
- •1.Здійснити порівняльний аналіз ключових чинників, тенденцій та невизначеностей глобальних тенденцій розвитку людства.
- •2.Проаналізувати теорії та практику глобалізму, антиглобалізму та альтерглобалізму в інформаційному вимірі.
- •3.Охарактеризувати інформаційну парадигму цивілізаційного розвитку: складові, критерії, тенденції
- •4.Охарактеризувати глобальні тенденції розвитку людства до 2015 року: 4 версії глобалізації (порівняльний аналіз)
- •5.Охарактеризувати глобальні тенденції розвитку людства до 2020р.: версія «Світ Давосу».
- •6. Охарактеризувати глобальні тенденції 2020 (Новий халіфат).
- •7.Охарактеризувати аналітичні дослідження глобалізації до 2020р. (версія „Pax Americana”).
- •8.Проаналізувати глобальні тенденції розвитку людства до 2025 року: 4 версії майбутнього.
- •9.Охарактеризувати глобальні тенденції розвитку людства до 2030 р. Сценарії розвитку і занепаду регіонів.
- •10.Охарактеризувати wsis – як стратегію європейського інформаціоналізму. Декларації та План дій wsis для Європи 2003-2005 років і на перспективу до 2015 року.
- •11.Проаналізувати мотивацію діяльності у суспільстві знань і трансформацію технологічного укладу та інтелектуалізації європейського суспільства.
- •12.Охарактеризувати міжнародні, субрегіональні, регіональні та національні стратегії інформаційного суспільства: спільні та відмінні характеристики.
- •13.Проаналізувати моделі інформаційного суспільства: основні риси ліберальної, соціальної, інтегрованої та формальної моделей
- •14.Охарактеризувати інституційні засади міжнародного обміну інформацією. Система і структура міжнародного інформаційного права.
- •15.Проаналізувати міжнародні договори та угоди про міжнародний інформаційний обмін.
- •17.Охарактеризувати історію, теорію і практику міжнародної інформаційної політики (за документами юнеско).
- •18.Охарактеризувати діяльність міжурядово-корпоративних організацій в сфері інформації та комунікації (Інтелсат, Інмарсат, Євтелсат, Інтерсупутник)
- •20.Охарактеризувати теорії глобалізації для Європи: інтеграції, потенційного лідерства, геополітичного домінування, утопії занепаду.
- •21.Проаналізувати теорії європейського інформаційного суспільства: підходи м.Бангеманна, е.Гідденса, м.Кастельса. Ф.Уебстера та ін.
- •22.Охарактеризувати тенденцію «міжрегіонального напруження» та його наслідки для Європи (за Global trends - 2025).
- •23.Охарактеризувати моделі європейського інформаційного суспільства. Характеристика і новації ххі ст.
- •24.Охарактеризувати європейську концепцію інноваційного та інформаційного розвитку « Європа-2020». Проаналізувати основні положення програми дій.
- •25.Охарактеризувати практику інформаційного суспільства країн Європи: програми, реалізація і перспективи.
- •26.Охарактеризувати доповідь м. Бангеманна «Інформаційне суспільство – виклик для Європи»: рекомендації для Європейської Ради єс (1994р.).
- •27.Проаналізувати проблему формування єдиного інформаційного простору Європи (за програмою і- 2010)
- •28.Охарактеризувати діяльність міжнародних організацій Європи у сфері інформації і комунікації (2009-2011 рр.) .
- •29.Проаналізувати міжнародні конференції рє з інформаційної політики та нових комунікацій (2009-2011 рр.).
- •30.Охарактеризувати Політичну декларацію і резолюцію Першої Європейської міністерської конференції рє «Медіа і нові комунікаційні послуги. Нове поняття медіа?» (Ісландія, 2009 р.).
- •32.Здійснити аналіз політичних декларацій та резолюцій Європейської конференції з інформаційної політики та нових комунікацій (Ісландія, 2009 р.).
