1.Здійснити порівняльний аналіз ключових чинників, тенденцій та невизначеностей глобальних тенденцій розвитку людства. 5

2.Проаналізувати теорії та практику глобалізму, антиглобалізму та альтерглобалізму в інформаційному вимірі. 6

3.Охарактеризувати інформаційну парадигму цивілізаційного розвитку: складові, критерії, тенденції 6

4.Охарактеризувати глобальні тенденції розвитку людства до 2015 року: 4 версії глобалізації (порівняльний аналіз) 7

5.Охарактеризувати глобальні тенденції розвитку людства до 2020р.: версія «Світ Давосу». 8

6. Охарактеризувати глобальні тенденції 2020 (Новий халіфат). 9

7.Охарактеризувати аналітичні дослідження глобалізації до 2020р. (версія „Pax Americana”). 9

8.Проаналізувати глобальні тенденції розвитку людства до 2025 року: 4 версії майбутнього. 10

9.Охарактеризувати глобальні тенденції розвитку людства до 2030 р. Сценарії розвитку і занепаду регіонів. 11

10.Охарактеризувати WSIS – як стратегію європейського інформаціоналізму. Декларації та План дій WSIS для Європи 2003-2005 років і на перспективу до 2015 року. 11

11.Проаналізувати мотивацію діяльності у суспільстві знань і трансформацію технологічного укладу та інтелектуалізації європейського суспільства. 12

12.Охарактеризувати міжнародні, субрегіональні, регіональні та національні стратегії інформаційного суспільства: спільні та відмінні характеристики. 13

13.Проаналізувати моделі інформаційного суспільства: основні риси ліберальної, соціальної, інтегрованої та формальної моделей 14

14.Охарактеризувати інституційні засади міжнародного обміну інформацією. Система і структура міжнародного інформаційного права. 15

15.Проаналізувати міжнародні договори та угоди про міжнародний інформаційний обмін. 16

16.Охарактеризувати міжнародні організації у системі міжнародних інформаційних відносин. Здійснити класифікацію, проаналізувати напрями інформаційної політики та програмної діяльності міжнародних організацій. 16

17.Охарактеризувати історію, теорію і практику міжнародної інформаційної політики (за документами ЮНЕСКО). 17

18.Охарактеризувати діяльність міжурядово-корпоративних організацій в сфері інформації та комунікації (Інтелсат, Інмарсат, Євтелсат, Інтерсупутник) 19

19.Проаналізувати інформаційну політику НУО в міжнародних відносинах: а) права людини; б) права ЗМІК; в) демократизація суспільства; г) громадська думка; д) інформаційне суспільство; е) громадська дипломатія; є) гуманітарна безпека. 19

20.Охарактеризувати теорії глобалізації для Європи: інтеграції, потенційного лідерства, геополітичного домінування, утопії занепаду. 20

21.Проаналізувати теорії європейського інформаційного суспільства: підходи М.Бангеманна, Е.Гідденса, М.Кастельса. Ф.Уебстера та ін. 21

22.Охарактеризувати тенденцію «міжрегіонального напруження» та його наслідки для Європи (за Global trends - 2025). 22

23.Охарактеризувати моделі європейського інформаційного суспільства. Характеристика і новації ХХІ ст. 23

24.Охарактеризувати європейську концепцію інноваційного та інформаційного розвитку « Європа-2020». Проаналізувати основні положення програми дій. 24

25.Охарактеризувати практику інформаційного суспільства країн Європи: програми, реалізація і перспективи. 25

26.Охарактеризувати доповідь М. Бангеманна «Інформаційне суспільство – виклик для Європи»: рекомендації для Європейської Ради ЄС (1994р.). 26

27.Проаналізувати проблему формування єдиного інформаційного простору Європи (за програмою і- 2010) 27

28.Охарактеризувати діяльність міжнародних організацій Європи у сфері інформації і комунікації (2009-2011 рр.) . 28

29.Проаналізувати міжнародні конференції РЄ з інформаційної політики та нових комунікацій (2009-2011 рр.). 29

30.Охарактеризувати Політичну декларацію і резолюцію Першої Європейської міністерської конференції РЄ «Медіа і нові комунікаційні послуги. Нове поняття медіа?» (Ісландія, 2009 р.). 31

31. Охарактеризувати діяльність департаментів Ради Європи з інформаційної політики: а) права людини; б) права ЗМІК; в) медіа-бізнес; г) боротьба з аудіовізуальним піратством; д) кіберзлочинність; е) права людини та Internet; є) євроімідж; ж) боротьба з інформаційним тероризмом; з) гуманітарна безпека. 31

