3. Правові форми використання комунальної власності

Для здійснення господарської діяльності органи місцевого самоврядування вправі відповідно до законодавства створювати підприємства, установи, організації, вирішувати питання їхньої реорганізації і ліквідації. (ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»). Стаття 63 Господарського кодексу України, установлюючи види підприємств, що можуть діяти в Україні, називає поряд з іншими комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади. Дане підприємство не має право власності на закріплене за ним майно. Майно комунального підприємства неподільне і не може бути розділене на частки, паї. Не можуть мати своєї частки в такому підприємстві і його працівники.

Так, ст.78 Господарського кодексу України передбачено наступні особливості комунального унітарного підприємства: 1) таке підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління; 2) орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами; 3) майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство); 4) статутний фонд комунального унітарного підприємства утворюється органом, до сфери управління якого воно входить, до реєстрації його як суб’єкта господарювання. Мінімальний розмір статутного фонду комунального унітарного підприємства встановлюється відповідною місцевою радою; 5) найменування комунального унітарного підприємства повинно містити слова «комунальне підприємство» та вказівку на орган місцевого самоврядування, до сфери управління якого входить дане підприємство; 6) комунальне унітарне підприємство не несе відповідальності за зобов’язаннями власника та органу місцевого самоврядування, до сфери управління якого воно входить та інші.

У комунальній власності територіальних громад можуть знаходитися земельні ділянки, які органи місцевого самоврядування вправі передавати в тимчасове чи постійне користування, оренду відповідно до Земельного кодексу України, Законом України «Про оренду землі» від 6 жовтня 1998 р.

Передаватися в оренду можуть і інші об’єкти комунальної власності. Правовідносини, що виникають при цьому, регулюються Законом України «Про оренду державного і комунального майна» від 14 березня 1995 р. і договорами оренди по конкретних об’єктах комунальної власності.

Використання комунального майна можливо також на підставі концесійних договорів. Правове регулювання відносин концесії здійснюється на підставі Закону України «Про концесії» від 16 липня 1999 р. Концесійним договором є договір, відповідно до якого орган місцевого самоврядування надає на платній і терміновій основі суб’єкту підприємницької діяльності право створити чи істотно поліпшити об’єкт комунальної власності і здійснювати керування ним з метою задоволення потреб територіальної громади. У концесію можуть передаватися наступні об’єкти комунальної власності і сфери господарської діяльності: водопостачання, відведення й очищення стічних вод; надання послуг міським громадським транспортом; збір і утилізація сміття; надання послуг, пов’язаних з постачанням споживачам тепла; будівництво й експлуатація автомобільних доріг, об’єктів дорожнього господарства, інших дорожніх споруджень; будівництво й експлуатація шляхів сполучення; будівництво й експлуатація вантажних і пасажирських портів; будівництво й експлуатація аеропортів; надання послуг у сфері кабельного телебачення; надання ритуальних послуг та деякі інші. Об’єкти права комунальної власності, надані в концесію, не підлягають приватизації в період дії концесійного договору.

Комунальне майно може також використовуватися за допомогою укладення інших договорів, передбачених цивільним і господарським законодавством України, неодмінною умовою яких є забезпечення інтересів територіальних громад.