- •33.Охарактеризувати історію, динаміку і практику інформаційної політики єс.
- •34.Охарактеризувати діяльність Генерального Директорату єс з інформаційного суспільства. Проаналізувати основні напрями політики гд єс у 2010-2011роках
- •35.Охарактеризувати економічні, технологічні, культурологічні та лінгвістичні інформаційні програми єс (1983-2003 рр.) і на перспективу 2015 року.
- •36.Охарактеризувати європейську стратегію і-2010. Проаналізувати основні положення та програму дій.
- •37.Охарактеризувати провідні галузі європейського інформаційного бізнесу. Проаналізувати перспективи міжнародної конкуренції Європи в інформаційному секторі світового господарства.
- •39. Проаналізувати. Конкуренцію на європейському ринку інформаційних продуктів та послуг (корпорації, держави, зарубіжні компанії).
- •40.Охарактеризувати теорію інформаційного домінування м.Лібіцкі. Визначити основні положення та оцінки інформаційної безпеки багатополюсного світу.
- •41.Охарактеризувати провідні концепції і доктрини міжнародної інформаційної безпеки. Проаналізувати еволюцію концепцій згідно з розвитком високих технологій.
- •42.Проаналізувати моделі міжнародної інформаційної безпеки. Визначити перспективні моделі глобальної інформаційної війни.
- •44.Проаналізувати міжнародні регіональні організації у системі інформаційної безпеки (діяльність обсє, нато, шос, снд, оад, атес).
- •45.Визначити форму інформаційного протиборства за ситуативною моделлю інформаційної безпеки. Охарактеризувати проведення реальної спецоперації у сучасному світі.
- •46.Охарактеризувати стратегії боротьби з міжнародними інформаційним тероризмом. Проаналізувати відповідні міжнародні документи з проблем боротьби з інформаційним тероризмом.
- •47.Охарактеризувати етимологію міжнародного інформаційного тероризму. Визначити специфіку кібер-, медіа і психотероризму як складову інформаційних загроз.
- •48.Здійснити порівняльний аналіз стратегій національної інформаційної безпеки сша, Росії, Китаю та країн Європи.
- •49.Здійснити порівняльний аналіз національних стратегій інформаційної безпеки країн світу. Концепція інформаційної безпеки України у системі міжнародних відносин.
- •50.Проаналізувати доповідь б. Обами про нову стратегію інформаційної безпеки сша (2008). Визначити основні положення і критерії кібербезпеки сша
- •51.Проаналізувати вплив нової стратегії кібербезпеки сша на спільну європейську безпекову політику: порівняльний аналіз підходів і положень (2010-2011 рр.)
- •52.Проаналізувати Європейські міністерські конференції Ради Європи з кібербезпеки 2009-2011 рр.
- •53.Охарактеризувати вплив інформаційної революції на економічну глобалізацію. Проаналізувати вплив процесів глобалізації на міжнародну конкуренцію тнк.
- •54.Охарактеризувати концепції інформаційної економіки, основні поняття і закони.
- •55.Проаналізувати регіональні та національні стратегії інформаційної економіки .
- •60.Охарактеризувати інформаційно–аналітичну діяльність зовнішньополітичних відомств.. Проаналізувати особливості інформаційно-аналітичного забезпечення зовнішньополітичних інтересів
- •61. Охарактеризувати інформаційно – аналітичні установи у системі міжнародних відносин. Дати класифікацію, структуру і проаналізувати методи діяльності.
- •62.Здійснити класифікацію інформаційних, інформаційно-довідкових, інформаційно-аналітичних та аналітичних документів у сфері зовнішньої політики.
- •63.Охарактеризувати інформаційно-аналітичні продукти та послуги. Проаналізувати вплив інформаційно-аналітичних інституцій на прийняття зовнішньополітичних рішень.
- •65.Охарактеризувати типологію інформаційних ресурсів у структурі зовнішньополітичної діяльності.