32.Здійснити аналіз політичних декларацій та резолюцій Європейської конференції з інформаційної політики та нових комунікацій (Ісландія, 2009 р.). 33

33.Охарактеризувати історію, динаміку і практику інформаційної політики ЄС. 33

34.Охарактеризувати діяльність Генерального Директорату ЄС з інформаційного суспільства. Проаналізувати основні напрями політики ГД ЄС у 2010-2011роках 34

35.Охарактеризувати економічні, технологічні, культурологічні та лінгвістичні інформаційні програми ЄС (1983-2003 рр.) і на перспективу 2015 року. 34

36.Охарактеризувати європейську стратегію і-2010. Проаналізувати основні положення та програму дій. 36

37.Охарактеризувати провідні галузі європейського інформаційного бізнесу. Проаналізувати перспективи міжнародної конкуренції Європи в інформаційному секторі світового господарства. 37

38.Охарактеризувати структуру інформаційного ринку ЄС: а) послуги Internet та кіберпростору; б) послуги телекомунікацій; в) приладобудування; г) продукти та послуги медіа; д) інформаційна інтелектуальна власність; е) продукти та послуги комунікативних технологій; є) продукти та послуги ділової інформації 39

39. Проаналізувати. конкуренцію на європейському ринку інформаційних продуктів та послуг (корпорації, держави, зарубіжні компанії). 40

40.Охарактеризувати теорію інформаційного домінування М.Лібіцкі. Визначити основні положення та оцінки інформаційної безпеки багатополюсного світу. 40

41.Охарактеризувати провідні концепції і доктрини міжнародної інформаційної безпеки. Проаналізувати еволюцію концепцій згідно з розвитком високих технологій. 42

42.Проаналізувати моделі міжнародної інформаційної безпеки. Визначити перспективні моделі глобальної інформаційної війни. 43

43.Охарактеризувати типологію інформаційних загроз за критеріями впливу в інформаційному просторі. Проаналізувати специфіку інформаційно-технологічних, інформаційно-психологічних та інформаційно-комунікативних загроз. 44

44.Проаналізувати міжнародні регіональні організації у системі інформаційної безпеки (діяльність ОБСЄ, НАТО, ШОС, СНД, ОАД, АТЕС). 45

45.Визначити форму інформаційного протиборства за ситуативною моделлю інформаційної безпеки. Охарактеризувати проведення реальної спецоперації у сучасному світі. 46

46.Охарактеризувати стратегії боротьби з міжнародними інформаційним тероризмом. Проаналізувати відповідні міжнародні документи з проблем боротьби з інформаційним тероризмом. 46

47.Охарактеризувати етимологію міжнародного інформаційного тероризму. Визначити специфіку кібер-, медіа і психотероризму як складову інформаційних загроз. 47

48.Здійснити порівняльний аналіз стратегій національної інформаційної безпеки США, Росії, Китаю та країн Європи. 47

49.Здійснити порівняльний аналіз національних стратегій інформаційної безпеки країн світу. Концепція інформаційної безпеки України у системі міжнародних відносин. 48

50.Проаналізувати доповідь Б. Обами про нову стратегію інформаційної безпеки США (2008). Визначити основні положення і критерії кібербезпеки США 49

51.Проаналізувати вплив нової стратегії кібербезпеки США на спільну європейську безпекову політику: порівняльний аналіз підходів і положень (2010-2011 рр.) 50

52.Проаналізувати Європейські міністерські конференції Ради Європи з кібербезпеки 2009-2011 рр. 51

53.Охарактеризувати вплив інформаційної революції на економічну глобалізацію. Проаналізувати вплив процесів глобалізації на міжнародну конкуренцію ТНК. 52

54.Охарактеризувати концепції інформаційної економіки, основні поняття і закони. 53

55.Проаналізувати регіональні та національні стратегії інформаційної економіки . 53

56.Охарактеризувати структуру міжнародного інформаційного бізнесу. Дати характеристику ієрархії інформаційних ринків, проаналізувати типологію інформаційних продуктів та послуг. = 79 наполовину (Я) 55

57.Охарактеризувати діяльність ТНК: у сфері медіа, видавництва та реклами; у сфері телекомунікацій; у сфері інтелектуальної власності; у сфері приладобудування та ІКТ; у сфері електронної комерції та Internet, у сфері нових комунікативних послуг 56

