85.Види строків в адміністративному судочинстві. Що встановлються рішенням суду.

Розглядаючи строк у адміністративному судочинстві як встановлений КАСУ, іншим нормативним актом або призначений адміністративним судом або суддею період часу, в межах якого особа має (може) здійснювати певні процесуальні дії щодо реалізації прав або виконання зобов’язань у сфері адміністративного судочинства, або закінчення якого є юридичним фактом (подією), що викликає певні правові наслідки, можна виокремити такі їх види: а) строки при реалізації права на звернення до адміністративного суду; б) строки при здійсненні провадження по справі; в) строки при реалізації права на апеляційне оскарження; г) строки при реалізації права на касаційне провадження; д) строки при провадженні за винятковими обставинами; е) строки при провадженні за нововиявленими обставинами; є) строки при виконанні судових рішень в адміністративних справах. При цьому важливо зазначити, що переважна більшість з них (пп. «б»-»є») належать до саме до процесуальних. Строк же, який пов’язаний із реалізацією права на звернення до адміністративного суду не є процесуальним, оскільки він встановлюється для забезпечення можливості захисту особою своїх прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах, що є правом особи, а не її обов’язком. Окрім вищеназваної класифікації і теоретичне, і практичне значення має їхня класифікація на: 1) процесуальні строки, встановлені законом, тобто такі, що чітко визначені процесуальними нормами. Зокрема, строки передачі адміністративної справи до іншого суду здійснюється після закінчення строку на оскарження ухвали суду, а в разі подання апеляційної скарги – після залишення її без задоволення; строки для апеляційного провадження – протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови; апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали, у разі її постановлення у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали; касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ – з дня складення постанови в повному обсязі; заява про перегляд судових рішень подається протягом одного місяця з дня ухвалення судового рішення, щодо якого заявлене клопотання про перегляд, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання на підтвердження підстав, установлених п. 1 ч. 1 ст. 237 КАСУ, якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; заява про перегляд судових рішень з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 237 КАСУ, може бути подана не пізніше одного місяця з дня, коли особі, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, стало відомо про набуття цим рішенням статусу остаточного т ін.; 2) процесуальні строки, тривалість та межі яких визначає суд. Суд, враховуючи обставини конкретної адміністративної справи та відсутність нормативної регламентації строку у конкретному випадку, може встановлювати процесуальні строки. Так, відповідно до: ст. 108 КАСУ суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 КАСУ, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків; до ст. 137 КАСУ суд за клопотанням відповідача оголошує перерву в судовому засіданні та надає відповідачу строк, достатній для його підготовки до справи у зв’язку зі зміною позивачем позовних вимог та ін.