84. Підстави настання дичциплінарної відповідальності

Підстави настання юридичної відповідальності — це сукупність обставин, наявність яких робить юридичну відповідальність по­винною.

Підставами настання юридичної відповідальності є такі обставини:

1) факт здійснення соціальне) небезпечної поведінки (право­порушення) — фактична підстава;

2) наявність норми права, яка забороняє таку поведінку і встановлює відповідні санкції (за її допомогою відбувається ви­значення складу правопорушення) — нормативна підстава. На­приклад, у диспозиціях багатьох статей КК факт вчинення зло­чину організованою групою розцінюється як кваліфікуюча ознака, яка істотно обтяжує відповідальність за вчинене;

3) відсутність підстав для звільнення від відповідальності. Мож­ливість звільнення від відповідальності зафіксована нормами права (наприклад, передача неповнолітнього під нагляд батьків). У законах можуть міститися вказівки про обставини, які виклю­чають відповідальність (стан крайньої необхідності, необхідної оборони або перебування в стані неосудності);

4) наявність правозастосовного акта — рішення компетент­ного органу, яким покладається юридична відповідальність, ви­значаються її вид і засіб (наказ адміністрації, вирок суду та ін.) — процесуальна підстава.

Як юридичні факти можуть виступати правові презумпції'.

презумпції неспростовні — припущення, що не підлягають сумніву і доведенню (закріплені в законі) про наявність або від­сутності певних фактів. Це положення, які є принципами;

презумпції спростовні — припущення, що не підлягають сум­ніву (закріплені в законі) про наявність або відсутність певних фактів, доки щодо них не буде доведено інше. Це положення, які допустимо заперечувати.

Настання юридичної відповідальності особи, яка вчинила правопорушення, відбувається в результаті її (відповідальності) покладення уповноваженими на те посадовими особами держа­вних органів.

85 Види строків в адміністративному судочинстві

Строки класифікуються: за масштабом: загальні та спеціальні; за місцем серед стадій провадження: строки розгляду справи в цілому, строки стадії порушення справи, адміністративного розслідування, підготовки справи до вирішення, вирішення, виконання.

Строки розгляду справи. Перебіг цих строків починається з моменту порушення справи. Тому строки попереднього розгляду заяви про порушення провадження до строків розгляду справи не включаються. Строк розгляду завершується такою процесуальною дією, як повідомлення учасників про результати виконання адміністративного рішення справи або звернення учасника до проводу, уповноваженого розглядати скаргу.

Строки подачі заяви. Строки на даній стадії обчислюються двома способами. В першому випадку початок плину строку залежний від моменту виникнення підстави матеріальних правовідносин. У другому випадку - з моменту проведення засідання колегіального органу, який уповноважений розглядати заяву. Так, заяви про розгляд спорів з приводу суміжного землекористування подаються проектною організацією секретарю комісії не пізніше як за 3 дні до її засідання.

В науці триває дискусія про природу строків звернення із заявою: чи вона процесуальна, чи матеріальна. Цю проблему належить розв'язувати так. Природа є процесуальною, якщо пропуск цього строку є підставою для залишення заяви без розгляду. Якщо ж діє правило про відмову у задоволенні заяви, якщо строк пропущений, то має місце матеріально-правова природа строку .

Строк попереднього розгляду заяви. Протягом цих строків може бути прийняте рішення про залишення заяви без руху. У разі виявлення невідповідності поданих заявником документів встановленим вимогам Національної Комісії з регулювання електроенергетики направляє заявнику в тижневий термін з дати реєстрації повідомлення про відкладення початку розгляду заяви та вказує причини відкладення. Після врахування заявником зауважень НКРЕ і подання відповідних документів розгляд заяви може бути розпочатий. На цій стадії виділяють такі строки: виправлення вад форми заяви, внесення збору при залишенні заяви без руху, строки формальної чи фактичної перевірки заяв.

