
- •2. Річковий флот
- •3. Річкові порти і судноремонтні пристрої.
- •4. Основи організації руху.
- •Тема 8. Основи взаємодії видів транспорту.
- •1. Елементи перевізного процесу і їхній технологічний зв'язок.
- •2. Форми технологічної взаємодії
- •3. Наскрізна маршрутизація перевезень.
- •Тема 9. Взаємодія залізничного і водного транспорту.
- •1.Основи взаємодії та умови ефективного застосування прямого варіанту перевалки вантажів.
- •2. Переробна спроможність пункту перевалки.
- •Тема 10. Взаємодія залізничного й автомобільного транспорту.
- •1. Основи взаємодії.
- •2. Взаємодія при концентрації вантажних операцій.
- •3. Єдиний технологічний процес роботи і застосування прямого варіанта перевантаження.
- •4. Транспортно-експедиційне обслуговування підприємств.
- •Тема 11. Взаємодія промислового і магістрального залізничного транспорту.
- •1. Основи взаємодії.
- •2. Єдиний технологічний процес роботи
- •Тема 12.Взаємодія видів транспорту при безперевантажувальних сполученнях.
- •12.1. Основи взаємодії.
- •12.2. Техніко-експлуатаційні особливості морських шляхів, флоту, портів та основ експлуатації.
- •12.2. Поромні переправи.
4. Основи організації руху.
Транспортний процес організується на основі графіка руху флоту. Його розробляють на період навігації. У Положенні про графік руху транспортного вантажного флоту на внутрішніх судноплавних шляхах визначений порядок їхньої розробки й оцінки виконання. Як головний показник оцінки організації руху прийняте фактичне відправлення вантажів по кількості і календарних датах. Один з найважливіших показників експлуатації флоту - ритмічність відправлення судів і вантажів.
Крім графіка руху, на річковому транспорті розробляють технічний план навантаження, вивантаження, буксирування судів і плотів, регулювання тягових засобів і ін.
Рух річкового транспортного флоту організується по двох принципах — наскрізному і дільничний.
Наскрізний рух застосовується на тих лініях, де умови плавання і характер вантажопотоків дозволяють доставляти вантаж від місця відправлення до пункту призначення без перевалки.
Дільничний рух діє там, де окремі ділянки річкового шляху мають різні умови плавання і різний вантажопотік.
Буксири і штовхачі використовують за принципом наскрізної тяги без зміни на всьому шляху чи проходження по системі тягових пліч (дільничної тяги).
Рух вантажно-пасажирського флоту організується по так званій лінійній формі, коли на лінії відбуваються регулярні перевезення вантажів і пасажирів приписаними до цієї лінії судами, і по рейсовій формі, коли на лініях нерегулярного руху призначають спеціальні рейси судів.
Рухом флоту керує диспетчерський апарат різних підрозділів річкового транспорту.
Тема 8. Основи взаємодії видів транспорту.
1. Елементи перевізного процесу і їхній технологічний зв'язок.
Сукупність різних операцій, виконуваних з вантажами при доставці їх зі складів відправників і пунктів відправлення до пунктів призначення і складів одержувачів, входить у поняття перевізного процесу. Це поняття поширюється як на перевезення одним видом транспорту, так і за участю декількох його видів.
Елементи перевізного процесу і їхніх сполучень міняються в залежності від конкретних умов. В загальному виді послідовність перевізного процесу можна представити в такий спосіб:
- накопичення вантажу на складах відправників вантажу і підготовка його до відправлення в найбільш транспортабельному виді з метою забезпечення схоронності і кращого використання місткості і вантажопідйомності транспортних засобів;
- транспортно-експедиційні операції по доставці вантажу на станцію чи порт, оформлення перевізної документації;
- приймання вантажу до відправлення, стягування провізних плат і зборів, накопичення вантажу (при необхідності), збереження до навантаження його в транспортні засоби;
- навантаження вантажу в транспортні засоби і виконання операцій з рухомим складом до відправлення його зі станції чи з порту;
- рух рухомого складу з вантажем від пунктів відправлення до пунктів призначення за участю одного чи декількох видів транспорту, з перевалкою чи вантажу без її, з оформленням відповідних документів у пунктах переходу з одного виду транспорту на іншій;
- операції в пункті призначення рухомого складу до подачі під вивантаження вантажу;
- вивантаження вантажу з транспортних засобів і оформлення його видачі транспортно-експедиційної організації чи безпосередньо одержувачам;
доставка вантажу зі станції чи з порту одержувачам.
У залежності від прийнятої схеми доставки кількості перевантажень і видів транспорту, що беруть участь, перевізний процес чи спрощується ускладнюється. Спрощення процесу досягається, наприклад, при відправленні вантажу з під’їзних колій відправника і вивантаженню в пункті призначення на під’їзних коліях одержувача чи при навантаженні і вивантаженні його в шляху проходження по прямому варіанті (вагон — судно, вагон — автомобіль), минаючи складські операції.
До показників якості виконання перевізного процесу відносяться:
- терміни доставки вантажу одержувачам;
- рівень використання рухомого складу за часом, вантажопідйомністю, місткістю;
- величина питомих витрат на транспортування вантажу;
- ступінь задоволення потреби народного господарства в перевезеннях;
- рівень схоронності вантажу і його якостей.
При участі в перевезенні вантажу декількох видів транспорту велике значення має забезпечення ритмічності перевізних і вантажних операцій. Істотний вплив на технологію перевізного процесу і роботу перевантажувального пункту має характер організації вантажопотоків:
- календарне планування відправлення вантажів у пункти перевалки;
- просування їх по спеціальних нитках графіка;
- наскрізна маршрутизація перевезень, заснована на концентрації надходження вантажу в пункти перевалки, ув'язана з вантажопідйомністю рухомого складу і його кількістю;
- єдині технічні процеси в транспортних вузлах і ін.
Удосконалювання перевізного процесу базується також на координації роботи і взаємодії експлуатаційної діяльності усіх видів транспорту, а саме:
- кооперованому використанню транспортних ресурсів;
- погодженому розвитку технічних засобів у пунктах перевантаження;
- раціональній комплексна організація вагоно-, судно- і автомобілепотоків;
- широкому застосуванню безперевантажувальних сполучень;
- упровадженню єдиних технологічних процесів роботи портів, залізничних станцій і автомобільних господарств;
- організації повної і чіткої взаємної інформації, упровадження єдиного оперативного планування.
Порушення координації і взаємодії приводять до затримки доставки вантажів, росту простоїв рухомого складу, збільшення транспортних витрат.