза
- •4.8.8 Система травлення птахів
- •4.9 Органи сечовиділення
- •4.9.1 Нирки
- •4.9.2 Сечовивідні шляхи
- •4.9.3. Органи сечовиділення у птахів
- •4.10 Статева система
- •4.10.1 Стагеві органи самця
- •4.10.2 Статеві органи самки
- •Яйцепроводу корови в стані овуляції в полі зору помітна секреція безвійчастих клітин.
- •4.10.3 Особливості будови статевої системи птахів
2.7 Стадії розвитку птахів
Протягом ембріонального розвитку птахів у тілі зародка відбува-ються складні морфофункціональні процеси, які тісно пов'язані з рівнем біологічної якості інкубаційних яєць, газообміном, типом живлення та характером виділення продуктів обміну. Природньо, що здійснення зв'яз-ку зародка з середовищем змінюється протягом інкубації і визначається загальним рівнем розвитку організму. Тому промислова інкубація яєць сільськогосподарської птиці передбачає створення оптимальних умов для зародка в зв'язку із змінами його розвитку, тобто стадійністю. Кожна стадія має свої особливості обміну речовин та умови розвитку, тому для переходу із однієї стадії в іншу необхідно створювати відповідні умови.
Існують різні класифікацїї періодизації розвитку зародка. Так, за Г.А.Шмідтом та М.М.Рогозиною у періодизації, яка грунтується на ембріогенезі курячого зародка розрізняють чотири періоди розвитку: зародковий, передплідний, плідний та період вилуплення.
Зародковий період (1-7 день) — живлення здійснюється на початку за рахунок споживчих речовин латебри (нагромадження під бластодис-
91
В.П. Новак, Ю.П. Бичков, М.Ю. Пилипенко Цитологія, гістологія, ембріологія
ком «білого жовтка», що за формою нагадує глечик), потім — за допо-могою жовткових судин, останні забезпечують зародок киснем. В цей період відбувається запліднення, дроблення, гаструляція, утворюються зародкові листки та осьові органи. Формується серце та інші органи тіла та провізорні органи. Жовток значно збільшується в об'ємі за рахунок води, яка надходить із білка, останній у цей час ущільнюється.
Передплідний період (8-12 день) — поступовий перехід на аланто-їдне дихання. У цей час судини жовткового мішка звільнюються від функції дихання і посилюють доставлення поживних речовин. Ці су-дини втрачають зв'язок з поверхнею і вростають в цей час у складки, що утворюються в стінці жовткового мішка і проникають в товщу жовтка. Одночасно зародок росте, збільшується в розмірі.
Плідний період (13-19 день) — розквіт алантоїдного типу дихання (у кінці цього періоду відбувається перехід на дихання киснем пові-тряної камери), проковтування білка, тобто перехід до кишкового типу живлення. Зародок добре розвинений, значного розміру.
Період вилуплення (20-21 день) — кишкове живлення жовтком, ди-хання легенями.
Ембріональна смертність нерівномірно розподіляється за днями інкубації. В більшості випадків її максимум спостерігається у певні пе-ріоди, які називаються критичними. Таких періодів в основному три: 2 і 3 день — перший критичний період, коли гине значна кількість за-родків. Другим таким періодом (8-9 день інкубації) є перехід від жовт-кового живлення до живлення білком та алантоїдного дихання. Третім небезпечним критичним періодом вважають 19-20 день — перехід на дихання киснем повітря за допомогою легень.
У виникненні критичних періодів має місце значна кількість при-чин, серед яких низька біологічна якість інкубаційних яєць, порушен-ня режиму інкубації, аварійний стан інкубаторів, рівень кваліфікації птахівника.