- •1.Поняття,види юридичного процесу та його класифікація
- •3.Особливості адміністративної відповідальності посадових осіб
- •4.Порядок прийняття нормативних актів управління
- •2.Призначення та види реєстраційних процедур
- •5.Правові засади здійснення реєстраційних процедур
- •6.Особливості адмін..Відповідальності іноземців та осіб без громадянства
- •7.Структура адміністративного процесу
- •9.Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх
- •10.Поняття,сутність та характеристика адміністративно-процесуальної норми
- •11.Поняття та цілі дозвільно-ліцензійної системи
- •12.Особливості адміністративної відповідальності юридичних осіб
- •13.Сутність адміністративно-процесуальних відносин та їх характеристика
- •15.Підстави настання адміністративної відповідальності
- •16.Поняття та характеристика адмін.-процесуального статусу суб’єкта адмін..Процесу
- •17. Дозвільно-ліцензійна діяльність Міністерства доходів і зборів України.
- •18. Стадії провадження в справах про адміністративні правопорушення
- •19 . Принципи адміністративного процесу
- •20.Контрольні провадження
- •22. Співвідношення понять: "адміністративний процес", "адміністративне провадження" "адміністративна процедура".
- •23. Поняття та призначення контрольно-наглядових процедур у адм і н і страти в н о му су до ч и нств і.
- •24. Процедура проведення особистого огляду та огляду речей.
- •25.Обставини, що обтяжують відповідальність при вчиненні адміністративного правопорушення.
- •26. 26.Об'єкти контролю та нагляду, а також система органів, які здійснюють контрольно-наглядові процедури.
- •Поняття, сутність та процедура адміністративного затримання правопорушника.
- •28. Поняття та правові основи адміністративно-юрисдикційної діяльності в органах Міністерства доходів і зборів України
- •29. Форми контролю та стадії контрольних проваджень.
- •30. Порядок вилучення речей і документів
- •31. Поняття та загальна характеристика організації адміністративної ю р и сд и к ці й н ої д і ял ь н ості.
- •32. Місце органів Міністерства доходів і зборів у загальній системі суб'єктів контрольно-наглядових процедур.
- •33. Порядок відшкодування матеріальних збитків, які заподіяні адміністративним правопорушенням
- •34.Характеристика неюрисдикційних адміністративних проваджень.
- •35.Плата за адміністративні послуги.
- •36. Строки адміністративного затримання.
- •37. Характеристика додаткових стягнень за вчинення адміністративних правопорушень.
- •38. Класифікація адміністративних послуг.
- •39. Підстави відкриття провадження у справах про адмін. Правопорушення
- •40. Охарактеризуйте стадії провадження у адмінсуді першої інстанції.
- •41. Особливості розгляду звернень народних депутатів України
- •42. Поняття адмін. Процесу
- •43. Структура правового акту управління
- •44. Поняття контролюючих органів в адміністративному процесі.
- •45. Види судових рішень та порядок їх перегляду і адмін..Судочинстві.
- •46. Процедура прийняття індивідуального акту управління
- •47. Процесуальні документи в провадженні по справах про адмін. Правопорушення
- •48.Характеристика апеляційного провадження в адмін..Судочинстві
- •49. Стадії нормотворчого процесу
- •50.Докази та доказування по справах про адмін. Правопорушення
- •Стаття 251. Докази
- •51. Характеристика касаційного провадження в адміністративному судочинстві
- •52. Поняття та види звернень громадян
- •53. Порушення справи про адміністративні правопорушення та його процесуальне формування.
- •54. Характеристика адміністративного-процесуального статусу відповідача в адміністративному судочинстві.
- •55. Характеристика порядку прийому та розгляду звернень громадян.
- •56. Особи, які беруть участь у провадженні в справах про адміністративні правопорушення.
- •Глава 21 особи, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення
- •57. Характеристика адміністративного-процесуального статусу позивача в адміністративному судочинстві
- •58. Характеристика адміністративно-процесуального статусу інших осіб в адміністративному судочинстві.
- •59. Зміст протоколу про адміністративні правопорушення та особи, які право його складати
- •60. Порядок прийому та розгляду звернень громадян в органах дпс України.
- •61. Відповідальність за порушення порядку розгляду звернень громадян
- •62. Підготовка справи про адміністративне правопорушення до розгляду, її слухання та прийняття постанови по справі
- •63. Структура адміністративного процесу.
- •64. Характеристика проваджень за зверненнями громадян.
- •65. Порядок оскарження і опротестування постанови по справі про адміністративний проступок
- •67. Вимоги до позовної заяви в адміністративному судочинстві.
- •68. Загальна характеристика провадження у справах про адміністративні правопорушення
- •69. Особливості розгляду окремих звернень громадян
- •71 Провадження по забезпеченню безпеки працівникам Мінестерства доходів та зборів України
- •72 Загальна характеристика дисциплінарного провадження
- •73 Порядок провадження службового розслідування
- •74 Поняття та види заходів процесуального примусу
- •75 Поняття адміністративне правопорушення
- •76.Провадження по справах адміністративно-господарських санкцій.
- •77 Підстави і порядок застосування заходів процесуального примусу в адміністративному судочинстві.