58.Проаналізувати динаміку міжнародного інформаційного бізнесу. Здійснити прогнозування перспектив конкурентоспроможності ТНК на світовому інформаційному ринку. НАПОЛОВИНУ = 79 наполовину(Я) 57

59.Охарактеризувати міжнародну інформацію у структурі зовнішньої політики Проаналізувати класифікацію та структуру інформаційних ресурсів зовнішньополітичних відомств. 58

Типологія інформаційних ресурсів: 58

60.Охарактеризувати інформаційно–аналітичну діяльність зовнішньополітичних відомств.. Проаналізувати особливості інформаційно-аналітичного забезпечення зовнішньополітичних інтересів 58

61. Охарактеризувати інформаційно – аналітичні установи у системі міжнародних відносин. Дати класифікацію, структуру і проаналізувати методи діяльності. 60

62.Здійснити класифікацію інформаційних, інформаційно-довідкових, інформаційно-аналітичних та аналітичних документів у сфері зовнішньої політики. 61

63.Охарактеризувати інформаційно-аналітичні продукти та послуги. Проаналізувати вплив інформаційно-аналітичних інституцій на прийняття зовнішньополітичних рішень. 61

64.Охарактеризувати інформаційне супроводження візитів. Проаналізувати класифікацію і структуру інформаційно-аналітичних та позиційних документів для візиту, інформаційні “хвилі” для мас-медіа, медіамоніторинг результатів візиту. 62

65.Охарактеризувати типологію інформаційних ресурсів у структурі зовнішньополітичної діяльності. 63

66. Охарактеризувати інформаційно-аналітичне забезпечення зовнішньої політики європейських країн : проаналізувати спільні і відмінні характеристики. 64

67.Охарактеризувати теоретичні засади зовнішньополітичних комунікативних технологій. 65

68.Охарактеризувати типологію комунікативних технологій у зовнішньополітичній діяльності держави. 66

69.Проаналізувати зовнішньополітичні комунікативні технології провідних країн світу. 67

70.Проаналізувати віртуальну дипломатію як інноваційну технологію у сфері міжнародних відносин: сутність, структуру, інструменти. 69

71.Охарактеризувати концепцію віртуальної дипломатії. Проаналізувати міжнародне співробітництво у глобальній мережі Internet 69

72.Здійснити класифікацію та проаналізувати структуру Web – сайтів зовнішньополітичних відомств. 70

73.Проаналізувати використання публічної дипломатії у структурі зовнішньої політики 71

74.Проаналізувати концепції іміджевої дипломатії 72

75.Охарактеризувати іміджеву дипломатію країн світу: програми, акції, зворотні зв’язки. 73

76.Проаналізувати технології та програми формування і підтримання іміджу держав у міжнародному інформаційному просторі. 73

77.Охарактеризувати медіадипломатію як інструмент зовнішньої політики. 75

78.Охарактеризувати GR-технології у площині комунікацій політичних інституцій і ділових кіл. 75

79.Охарактеризувати технології державного брендінгу у структурі зовнішньої політики. 76

80.Проаналізувати технології створення і просування державного бренду в системі міжнародних відносин 77

81.Охарактеризувати культурну дипломатію у структурі зовнішньої політики. 77

82.Охарактеризувати класифікацію, структуру та специфіку міжнародної публічної комунікації. 78

83.Охарактеризувати технології публічної дипломатії (спічрайтинг, пропаганда, полеміка тощо). 79

84.Проаналізувати практику дипломатичних представництв України в мережі Internet. 79

85.Охарактеризувати функціонування веб-порталу МЗС України. 80

86.Охарактеризувати основні положення і стратегію міжнародного брендінгу України: проаналізувати проект «Брендбук-Україна». 81

87.Проаналізувати імідж України в міжнародному інформаційному середовищі (концепт, характеристики за спектром взаємодії, репутація країни, впливи). 81

88.Охарактеризувати проект «Інформаційне суспільство України»: проаналізувати концепцію, програму, практику. 82

89.Проаналізувати інформаційну політику України, основні положення концепції. 83

90.Охарактеризувати інформаційно-комунікаційні аспекти зовнішньополітичної діяльності України по забезпеченню національних інтересів. 84

1.Здійснити порівняльний аналіз ключових чинників, тенденцій та невизначеностей глобальних тенденцій розвитку людства.

Аналіз глобальних тенденцій розвитку людства до 2015р.

