46. Процедура прийняття індивідуального акту управління

Під індивідуальними актами управління розуміються акти органів управління, які з моменту їх видання породжують, змінюють або припиняють правові відносини між відповідними суб'єктами. По суті, вони являють собою конкретні рішення, що приймаються відповідними суб'єктами управління в строго окреслених межах їх компетенції та спрямовані на вирішення різноманітних адміністративних справ у процесі повсякденного, безпосереднього керівництва різними областями життя суспільства. Представляючи собою найбільш об'ємну й різноманітну групу управлінських актів, індивідуальні акти управління в значній мірі відображають всю гаму різноманітних суспільних відносин, що виникають у ході виконавчо-розпорядчої діяльності органів держави. Практично неможливо з достатньою точністю визначити ту величезну кількість індивідуальних актів управління, яке видається щодня з найрізноманітніших питань. Наприклад, навряд чи можливо точно вказати число такого роду актів, прийнятих з кадрових питань - прийому і звільнення з роботи, призначенням на посаду і т.д. Прийняття індивідуальних актів управління в певному сенсі носить універсальний характер. Іншими словами, це виробництво охоплює собою всі види адміністративних проваджень, підсумком яких виступає прийняття індивідуального акта управління. Наприклад, це стосується таких виробництв, як виробництво за заявою громадянина, де підсумковим документом виступає рішення компетентного органу або посадової особи щодо питання, порушеного у заяві, реєстраційно-дозвільне провадження, де ми стикаємося з відповідним рішенням, пов'язаним з реєстрацією суб'єкта підприємницької діяльності або оформляють відповідний дозвіл. На відміну від виробництва з прийняття нормативних актів управління даний вид виробництва характеризується набагато менш детальної процесуальної регламентацією. Процедура прийняття індивідуальних актів управління порівняно проста. Окремі особливості їх прийняття отримують своє відображення у відповідних нормативно-правових актах різного рівня. При цьому одним з основних параметрів зазначеного виробництва виступають загальні вимоги, що пред'являються до актів управління. Безумовно, на перший план виступає вимога їх законності. Це означає, що індивідуальні акти управління мають прийматися строго у відповідності до положень Конституції та інших законодавчих актів, відповідати їх вимогам і відповідати компетенції прийняв їх органу. Найважливішим вимогою виступає також необхідність неухильного дотримання встановленої процедури їх прийняття. Поряд з цим, вони повинні відповідати ряду інших вимог. Зокрема, це стосується форми та змісту індивідуального акта управління. Письмовий акт управління повинен бути викладений ясним і чітким мовою, його текст не повинен допускати різночитань і двозначності, повинен бути доступний для розуміння. Обов'язковою є вказівка ​​на те, ким і коли відповідний акт прийнятий. Поряд з назвою, в ньому мають бути вказані дата видання акта, його номер. Акт повинен бути підписаний особою, його прийняли, а в певних випадках і кількома уповноваженими на те особами. У відповідних випадках в актах управління повинні ставитися штампи і печатки. До реквізитами організаційно-розпорядчих документів, зокрема, відносяться: Державний Герб України, порядок використання якого визначається законом; емблема підприємства, установи, організації; зображення нагород; код підприємства, установи, організації за Українським класифікатором підприємств і організацій (УКПО); код форми документа за Українським класифікатором управлінської документації (УКУД); найменування міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади; найменування підприємства, установи, організації; найменування структурного підрозділу; індекс підприємства зв'язку, поштова та телеграфна адреса, номер телефону, номер телетайпа (абонентського телеграфу), номер рахунки в банку; назва виду документа; дата; індекс; посилання на дату і індекс вихідного документа; місце видання; гриф обмеження доступу до документів; адресат; гриф затвердження; резолюція; заголовок до тексту; відмітка про контроль; текст; відмітка про наявність додатків ; підпис; гриф угоди; візи; друк; відмітка про засвідчення копій; прізвище виконавця та номер його телефону; відмітка про виконання документа і направлення його до справи. Таким чином, дотримання вимог діловодства являє собою важливий фактор здійснення процедури прийняття індивідуального акта управління. При характеристиці даного виробництва одним з важливих елементів виступає його стадійність, тобто логічна послідовність дій по прийняттю індивідуальних актів управління. Значною мірою фактор стадійності залежить від суб'єкта ініціації виробництва з прийняття індивідуального акта управління. В цьому сенсі ми можемо виділити два різновиди виробництва: 1) виробництво, пов'язане з реалізацією прав і обов'язків громадян у сфері управління; 2) виробництво з підготовки та прийняття індивідуальних актів управління, ініціатором якого виступають державні органи, підприємства, установи, організації і т.д. Стосовно до виробництва першого виду можна виділити наступні стадії: 1) подача громадянином відповідного звернення і прийняття його до розгляду компетентним суб'єктом; 2) розгляд справи, аналіз і вибір відповідних правових норм; 3) винесення рішення; 4) виконання рішення; 5) оскарження або опротестування рішення. Стосовно до іншого виду виробництва стадія ініціації прийняття того чи іншого індивідуального акта управління фактично збігається зі стадією підготовки управлінського акта. Надалі наведені вище стадії першого виду виробництва відповідають стадіям другого виду. На стадії підготовки управлінського акту ухвалюється рішення про його виданні. При цьому найважливішими передумовами виступають об'єктивна необхідність видання індивідуального акта управління, а також відповідне юридична підстава його видання. Підготовка проекту індивідуального акта управління є найважливішим етапом зазначеної стадії виробництва. Як правило, проекти індивідуальних актів управління розробляються фахівцями юридичних служб відповідних органів, підприємств, установ і організацій. При необхідності проекти індивідуальних актів управління узгоджуються в установленому порядку. Прийняття індивідуального акта управління в одноособовому порядку здійснюється шляхом його підписання відповідною посадовою особою. Можливий і колегіальний порядок прийняття індивідуального акта управління. Такий порядок допускає обговорення прийнятого акта і голосування при його прийнятті. Прийняті індивідуальні акти управління доводяться до виконавців. Їх копії можуть розсилатися відповідним адресатам, або зацікавлені особи знайомляться з ними під розписку.