2. Переробна спроможність пункту перевалки.

Сумарна переробна спроможність пункту перевалки визначається кількістю тонн вантажу, що може бути перевантажена за добу з одного виду транспорту на інший. Залежить вона від переробної спроможності кожного причалу і їхньої кількості. У свою чергу переробна спроможність причалу зв'язана з довжиною фронту перевалки, кількістю і продуктивністю використовуваних механізмів.

Максимальну добову вантажопереробну здатність причалу у тоннах у залежності від продуктивності перевантажувальної лінії можна розрахувати за формулою:

Р_доб=24q_год, (9.7)

де q_год- годинна продуктивність перевантажувальної лінії, т;

 - коефіцієнт використання робочого часу, що враховує тривалість зміни бригад, перестановки судна, підготовки механізмів, перерви для зміни суден біля причалу й ін.;

 - число рівнобіжно діючих ліній.

Максимальну добову вантажопереробну здатність причалу визначають не тільки в тоннах, але й у судах і вагонах. Максимальну кількість суден, що може бути оброблена біля причалу за добу, знаходять за формулою:

, (9.8)

де - мінімальний інтервал між обробкою двох судів на вантажному фронті того самого причалу, год. Мінімальний інтервал включає час на підхід і швартування судна, відшвартування, вантажні операції, огляд судна та оформлення його відправлення год.

Тривалість стоянки судна під вантажними операціями визначається за формулою:

= ; (9.9)

– вантажопідйомність судна, т;

- годинна продуктивність перевантажувальної лінії (установки), т;

Переробна спроможність причалу у вагонах:

= = . (9.10)

Максимальна кількість подач у добу:

= , (9.11)

де Т₀ - тривалість роботи пункту перевалки за добу, год.;

t_м - час, необхідний для маневрів подачі, розстановки і збирання групи вагонів, год.;

m_под- число вагонів в одній подачі;

t_ван- час на завантаження (розвантаження) групи вагонів однієї подачі з урахуванням витрати часу на підготовчі і заключні операції, год.

Максимальна переробна спроможність причалів повинна бути не менше потрібної.

Потрібна добова перероблювальна спроможність причалу у вагонах:

= , (9.12)

де P - кількість тонн вантажу, що повинен бути перероблений відповідно до добового плану, т;

к_н - добовий коефіцієнт нерівномірності (>1);

p_ст - статичне навантаження вагона, т;

Т_м - кількість робочих днів у місяці.

Пункт перевалки повинний мати необхідну кількість причалів, що визначається в залежності від середньої переробної спроможності причалу, розмірів майбутньої за планом перевалки вантажів у порту за експлуатаційний період Р_екс, тривалості цього періоду Т_екс, коефіцієнта нерівномірності підведення судів к_н і використання їхньої вантажопідйомності:

= . (9.13)

До збільшення кількості причалів приступають після того, як використані всі резерви підсилення переробної спроможності існуючих причалів.

Витрату часу на навантаження-вивантаження групи вагонів установлюють для кожного вантажного фронту. Для кращого використання переробної спроможності причалу велике значення має строге дотримання раціональних інтервалів між подачами як вагонів, так і судів. Інтервали ці є основою для складання графіка подачі вагонів, погодженого з графіком руху судів. Допустимі мінімальні і максимальні інтервали при розрідженому чи згущеному підведенні вагонів і судів визначаються пропускною здатністю перевантажувального фронту і місткістю оперативного складу (при перевантаженні через склад).