Визнання та оцінка зобов'язання

5. Зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути

достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних

вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу

раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума

включається до складу доходу звітного періоду.

6. З метою бухгалтерського обліку зобов'язання поділяються

на:

довгострокові;

поточні;

забезпечення;

непередбачені зобов'язання.

доходи майбутніх періодів. ( Пункт 6 доповнено абзацом шостим

згідно з Наказом Мінфіну N 304 ( z0905-00 ) від 30.11.2000 )

7. До довгострокових зобов'язань належать:

довгострокові кредити банків;

інші довгострокові фінансові зобов'язання;

відстрочені податкові зобов'язання;

інші довгострокові зобов'язання.

8. Зобов'язання, на яке нараховуються відсотки та яке

підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу,

слід розглядати як довгострокове зобов'язання, якщо первісний

термін погашення був більше ніж дванадцять місяців та до

затвердження фінансової звітності існує угода про переоформлення

цього зобов'язання на довгострокове.

9. Довгострокове зобов'язання за кредитною угодою (якщо угода

передбачає погашення зобов'язання на вимогу кредитора

(позикодавця) у разі порушення певних умов, пов'язаних з

фінансовим станом позичальника), умови якої порушені, вважається

довгостроковим, якщо:

позикодавець до затвердження фінансової звітності погодився

не вимагати погашення зобов'язання внаслідок порушення;

не очікується виникнення подальших порушень кредитної угоди

протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

10. Довгострокові зобов'язання, на які нараховуються

відсотки, відображаються в балансі за їх теперішньою вартістю.

Визначення теперішньої вартості залежить від умов та виду

зобов'язання.

11. Поточні зобов'язання включають:

короткострокові кредити банків;

поточну заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями;

короткострокові векселі видані;

кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги;

поточну заборгованість за розрахунками з одержаних авансів,

за розрахунками з бюджетом, за розрахунками з позабюджетних

платежів, за розрахунками зі страхування, за розрахунками з оплати

праці, за розрахунками з учасниками, за розрахунками із внутрішніх

розрахунків;

інші поточні зобов'язання.

Облік відпусток працівників підприємства

Створення

У бухгалтерському обліку підприємство зобов'язане створювати забезпечення на оплату відпусток (пункти 13, 14 ПБО 11, пункти 5, 7 ПБО 26, лист № 31-34000-20-25/12321).

Згідно з Інструкцією № 291 сума забезпечення визначається щомісяця як добуток фактично нарахованої заробітної плати працівникам і відсотка, обчисленого як відношення річної планової суми на оплату відпусток до загального планового фонду оплати праці:

Сума забезпечення на оплату відпусток = Фактичні витрати на оплату праці у звітному місяці х (Річна планова сума відпускних : Загальний плановий фонд оплати праці).

Так само визначається сума забезпечення обов'язкових відрахувань (зборів) із забезпечення оплат відпусток на загальнообов'язкове державне соціальне страхування — ЄСВ:

Сума забезпечення відрахувань ЄСВ з оплати відпусток = Фактичні витрати на відрахування ЄСВ із суми оплати праці звітного місяця х (Річна планова сума відрахувань ЄСВ із планової суми відпускних : Загальний плановий фонд відрахувань ЄСВ із загального планового фонду оплати праці).

Зазначимо, що відпускні є однією із складових фонду оплати праці. Таким чином, вони оподатковуються ПДФО та ЄСВ у складі заробітної плати, відповідно й у бухгалтерському та податковому обліку вони відображаються в порядку, передбаченому для заробітної плати.

Водночас особливість відпускних полягає в такому.

Дні відпустки можуть припадати як на поточний місяць, у якому виплачуються відпускні, так і на наступний чи наступні місяці. Тому суми нарахувань за час відпусток на відміну від їхньої фактичної виплати розподіляються пропорційно часу, що припадає на дні відпустки у відповідному місяці.

♦ Приклад 2

У поточному звітному місяці працівникові нараховано відпускні у сумі 2000 грн. На поточний місяць припадає 16 календарних днів відпустки, на наступний — 8 днів, усього 24 календарні дні відпустки (16 + 8).

За даними прикладу 2 до фонду оплати праці звітного місяця включаємо відпускні в сумі 1333,33 грн. (16 : 24 х 2000), наступного місяця — 666,67 грн. (8 : 24 х 2000).

Бухгалтерський та податковий облік

Як ми вже зазначали, нарахування відпускних (включаючи нарахований на них ЄСВ) відображається в обліку аналогічно заробітній платі. Тільки на відміну від інших складових заробітної плати при нарахуванні відпускних дебетується субрахунок 471, а не рахунки витрат: Дт 471 Кт 66, 65.

На відміну від бухгалтерського обліку суми відпускних (включаючи нарахований на них ЄСВ) відносяться до складу податкових витрат у тому місяці, коли здійснюється їх фактичне нарахування конкретним працівникам.

До складу бухгалтерських витрат, нагадаємо, відпускні відносяться в момент нарахування забезпечення на оплату відпусток: Дт 23, 91, 92, 93, 94 Кт 471. А при фактичному нарахуванні відпускних конкретним працівникам зменшується (використовується) нараховане раніше забезпечення на оплату відпусток: Дт 471 Кт 66, 65.

Аналогічно бухгалтерському обліку сума нарахованих відпускних включається до складу тих податкових витрат, до яких відноситься заробітна плата працівників. Наприклад, якщо відпускні нараховано адміністративному персоналу, вони включаються до адміністративних податкових витрат.

А до якої складової податкових витрат включаються відпускні працівникам, зайнятим у виробництві продукції (виконанні робіт, наданні послуг)? У бухгалтерському обліку, нагадаємо, відпускні таким працівникам у сумі нарахованого забезпечення за відповідний місяць разом з нарахованою зарплатою відносять на рахунок 23, тобто відпускні включаються до собівартості продукції.