Міністерство освіти і науки України Львівський національний університет імені Івана Франка

Кафедра безпеки життєдіяльності

Методичні рекомендації

до написання розділів «Охорона праці» та

«Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» у дипломних (кваліфікаційних) роботах теоретичного, аналітично-пошукового, суспільно-гуманітарного та культурно-мистецького спрямування

Львів 2013

ВСТУП

Виконання та захист дипломної (кваліфікаційної) роботи — це завершальний етап навчально-виховного процесу в університеті.

Розробляючи індивідуальні завдання на дипломні (кваліфікаційні) роботи, кафедри обов’язково вводять у перелік питань розділ «Охорона праці» для бакалаврів і «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» для спеціалістів і магістрів, зазначають термін його виконання та прізвище консультанта. Завдання до цього розділу видають на кафедрі безпеки життєдіяльності після одержання студентом-дипломником основного завдання на дипломну (кваліфікаційну) роботу. Одночасно подають список рекомендованої літератури та нормативних документів, узгоджують графік індивідуальних консультацій та термін подачі виконаного завдання.

Основну роботу з підготовки розділів «Охорона праці» і

«Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» студентам потрібно провести у короткий термін, ще до початку проведення систематичних наукових досліджень з теми дипломної (кваліфікаційної) роботи.

Щоб своєчасно та якісно виконати завдання, проводять загальні та індивідуальні консультації. Загальну консультацію проводять зі студентами однієї спеціальності перед початком виконання завдання. Розклад індивідуальних консультацій визначає консультант і доводить його до відома студентів. Після виконання розділів «Охорона праці» і «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» студент подає його для перевірки консультантові й у випадку задовільного вирішення поставле- них завдань продовжує виконання наступних завдань дипломної (кваліфікаційної) роботи.

Структура, зміст розділу та його оформлення у

ДИПЛОМНІЙ (КВАЛІФІКАЦІЙНІЙ) РОБОТІ

Зміст розділів «Охорона праці» і «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» повинен враховувати особливості проведення досліджень з теми дипломної (кваліфікаційної) роботи. У розділах необхідно:

• провести аналіз умов праці з характеристикою небезпек, які можуть виникнути під час виконання роботи;

• обґрунтувати організаційно-технічні заходи, які гаранту- ють безпеку виконання дипломної (кваліфікаційної) роботи;

• передбачити можливі надзвичайні ситуації та запропонувати заходи, спрямовані на їхнє запобігання.

Складність проблеми, поставленої у дипломній (кваліфікаційній) роботі, визначає обсяг розділу.

Зміст розділу повинен бути конкретним і творчим та висвітлювати вміння студента фахово оцінити умови праці, прийняти потрібні рішення для безпечного виконання дипломної (кваліфікаційної) роботи.

Розділ оформляють за такою структурою:

Вступ

1. Аналіз стану умов праці

   1. 1. Характеристика виробничого середовища та чинників трудового процесу

1. 2. Опис трудового процесу

1. 3. Аналіз методів дослідження, обладнання та характеристика речовин

2. Організаційно-технічні заходи

2. 1. Організація робочого місця і роботи

2. 2. Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці

2. 3. Заходи щодо безпеки під час виконання дипломної (кваліфікаційної) роботи

3. Безпека в надзвичайних ситуаціях

3. 1. Протипожежні та противибухові заходи

3. 2. Організація евакуації працівників

Висновки

Список літератури

Роботи теоретичного, аналітично-пошукового, суспільно- гуманітарного та культурно-мистецького спрямування переважно виконуються в кабінетах чи інших приміщеннях, де використовують різноманітне електрообладнання, зокрема персональні комп’ютери (ПК) та периферійні пристрої.

У вступі обґрунтовують головні небезпечні чинники, які можуть бути актуальними, як під час виконання дипломної (кваліфікаційної) роботи так і у разі виконання функціональних обов’язків на майбутньому місці праці. У розділі не потрібно наводити загальновідому інформацію про важливість знань з охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту.

Для прикладу, за умов роботи з ПК виникають наступні небезпечні та шкідливі чинники: несприятливі мікрокліматичні умови, освітлення, електромагнітні випромінювання, забруднення повітря шкідливими речовинами (джерелом яких може бути принтер, сканер та ін.), шум, вібрація, електричний струм, електростатичне поле, напруженість трудового процесу та інше.

Аналізуючи стан умов праці, необхідно перечислити приміщення, в яких виконувалась, як сама робота, так і її оформлення.

У підпункті 1.1 детально описують приміщення за наступною схемою:

• місцезнаходження приміщення;

• загальна площа та об’єм приміщення;

• кількість робочих місць та місць обладнаних ПК;

• параметри мікроклімату, систем вентилювання та опалення;

• наявні системи освітлення та величини освітленості робочого місця;

• наявне обладнання, в тому числі, електричне та газове;

• наявність джерел небезпечних хімічних речовин, пилу та випромінювань;

• параметри напруженості трудового процесу;

• наявність засобів пожежогасіння та засобів надання долікарської допомоги;

• додаткові інструкції з охорони праці, що діють на робочому місці.

