
- •1.Поняття,види юридичного процесу та його класифікація
- •3.Особливості адміністративної відповідальності посадових осіб
- •4.Порядок прийняття нормативних актів управління
- •2.Призначення та види реєстраційних процедур
- •5.Правові засади здійснення реєстраційних процедур
- •6.Особливості адмін..Відповідальності іноземців та осіб без громадянства
- •7.Структура адміністративного процесу
- •9.Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх
- •10.Поняття,сутність та характеристика адміністративно-процесуальної норми
- •11.Поняття та цілі дозвільно-ліцензійної системи
- •12.Особливості адміністративної відповідальності юридичних осіб
- •13.Сутність адміністративно-процесуальних відносин та їх характеристика
- •15.Підстави настання адміністративної відповідальності
- •16.Поняття та характеристика адмін.-процесуального статусу суб’єкта адмін..Процесу
- •17. Дозвільно-ліцензійна діяльність Міністерства доходів і зборів України.
- •18. Стадії провадження в справах про адміністративні правопорушення
- •19 . Принципи адміністративного процесу
- •20.Контрольні провадження
- •22. Співвідношення понять: "адміністративний процес", "адміністративне провадження" "адміністративна процедура".
- •23. Поняття та призначення контрольно-наглядових процедур у адм і н і страти в н о му су до ч и нств і.
- •24. Процедура проведення особистого огляду та огляду речей.
- •25.Обставини, що обтяжують відповідальність при вчиненні адміністративного правопорушення.
- •26. 26.Об'єкти контролю та нагляду, а також система органів, які здійснюють контрольно-наглядові процедури.
- •Поняття, сутність та процедура адміністративного затримання правопорушника.
- •28. Поняття та правові основи адміністративно-юрисдикційної діяльності в органах Міністерства доходів і зборів України
- •29. Форми контролю та стадії контрольних проваджень.
- •30. Порядок вилучення речей і документів
- •31. Поняття та загальна характеристика організації адміністративної ю р и сд и к ці й н ої д і ял ь н ості.
- •32. Місце органів Міністерства доходів і зборів у загальній системі суб'єктів контрольно-наглядових процедур.
- •33. Порядок відшкодування матеріальних збитків, які заподіяні адміністративним правопорушенням
- •34.Характеристика неюрисдикційних адміністративних проваджень.
- •35.Плата за адміністративні послуги.
- •36. Строки адміністративного затримання.
- •37. Характеристика додаткових стягнень за вчинення адміністративних правопорушень.
- •38. Класифікація адміністративних послуг.
- •39. Підстави відкриття провадження у справах про адмін. Правопорушення
- •40. Охарактеризуйте стадії провадження у адмінсуді першої інстанції.
- •41. Особливості розгляду звернень народних депутатів України
- •42. Поняття адмін. Процесу
- •43. Структура правового акту управління
- •44. Поняття контролюючих органів в адміністративному процесі.
- •45. Види судових рішень та порядок їх перегляду і адмін..Судочинстві.
- •46. Процедура прийняття індивідуального акту управління
- •47. Процесуальні документи в провадженні по справах про адмін. Правопорушення
- •48.Характеристика апеляційного провадження в адмін..Судочинстві
- •49. Стадії нормотворчого процесу
- •50.Докази та доказування по справах про адмін. Правопорушення
- •Стаття 251. Докази
- •51. Характеристика касаційного провадження в адміністративному судочинстві
- •52. Поняття та види звернень громадян
- •53. Порушення справи про адміністративні правопорушення та його процесуальне формування.
- •54. Характеристика адміністративного-процесуального статусу відповідача в адміністративному судочинстві.
- •55. Характеристика порядку прийому та розгляду звернень громадян.
- •56. Особи, які беруть участь у провадженні в справах про адміністративні правопорушення.
- •Глава 21 особи, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення
- •57. Характеристика адміністративного-процесуального статусу позивача в адміністративному судочинстві
- •58. Характеристика адміністративно-процесуального статусу інших осіб в адміністративному судочинстві.
