Тема 11. Взаємодія промислового і магістрального залізничного транспорту.

1. Основи взаємодії.

Технологічна взаємодія промислового і магістрального залізничного транспорту має велике народногосподарське значення, оскільки більш 90% обсягу навантаження і близько 80% обсягу вивантаження вантажів виконується на під'їзних коліях підприємств і організацій.

Від чіткої роботи залізничного транспорту підприємств значною мірою залежить виконання планів перевезень магістрального і залізничного транспорту. У свою чергу виконання виробничих планів підприємств знаходиться в прямої залежності від регулярної і своєчасної доставки залізницями в достатній кількості сировини, палива й інших матеріалів підприємствам і від своєчасного забезпечення підприємств необхідною кількістю рухомого складу для відправлення продукції.

Характер (форми) взаємодії промислового і магістрального залізничного транспорту буде різним у залежності від:

- потужності підприємств;

- ступеня розвитку і технічного оснащення його транспорту;

- обсягів вантажної роботи;

- ступеня маршрутизації перевезень;

- наявності на шляхах підприємств внутрішніх технологічних перевезень вантажів у спеціалізованому рухомому складі;

- прийнятої системи подачі вагонів на під'їзну колію і збирання їх локомотивом дороги чи підприємства;

- системи обслуговування виробничого підприємства безпосередньо чи залізницею через об'єднане господарство промислового залізничного транспорту.

Підприємства ряду галузей важкої промисловості мають високорозвинене залізничне господарство.

Разом з тим не можна недооцінювати значення під'їзних колій із середніми і малими обсягами перевезень. Частка цих колій дуже велика (до 80% загальної кількості).

Нерідко вони примикають і до залізничних господарств великих підприємств із великим обсягом роботи.

Взаємодія залізничних станцій примикання з залізничними цехами великих підприємств досить складний процес, що вимагає рішення багатьох питань. У їхньому числі:

- оптимальний розподіл операцій по обробці вагонів між підприємством і станцією примикання (добірка груп вагонів по фронтах вивантаження і по призначеннях навантажених вагонів, формування маршрутів);

- встановлення оптимальних інтервалів між подачами груп вагонів, маршрутами і нормами перебування вагонів на під'їзних коліях підприємств;

- розробка заходів щодо скорочення часу перебування вагонів МШС на шляхах підприємства, вибори оптимальної схеми механізації й автоматизації навантажувально-розвантажувальних робіт;

- організація оперативного керівництва і планування роботи транспорту підприємства і залізничної станції на основі взаємної інформації.

Якщо промислове підприємство має на своїй території сортувальну станцію, то на цій станції ведуться формування і розформування маршрутів, добірка по призначеннях груп вагонів, що відправляються, і добірка прибулих вагонів по фронтах вивантаження. Якщо ж такої станції немає, то таку роботу виконує залізниця.

Просування вагонів Укрзалізниці по коліях великих підприємств виконують, як правило, організованими поїздами, що рухаються з інтервалами, установленими графіком.

Подачу вагонів на підприємства, що не мають внутрішніх перевезень, і збирання цих вагонів з підприємств часто виконують станції примикання своїми локомотивами. У цьому випадку взаємодія станцій з підприємством, що обслуговується нею, зводиться до встановлення порядку подачі груп вагонів на під'їзну колію і збирання їх відтіля після виконання вантажних операцій (по інтервалах, по готовності); нормуванню часу на ці операції і порядку своєчасної взаємної інформації.

Коли до залізничної станції примикає малодіяльна під'їзна колія одного підприємства, його обслуговування організується досить просто. Однак якщо до станції примикають кілька таких колій, то її робота ускладнюється. Виникає задача регулювання черговості обслуговування кожної під'їзної колії локомотивом станції, з'являється необхідність сортування прибулих вагонів по їхніх призначеннях (під'їзним коліям) і добірки груп вагонів для подачі їх на підприємства, ускладнюється інформація про прибуваючі вагони.

У цих умовах найбільш доцільна організація об'єднаних залізничних цехів чи підприємств промислового залізничного транспорту, що приймають на себе функції обслуговування декількох малодіяльних під'їзних колій.

Для подальшого поліпшення координації і взаємодії магістрального і промислового залізничного транспорту необхідне рішення ряду питань, що вимагають застосування сучасних математичних методів, ЕОМ і АСУ.

У зв'язку з великою розмаїтістю вимог технології й умов роботи транспорту на промислових підприємствах перспективи й етапи автоматизації керування їхнім транспортом значно розрізняються. Тому їх можна розглядати окремо по групах підприємств:

- відкриті гірські розробки;

- паливно-сировинні промислові комплекси;

- металургійні заводи;

- заводи важкого машинобудування.

Автоматизована система керування на підприємствах відкритих гірських розробок покликана вирішувати наступні задачі керування гірничо-транспортним процесом:

- оперативне планування видобутку і навантаження руди у вагони відповідно до заявок і вимог споживачів;

- планування роботи транспорту;

- керування рухом транспортних засобів;

- облік роботи гірського і транспортного устаткування.

Система керування транспортно-технологічним комплексом поверхні шахтного (вугільного) району призначена для рішення задач:

- оперативного планування постачань вугілля споживачам;

- планування перевезень сировини із шахт на збагачувальні фабрики;

- навантаження вугілля і розподілу порожніх вагонів;

- перевезень закладних матеріалів і порожньої породи;

- формування поїздів і передач;

- керування рухом поїздів і локомотивів;

• обліку навантаження і роботи транспорту.

В автоматизовану систему керування транспортом металургійного комбінату входять кілька підсистем керування:

- зовнішніми сировинними потоками (планування навантаження сировини і просування його в межах мережі залізниць);

- внутрішніми сировинними потоками (з урахуванням вимоги агломераційних фабрик, доменного і сталеплавильного виробництва), перевезеннями рідкого чавуна, сталі і рухом злитковозних поїздів;

- навантаженням у вагони готової продукції;

- формуванням поїздів і рухом поїзних локомотивів.

В АСУ на транспорті машинобудівних заводів у якості першочергових включене рішення задач:

- поліпшення організації внутрішньозаводських залізничних перевезень по контактних графіках;

- централізованого диспетчерського керівництва міжцеховими і автомобільними перевезеннями;

- своєчасний збір і представлення диспетчеру всієї необхідної інформації про положення транспортних одиниць і ситуацій на вантажних фронтах.