- •66. Охарактеризувати інформаційно-аналітичне забезпечення зовнішньої політики європейських країн : проаналізувати спільні і відмінні характеристики.
- •67.Охарактеризувати теоретичні засади зовнішньополітичних комунікативних технологій.
- •68.Охарактеризувати типологію комунікативних технологій у зовнішньополітичній діяльності держави.
- •69.Проаналізувати зовнішньополітичні комунікативні технології провідних країн світу.
- •70.Проаналізувати віртуальну дипломатію як інноваційну технологію у сфері міжнародних відносин: сутність, структуру, інструменти.
- •71.Охарактеризувати концепцію віртуальної дипломатії. Проаналізувати міжнародне співробітництво у глобальній мережі Internet
- •72.Здійснити класифікацію та проаналізувати структуру Web – сайтів зовнішньополітичних відомств.
- •73.Проаналізувати використання публічної дипломатії у структурі зовнішньої політики
- •74.Проаналізувати концепції іміджевої дипломатії
- •75.Охарактеризувати іміджеву дипломатію країн світу: програми, акції, зворотні зв’язки.
- •76.Проаналізувати технології та програми формування і підтримання іміджу держав у міжнародному інформаційному просторі.
- •77.Охарактеризувати медіадипломатію як інструмент зовнішньої політики.
- •78.Охарактеризувати gr-технології у площині комунікацій політичних інституцій і ділових кіл.
- •79.Охарактеризувати технології державного брендінгу у структурі зовнішньої політики.
- •80.Проаналізувати технології створення і просування державного бренду в системі міжнародних відносин
- •81.Охарактеризувати культурну дипломатію у структурі зовнішньої політики.
- •82.Охарактеризувати класифікацію, структуру та специфіку міжнародної публічної комунікації.
- •83.Охарактеризувати технології публічної дипломатії (спічрайтинг, пропаганда, полеміка тощо).
- •84.Проаналізувати практику дипломатичних представництв України в мережі Internet.
- •85.Охарактеризувати функціонування веб-порталу мзс України.
- •86.Охарактеризувати основні положення і стратегію міжнародного брендінгу України: проаналізувати проект «Брендбук-Україна».
- •87.Проаналізувати імідж України в міжнародному інформаційному середовищі (концепт, характеристики за спектром взаємодії, репутація країни, впливи).
- •88.Охарактеризувати проект «Інформаційне суспільство України»: проаналізувати концепцію, програму, практику.
- •89.Проаналізувати інформаційну політику України, основні положення концепції.
- •90.Охарактеризувати інформаційно-комунікаційні аспекти зовнішньополітичної діяльності України по забезпеченню національних інтересів.
4.Охарактеризувати глобальні тенденції розвитку людства до 2015 року: 4 версії глобалізації (порівняльний аналіз)
На 2015 рік існує наступні чотири версії глобалізації:
1.Версія всепроникаючої глобалізації - технології, економічне зростання, демографічні чинники і ефективне керівництво утворюють сприятливе середовище, яке дозволить більшості людей світу отримати користь з процесу глобалізації. Розвиток і поширення технологій, який в деяких випадках спричиняється суворими екологічними або епідемічними кризами, використався для ефективного вирішення деяких проблем світу, який розвивається. Впевнене глобальне економічне зростання, яке підтримується політичним консенсусом у відношенні лібералізації економіки, розповсюджує матеріальні блага серед широких верств населення і згладжує багато проблем, пов'язаних з ресурсами або демографічними чинниками. Керівництво є достатньо ефективним як на національному, так і на міжнародному рівні. Менша частина населення світу - в країнах Африки від півдня до Сахари, на Близькому Сході, в Центральній та Південній Азії - не може використати результати цих позитивних змін, в результаті чого в цих країнах та навколо них зберігаються конфлікти.