Строки розслідування. Ці строки починаються з моменту порушення провадження. Часто строки розслідування обчислюються з дати виявлення підстави виникнення правовідносин, або надходження матеріалів справи (строк розгляду матеріалів справи за скаргою у відділах не повинен перевищувати одного тижня з дня надходження до відділів необхідних документів по скарзі заявника).

86. Процедура адміністративного оскардження

Правове регулювання адміністративного оскарження рішення податкового органу здійснюється ст. 55, 56 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), статті 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", статей 6 - 8, 18 Закону України "Про звернення громадян", Наказом ДПА України №1001 від 23.12.2010р. Про затвердження Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби. Після цього як платник податків отримав рішення податкового органу і не погоджується з рішенням, тоді платник податків має право оскаржити це рішення або у адміністративному, або у судовому порядку. При цьому треба мати на увазі, що оскарження одночасно у двох порядках (адміністративному та судовому) не можливе, також якщо платник податків звернувся до суду, то адміністративний порядок оскарження також неможливий. Відтак платник податків повинен перед тим, як розпочати оскарження рішення визначитись чи буде він зразу звертатись до суду, чи спробує адміністративне оскарження рішення. В чому полягає суть адміністративного оскарження рішення? Рішення виносить податковий орган місцевого рівня, а платник податків має право оскаржити це рішення спочатку до податкового органу обласного рівня, а якщо і той не задовольнив, або частково задовольнив скаргу, то платник податків має право подати скаргу до податкового органу державного рівня. (рішення останнього є остаточним, але може бути переглянуто у судовому порядку). Строк адміністративного оскарження рішення становить - 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків рішення, якщо платник податків пропустив цей строк, то подана ним скарга не розглядається та повертається йому із зазначенням причин повернення. Даний строк може бути поновлений керівником податкового органу у виняткових випадках, перелічених у п. 12 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби. Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов`язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким прийнято рішення, про оскарження його. У скарзі мають бути зазначені:  а) прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання фізичної особи - платника податку, для юридичної особи - платника податку - найменування, місцезнаходження, а також адреса, на яку необхідно надіслати рішення за скаргою;  б) найменування органу державної податкової служби, яким видано податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків або будь-яке інше рішення органу державної податкової служби, що оскаржується, дата і номер, назва податку, збору або штрафної (фінансової) санкції та сума;  в) суть порушеного питання, прохання чи вимоги й обґрунтування незгоди платника податків із сумою грошового зобов`язання, визначеною органом державної податкової служби у податковому повідомленні-рішенні, або незгоди з іншим рішенням органу державної податкової служби;  г) про повідомлення чи неповідомлення відповідного органу державної податкової служби про подання скарги органу державної податкової служби вищого рівня;  ґ) підпис фізичної особи - платника податку, для юридичної особи - платника податку - підпис керівника або особи, яка виконує обов`язки керівника юридичної особи - платника податку. Якщо скарга в інтересах фізичної особи - платника податку або юридичної особи - платника податку подається її представником, то до скарги долучається копія довіреності, оформленої відповідно до вимог законодавства. Підпис представника юридичної особи - платника податку на скарзі повинен бути скріплений печаткою юридичної особи - платника податку;  д) перелік документів і розрахунків, що додаються до скарги, у разі надсилання скарги поштою додається опис укладеного та повідомлення про вручення. Скарга, оформлена без дотримання вимог, зазначених у підпункті "ґ", або оформлена без дотримання вимог, зазначених у підпунктах "а" - "г", що не дає змоги розглянути скаргу по суті, повертається особі, яка її подала (надіслала), з відповідними роз`ясненнями не пізніше п`яти днів від дня отримання такої скарги.  За результатами проведення процедури адміністративного оскарження приймається рішення, яке оформляється відповідно до вимог законодавства про мови. Зміст рішення складається зі вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин. Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податківпротягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника органу державної податкової служби, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника органу державної податкової служби про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення двадцятиденного строку.