61. Відповідальність за порушення порядку розгляду звернень громадян

В першу чергу, така відповідальність передбачена ст. 24 Закону України «Про звернення громадян», а саме: особи, винні у порушенні цього Закону, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, передбачену законодавством України.

Згідно вимог Інструкції з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, в засобах масової інформації затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року №348 (зі змінами і доповненнями), діловодство за пропозиціями, заявами (клопотаннями) і скаргами громадян в організаціях ведеться окремо від інших видів діловодства і покладається на спеціально призначених для цього осіб чи на підрозділ службового апарату.

Особисту відповідальність за стан діловодства за зверненнями громадян несуть керівники організацій.

Якщо особі не надають відповідь на її звернення (заяву, скаргу, пропозицію), така особа, згідно діючого Законодавства України,  має право звернутись зі скаргою до прокуратури та вимагати притягнути винних в цьому осіб до відповідальності та зобов’язати надати відповідь.

У відповідності до ст. 29 Закону України «Про звернення громадян» нагляд за дотриманням законодавства про звернення громадян здійснює прокуратура.

При порушенні терміну розгляду звернення закріпленого ст.20 Закону «Про звернення громадян», і не направлення письмової відповіді заявнику про результати розгляду звернення, може йти розмова про те, що повністю ігноровано у відновленні або захисті певних порушених прав чи свобод заявника.

Ст. 15 Закону «Про звернення громадян» чітко вказує, що керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, зобов'язані не лише об'єктивно і вчасно розглядати звернення громадян, перевіряти викладені в них факти та повідомляти про результати розгляду, а також приймати рішення і забезпечувати їх виконання. Зважаючи на такі обставини, в діях керівника чи посадової особи підприємства, установи, організації вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: - «…несвоєчасне надання інформації у випадках, коли така інформація підлягає наданню на запит громадянина відповідно до Закону України «Про звернення громадян».

Неправомірна відмова в наданні відповіді, несвоєчасне або неповне надання відповіді, надання відповіді, що не відповідає дійсності, у випадках, коли така інформація підлягає наданню на запит громадянина чи юридичної особи відповідно до Закону України "Про звернення громадян",

- тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'ятнадцяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню,

- тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 254 Кодексу про адміністративні правопорушення про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол. Відповідно до п. 2 ст. 255 Кодексу про адміністративні правопорушення, особою, яка має право складати протокол про адміністративне правопорушення за ознаками, визначеними у ст. 212-3 - є прокурор або уповноважена ним особа з числа працівників прокуратури.

Розгляд справ за адміністративними порушеннями законодавства про інформацію віднесено до компетенції суддів районних, районних у місті, міських чи районних судів. Постанову судді у справах про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 212-3 відповідно до ст. 294 Кодексу про адміністративні правопорушення, можуть бути скасовані або змінені за протестом прокурора самим суддею, а також незалежно від наявності протесту прокурора - головою вищестоящого суду.

.