Роботи теоретичного, аналітично-пошукового, суспільно- гуманітарного та культурно-мистецького характеру супро- воджуються значним напруженням трудового процесу, певним емоційним напруженням та потребують належного психо- фізіологічного мікроклімату у колективі. Таким чином, у підпункті 1.2 потрібно подати за можливості вичерпну характеристику процесу праці, звернувши увагу на такі аспекти:

• фізичне навантаження (переважна робоча поза, ергономічна характеристика робочого місця, категорія робіт за ступенем важкості трудового процесу);

• нервово-психічна напруженість праці (напруженість зору, кількість і складність оброблювальної інформації,

тривалість зосередженого спостереження, кількість об’єктів спостереження, наявність та тривалість технологічних перерв протягом робочого дня, шумове забруднення).

У підпункті 1.3 треба описати обладнання і зазначити небезпечні та шкідливі чинники, які супроводжують роботу обладнання та можуть спричинити небажані наслідки. Вказують характеристику обладнання (джерело живлення, потужність, наявність небезпечних випромінювань та інше). Наприклад, робота з ПК супроводжується виділенням значної кількості тепла, шуму, вібрації та електромагнітних випромінювань.

У цьому підпункті також описують речовини, що супроводжують виконання дипломної (кваліфікаційної) роботи. Зокрема, вказують граничнодопустимі концентрації, верхня та нижня межа вибухонебезпечності, симптоми шкідливого впливу.

Під час виконання більшості робіт використовують персональні комп’ютери та периферійні пристрої (лазерні та струменеві друкарки, копіювальну техніку, сканери тощо). Негативний вплив цих пристроїв на організм людини виникає через неадекватне (надто велике або надто мале) навантаження на окремі системи організму. Такі перекоси у напруженні різних систем організму, що трапляються під час роботи з ПК, зокрема, значна напруженість зорового аналізатора і довготривале малорухоме положення перед екраном, не тільки не зменшують загального напруження, а навпаки, призводять до його посилення і прояву стресових реакцій. Найбільшому ризику виникнення різноманітних порушень піддаються: органи зору, м’язово-скелетна система, нервово-психічна діяльність, репродуктивна функція у жінок.

Роботу персональних комп’ютерів та периферійних пристроїв супроводжує виділення багатьох хімічних речовин, зокрема озону, оксидів нітрогену та аерозолів (високо- дисперсних частинок тонера).

У пункті 2 обґрунтовують організаційно-технічні заходи з безпеки праці у виробничих приміщеннях на основі аналізу умов праці, поданого у першому пункті.

Описуючи організацію робочого місця і роботи (підпункт 2.1), опрацьовують такі питання:

1. Санітарно-гігієнічні та ергономічні вимоги до параметрів робочого місця, розміщення обладнання, пристроїв та персонального комп’ютера на ньому, психофізіологічні особливості праці (напруженість трудового процесу).

Робоче місце — це зона трудових дій працівника, обладнана

для виконання певних операцій виробничого процесу, де взаємодіють три головні елементи праці — предмет, засоби і суб’єкт праці. На одному робочому місці можуть працювати два або кілька працівників, які виконують спільне завдання. Наукова організація робочого місця передбачає створення працівникові всіх необхідних умов для високопродуктивної і високоякісної праці за можливо менших фізичних зусиль і мінімальному нервовому напруженні та передбачає:

• оснащеність робочого місця відповідним основним і допоміжним устаткуванням, технологічною і організаційною оснасткою;

• раціональне планування, тобто найзручніше і найефективніше розміщення усіх елементів робочого місця для трудового процесу;

• створення безпечних і здорових умов праці.

Просторова організація робочого місця повинна забезпечувати:

• відповідність планування робочого місця санітарним і протипожежним нормам і вимогам;

• безпеку працівникам;

• відповідність просторових відношень між елементами робочого місця, антропометричними, біомеханічними, фізіологічними, психофізіологічними і психічними можливостями людини, що працює;

• можливість виконання основних і допоміжних операцій в робочому положенні, що відповідає специфіці трудового процесу, в раціональній робочій позі і з використанням найбільш ефективних прийомів праці;

• вільне переміщення працівника за оптимальними траєкторіями;

• достатню площу для розміщення обладнання, інструменту, засобів контролю, деталей та ін.

Просторові та розмірні співвідношення між елементами робочого місця повинні дозволяти:

• розміщення працівника з врахуванням робочих рухів і переміщень згідно з технологічним процесом;

• оптимальний огляд джерела візуальної інформації;

• зміну робочої пози і положення;

• раціональне розміщення основних і допоміжних засобів праці.

Обов’язковою умовою є те, що на робочому місці повинні знаходитись лише ті технічні засоби, які необхідні для виконання робочого завдання, і розміщуватися вони повинні в межах досяжності з метою виключення частих нахилів і поворотів корпусу людини, що працює.