- •78 Поняття та види оскарження рішення, дії та бездіяльності виконавчох влади
- •79 Процесуальний порядок розгляду заяви в адміністративному судочинстві
- •80. Порядок застосування штрафних (фінансових) санкції органами Міністерства доходів та зборів України
- •81 Класифікація адмі. Послуг
- •84. Підстави настання дичциплінарної відповідальності
- •85 Види строків в адміністративному судочинстві
- •85.Види строків в адміністративному судочинстві. Що встановлються рішенням суду.
- •86. Процедура адміністративного оскарження.
- •87. Вимоги до звернень громадян. Зве́рнення громадя́н — викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і Законодавче регулювання права на звернення
- •Заборона відмови в прийнятті та розгляді звернення
- •88. Справи про адміністративні правопорушення підвідомчі органам Міністерства доходів і Зборів України.
- •89. Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах.
- •90. Відмінності між різними видами звернень громадян.
- •92. Підстави проведення огляду речей та документів.
- •93. Строки провадження у справах про адміністративні правопорушення
- •94. Форми звернень громадян
- •95. Поняття контролю і нагляду.
- •96. Види проваджень про адміністративні правопорушення.
- •97. Діяльність що підлягає ліцензуванню відповідно з чинним законодавством.
- •98. Адміністративні послуги суть призначення специфіка.
- •99. Строки в адміністративному судочинстві.
9.Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх
Стаття 12 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП) встановлює, що адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.
Згідно зі ст. 13 КпАП України до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються відповідні заходи впливу, передбачені ст. 24КпАП, а саме:
• зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;
• попередження;
• догана або сувора догана;
• передання неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному чи трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.
Заходи впливу мають виховний характер і можуть бути застосовані до неповнолітніх, які скоїли адміністративний проступок, у віці 16-18 років, якщо орган адміністративної юрисдикції дійде висновку, що виправлення правопорушника можливе без застосування до нього суворішого адміністративного стягнення. У сукупності ці заходи утворюють систему, що складена з урахуванням збільшення тяжкості примусових заходів — від менш суворих до суворіших.
У разі вчинення особами віком 16-18 років окремих адміністративних правопорушень вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. Згідно КпАП до таких правопорушень належать:
- незаконні виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів чи психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах (ст. 44);
- дрібне викрадення чужого майна (ст. 51);
- порушення правил дорожнього руху (ст. 121—127, ч. 1, 2 і 3 ст. 130);
- пошкодження автомобільних доріг, вулиць, дорожніх споруд, залізничних переїздів і технічних засобів регулювання дорожнього руху, створення перешкод для руху та невжиття необхідних заходів щодо їх усунення (ст. 139);
- порушення правил торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами (ч. 2 ст. 156);
- дрібне хуліганство (ст. 173);
- стрільба з вогнепальної, холодної метальної чи пневматичної зброї в населених пунктах і не відведених для цього місцях або з порушенням встановленого порядку (ст. 174);
- злісна непокора законному розпорядженню або вимозі працівника міліції, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця (ст. 185);
- порушення правил дозвільної системи щодо вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї та бойових припасів (ст. 190-195).
10.Поняття,сутність та характеристика адміністративно-процесуальної норми
Адміністративно-процесуальна норма - це встановлене або санкціоноване державою та забезпечене її примусом загальнообов'язкове правило поведінки, яким регулюються організуючі суспільні відносини, що виникають у ході реалізації процесуального порядку вирішення адміністративних справ.
У наукових джерелах серед найбільш поширених рис адміністративно-процесуальної норми виокремлюють такі: а) загальнообов'язковість; б) формальна визначеність; в) загальний характер; г) представницько-зобов'язуючий характер; ґ) встановлюється або санкціонується компетентними державними органами; д) охороняється всіма заходами державного впливу, включаючи примус; е) загальнозначущість; є) системність; ж) елемент системи права; з) абстрактність; и) владний характер; і) функціональність; ї) ясність тощо.
Структура адміністративно-процесуальної норми - це її внутрішня будова, логічно обумовлена система взаємодіючих і взаємозалежних елементів.
Традиційно у структурі юридичних норм виділяють три складових елементи: гіпотезу, диспозицію й санкцію.
Гіпотеза - вказує на конкретні життєві обставини (умови), за наявності або відсутності яких адміністративно-процесуальна норма вступає в дію.
Диспозиція адміністративно-процесуальної норми - це правило поведінки, за яким учасники адміністративно-процесуальних правовідносин діють у разі настання умов, передбачених гіпотезою
Санкція адміністративно-процесуальної норми вказує на несприятливі наслідки, що настають у разі порушення її диспозиції.
Варто відмітити, що лише незначна кількість адміністративно-процесуальних норм характеризується наявністю "власної" санкції. У цьому немає об'єктивної потреби - адже їх реалізація гарантована загальноприйнятими заходами примусу, як-то: скасування акта правозастосування, дисциплінарна відповідальність посадової особи тощо. А у тих випадках, коли невиконання або порушення певного правила адміністративного процесу становить очевидну суспільну небезпечність, реалізація відповідної адміністративно-процесуальної норми забезпечується санкціями кримінально-правових та адміністративно-деліктних норм.
Окрему санкцію норма адміністративно-процесуального права встановлює лише тоді, коли нормотворець вважає за необхідне підкреслити особливу важливість закріпленого у нормі правила поведінки для всебічного, неупередженого, об'єктивного, оперативного розгляду адміністративної справи.