- •59. Зміст протоколу про адміністративні правопорушення та особи, які право його складати
- •60. Порядок прийому та розгляду звернень громадян в органах дпс України.
- •61. Відповідальність за порушення порядку розгляду звернень громадян
- •62. Підготовка справи про адміністративне правопорушення до розгляду, її слухання та прийняття постанови по справі
- •63. Структура адміністративного процесу.
- •64. Характеристика проваджень за зверненнями громадян.
- •65. Порядок оскарження і опротестування постанови по справі про адміністративний проступок
- •67. Вимоги до позовної заяви в адміністративному судочинстві.
- •68. Загальна характеристика провадження у справах про адміністративні правопорушення
- •69. Особливості розгляду окремих звернень громадян
- •71 Провадження по забезпеченню безпеки працівникам Мінестерства доходів та зборів України
- •72 Загальна характеристика дисциплінарного провадження
- •73 Порядок провадження службового розслідування
- •74 Поняття та види заходів процесуального примусу
- •75 Поняття адміністративне правопорушення
- •76.Провадження по справах адміністративно-господарських санкцій.
- •77 Підстави і порядок застосування заходів процесуального примусу в адміністративному судочинстві.
- •78 Поняття та види оскарження рішення, дії та бездіяльності виконавчох влади
- •79 Процесуальний порядок розгляду заяви в адміністративному судочинстві
- •80. Порядок застосування штрафних (фінансових) санкції органами Міністерства доходів та зборів України
- •81 Класифікація адмі. Послуг
- •84. Підстави настання дичциплінарної відповідальності
- •85 Види строків в адміністративному судочинстві
- •85.Види строків в адміністративному судочинстві. Що встановлються рішенням суду.
- •86. Процедура адміністративного оскарження.
- •87. Вимоги до звернень громадян. Зве́рнення громадя́н — викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і Законодавче регулювання права на звернення
- •Заборона відмови в прийнятті та розгляді звернення
- •88. Справи про адміністративні правопорушення підвідомчі органам Міністерства доходів і Зборів України.
- •89. Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах.
- •90. Відмінності між різними видами звернень громадян.
- •92. Підстави проведення огляду речей та документів.
- •93. Строки провадження у справах про адміністративні правопорушення
- •94. Форми звернень громадян
- •95. Поняття контролю і нагляду.
- •96. Види проваджень про адміністративні правопорушення.
- •97. Діяльність що підлягає ліцензуванню відповідно з чинним законодавством.
- •98. Адміністративні послуги суть призначення специфіка.
- •99. Строки в адміністративному судочинстві.
51. Характеристика касаційного провадження в адміністративному судочинстві
Стаття 211. Право на касаційне оскарження КУпАП
1. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
2. Ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі. Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження.
3. Підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Стаття 212. Порядок і строки касаційного оскарження
1. Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
2. Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Стаття 213. Вимоги до касаційної скарги
1. Касаційна скарга подається в письмовій формі.
2. У касаційній скарзі зазначаються:
1) найменування адміністративного суду касаційної інстанції;
2) ім'я (найменування), поштова адреса особи, яка подає касаційну скаргу, та осіб, які беруть участь у справі, а також їх номери засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
3) судові рішення, що оскаржуються;
4) обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права;
5) вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції;
6) у разі необхідності - клопотання особи, що подає касаційну скаргу;
7) перелік матеріалів, які додаються.
3. Касаційна скарга може містити клопотання особи про розгляд справи за її участю. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає взяти участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції.
4. Касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження.
5. До касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
52. Поняття та види звернень громадян
Зве́рнення громадя́н — викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Стаття 40 Конституції України усім громадянам України надає право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, які зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Право на звернення забезпечує громадянам можливість обстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення, участі в управлінні державними і громадськими справами та впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, установ, підприємств, організацій.
Види звернень
Звернення може бути подано:
окремою особою (індивідуальне);
групою осіб (колективне).
Форма звернення
Звернення може бути:
усним (викладеним громадянином і записаним посадовою особою на особистому прийомі)
письмовим, надісланим поштою або переданим громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства.
Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи зобов'язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.
Органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, — невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.