Висновок

Держава виконує в економічному житті цивілізованих країн кілька найважливіших функцій. Перша з них – захист економічних свобод і прав господарського життя, що робить комерційні операції більш передбачуваними і знижує їхній ризик. Для захисту економічних свобод і прийнятих суспільством форм господарської діяльності держава створює антимонопольні закони, судову систему й організовує виконання таких законів.

Другою найважливішою функцією держави у світі економіки є компенсація недоліків ринкових механізмів. Необхідність у цьому диктується тим, що ринкові механізми допускають помилки, а деякі проблеми вирішити не можуть. Це погіршує умови господарської діяльності, а тому учасники ринку, виходячи з загальнонаціональних інтересів, доручають державі усуненню таких помилок.

Виконуючи покладені на неї задачі, держава захищає ринки від монополізації, удосконалюючи антимонопольні закони.

Аналізуючи й узагальнюючи усе вищевикладене можна зробити наступні висновки:

• розвиток ситуації на товарних ринках і умови формування цін сильно залежать від того, наскільки постачання товарів сконцентровані в руках найбільших фірм;

• для витиснення з ринку існуючих конкурентів і запобігання появам на ньому нових суперників, що прагнуть до монополії фірми намагаються поглинути більш слабких супротивників (більш характерно для західних країн) і звести важкі для подолання бар'єри для входу на ринок потенційних конкурентів (частіше зустрічається в економіці України).

• для запобігання монопольного диктату в області цін і обсягів виробництва держава звичайно вводить спеціальне антимонопольне законодавство і встановлює суворі міри відповідальності за обмеження прав покупців і обмеження конкуренції.

В Україні антимонопольне законодавство має істотні особливості. По-перше, для економіки країни важливо розвивати різноманітне виробництво і створювати контурентноспроможні фірми, а потім уже захищати спеціальними законами конкуренцію. По-друге, потрібно прискорювати розробку законів, їхнє прийняття в питаннях захисту виробника від зловживань з боку влади.

Усебічне вивчення питання антимонопольного законодавства і підтримки конкуренції – тема, досить ретельно пророблена західними економістами і недостатньо освітлена у вітчизняній літературі. Необхідна велика робота вітчизняних економістів у розгляді даного питання, тому що це є важливим в контексті того, щоб змінювати стан економіки України і намітити шляхи поліпшення, оздоровлення вітчизняної економіки. Є необхідним глибоке дослідження проблеми зв'язку даного розділу економіки і соціологічної науки, що може мати можливість практичного застосування.

Підводячи підсумки, можна охарактеризувати антимонопольне законодавство й антимонопольну політику України як необхідні атрибути структурних перетворень у всіх сферах економіки країни. На даному етапі проблема монополізації і несумлінної конкуренції перестає бути чисто економічною — вона усе більше стає політичною і суспільною. Тому надзвичайно необхідно, щоб населення України усвідомило всю згубність і всі негативні наслідки монополії як такої. Безперечно, у деяких випадках (але лише в малому відсотку від їхньої загальної кількості) існування монополії є виправданими і необхідним, але за цими процесами повинний здійснюватися твердий контроль з боку держави по недопущенню зловживання своїм монопольним положенням.

Вирішальну роль у створенні на ринку сприятливого конкурентного середовища грають антимонопольне законодавство і діяльність антимонопольних органів, правильне поводження яких сприяє стабілізації всієї економіки в цілому.

Антимонопольна служба України ще дуже молода, але вже зроблені її перші кроки до нормалізації ситуації по даним проблемам. Значно більше їй ще доведеться зробити, і ці дії повинні здійснюватися одночасно з удосконаленням антимонопольного законодавства України. У даному напрямку потрібно звернути особливу увагу на більш ніж віковий досвід антимонопольного законодавства США і на антимонопольну практику інших розвинутих країн.

Але тут виникає ще одна проблема, що полягає в тім, що десятиліттями галузева монополія, що складається, не може бути швидко замінена вільним ринком, що самоорганізується, адже становлення конкурентних відносин — не одноразова акція, а процес тривалий, складний, а для чималого числа підприємств — згубний. Вижити зможуть лише ті підприємства, що забезпечать більш висока якість товару, відносно більш низькі ціни і швидка змінюваність асортименту.