КЛЮЧОВІ ЧИННИКИ ТА ТЕНДЕНЦІЇ

Ключові фактори:

Демографія:населення-7,2 млрд осіб, в більшості країн люди житимуть довше, зростання населення, старіння населення призведе до зростання ролі охорони здоровя і збільшення пенсійних витрат на фоні зменшення відносної чисельності працездатного населення, напруги з виконанням соціальних обов»язків і виникнення дефіциту робсили. В інших країнах поєднання цих же тенденцій приведе до збільшення чисельності працездатного населення, відносної долі зменшення дітей у віковій структурі, що сприятливо відобразиться на економічному зростання і політичній стабільності.

Природні ресурси і навколишнє середовище: загальне виробництво продовольчих продуктів в загальному буде достатнім,щоб прокормити населення, що зростає, але слабка інфрастуктура і система розподілення, політична нестабільність і хронічна бідність викликатимуть нестачу їжі в деяких районах Африки. Не дивлячись на очікувану потребу енергії на 50%, ресурсів для їх забезпечення достатньо, в надрах залишилося ще 80% запасів нафти і 95%газу.

Наука і технології: відбуватиметься вдосконалення ІТ,нові способи використання біотехніки,нанотехніки призводять до збільшення інвестицій в техніку ,створення генетичномодифікованих сільськогосподарських культ, створиться потенціал для покращення споживання людей, що страждають від голоду. Злочинний світ також скористається новими засобами швидкісної передачі інформації та інших технологій досягнення.

Світова економіка та глобалізація:зростання світової економіки, пов»язане з більш грамотною економічною політикою, також збільшення об»ємів міжнародної торгівлі і інвестицій, поширення інформаційних технологій ,динаміка приватного сектору. Регіони-аутсайдери –стан застою, політичної нестабільності ,культ відчуження.

Роль США.

- США лишаються світовим лідером. Гло­бальний економічний, технологічний, військовий і дипломатичний вплив США у 2015 не матиме рівних як серед інших держав, так і серед регіональних та міжнародних організацій.

- США лишаються в авангарді революції у сферах інформатики, біотехнології тощо

- Як союзники, так і суперники США будуть враховувати фактор американської військової переваги, формулюючи інтереси національної безпеки.

- Деякі держави – ворожі і союзні – час від часу будуть проявляти спротив тому, в чому вони вбачають прояв американської «гегемонії».

- Задачі дипломатії ускладняться. Вашингтон зіткнеться з труднощами при використанні своєї сили для досягнення зовнішньо - політичних цілей

- На світовій арені зросте кількість важливих гравців, що ставитимуть під загрозу лідерство США: такі країни як Китай, Росія, Індія, Мексика і Бразилія; регіональні організації як ЄС; велика кількість ТНК і некомерційних організацій, що набирають вагу на міжнародній арені.

КЛЮЧОВІ НЕВИЗНЧЕНОСТІ

Наука і технології. Достаменно відомо, що розвиток буде стрімким, проте не відомо, як саме такий розвиток вплине на регіони «бідні» в технологічному плані. Чи такий розвиток полегшить їх долю, чи навпаки. Невідомо, наскільки швидко недружні держави та терористичні огрупування наберуться сноровки у використанні кібернетичної зброї для нападів та терористичних актів на ряду із «фізичною» зброєю. Можливість біотероризму.

Ассиметричні бойові дії. до 2015 року - інформаційна та військова перевага США. Проте, ті, хто з цим не згодні – будуть використовувати для боротьби видимі уразливі місця. В першу чергу – інформаційні технології, які не лише сприятимуть інтегрованості серед провідних світу, але й тій самій інтегрованості серед терористичних огрупувань, наркоманії, торгівців зброєю. Ці випадки виявляться викликом американської стратегії, діям і силі і зажадають поєднання уваги до традиційних загроз з контролем над здатністю потенційних супротивників використовувати елементи розповсюджуються високих технологій.

Економіка. Тривалий спад американської економіки. Враховуючи високий дефіцит торгового балансу і низький рівень внутрішніх сбережень, американська економіка, що стала найважливішою рушійною силою недавнього глобального зростання, може позбутися міжнародної довіри до перспектив її зростання, що буде мати наслідком різкий спад. Європа та Японія не зможуть справитись з демографічними проблемами-населення швидко старіє, конфлікти з проблемами соціального забезпечення.

Китай чи Індія будуть не взмозі підтримувати високий рівень економіки. Ринки, що розвиваються –поки не впроваджуватимуть економічні реформи. Виникне можливість глобальної енергетичної кризи.

Країнам з ринками, що розвиваються не вдасться провести реформи своїх фінансових інститутів. Глобальний енергетична криза.