2. Версія згубної глобалізації заключається в тому, що еліти світу процвітають, але основна частина населення світу не отримує жодної користі від глобалізації. Зростання чисельності населення і дефіцит ресурсів стають важким тягарем для багатьох країн, що розвиваються, а міграція — головним джерелом напруженості між державами. Технології не лише не сприяють вирішенню проблем країн, що розвиваються, але і використовуються підривними або кримінальними органами, а також застосовуються при створенні зброї, що підриває стабільність. Світова економіка розколюється на 3 частини: у розвинених країнах продовжуватиметься зростання; у багатьох країнах спостерігатиметься повільне або негативне зростання з розрахунку на душу населення, що призведе до збільшення відриву від розвиненого світу; нелегальна економіка швидко розвиватиметься. Як національні, так і міжнародні органи управління і політичні інститути будуть послаблені. Внутрішні конфлікти посиляться в результаті краху надій, зростання нерівності і все більшій суспільній напруженості.
3.Версія регіональної конкуренції - регіональні особливості виявляються все більш гостро в Європі, Азії і на американських континентах в результаті посилення в Європі і Східній Азії політичного опору глобальній перевазі США і їх керівної ролі в процесі глобалізації, а також із-за все більшої зайнятості кожного регіону вирішенням власних економічних і політичних питань. Неоднакове поширення технологій в тих або інших країнах відображає відмінність регіональних уявлень про інтелектуальну власність і масштаби використання біотехнологій. Регіональна економічна інтеграція в сферах торгівлі і фінансів посилюється, що призводить одночасно до високих темпів економічного зростання і загострення регіональної конкуренції. Як держава, так і інститути, що здійснюють регіональне керівництво процвітають в крупних розвинених країнах і країнах з економікою, що розвивається, у міру того, як уряди визнають необхідність дозволу існуючих регіон проблем і передають обов'язки глобальних організацій регіональним інститутам.
4.Версія постполярного світу. Особливості: США буде перейматися внутрішніми проблемами, так як буде спостерігатися уповільнення темпів росту економіки країни, Європейсько-американський альянс розпадеться, буде криза в Латинській Америці, внутрішня криза в Індонезії, процвітання та стабільність розвитку Азії, поступове об’єднання Кореї, в чому допоможе Китай та Японія, конкуренція між азійськими державами, союз Японії та Америки, країни поза Азією, Європою, Північною та Південною Америкою не матимуть політичної та фінансової підтримки)
Кожен зі сценаріїв був задуманий як правдоподібна, відповідна тій чи іншій політиці картина можливого розвитку майбутнього, що пояснює характер основних невизначеностей, перешкод розвитку, малоймовірних чи непередбачуваних подій, а також визначає важливі завдання політики та розвідки. На мою думку, найбільш вірогідним є другий сценарій розвитку майбутнього – згубна глобалізація, - згідно з яким еліти світу процвітають, проте основна частина населення світу не отримує ніякої користі від глобалізації.
Висновок: Чотири сценарія можна об'єднати в дві групи: у першій з них протиставляються позитивні і негативні ефекти глобалізації, а в другій - надзвичайно змагальний, але не конфліктний регіоналізм і перехід до регіонального військового конфлікту. В жодному сценарії, крім першого, глобалізація не призводить до широкої глобальної співпраці. У другому сценарії негативні ефекти глобалізації, навпаки, сприяють безладам і конфліктам, в той час як в третьому і четвертому ведуть до регіоналізації. У всіх чотирьох сценаріях країнам, що страждають через негативні наслідки зростання населення, брак ресурсів і слабкості керівництва, не вдасться отримати користь від глобалізації. Для цих країн великий ризик внутрішніх конфліктів і краху держави. В усіх чотирьох сценаріях життєво важливе значення мають ефективність національного, регіонального та міжнародного керівництва і хоча б помірний, але стійке економічне ріст. У всіх чотирьох сценаріях глобальний вплив США слабшає.