
- •62. Методи узагальнення результатів педагогічного експерименту.
- •63. Форми подання результатів педагогічного експерименту.
- •64. Характеристика вербальної форми подання наукової інформації.
- •65. Характеристика символьної (табличної) форми подання результатів педагогічного експеременту.
- •66. Характеристика геометричної (просторово-образної) форми подання результатів педагогічного експерименту.
- •67. Вимоги до структури і оформлення наукової статті з педагогіки.
- •68. Вимоги до структури і оформлення наукової доповіді за результатами педагогічного експерименту.
65. Характеристика символьної (табличної) форми подання результатів педагогічного експеременту.
Найважливіший спосіб подання наукової роботи − числові значення величини за певною шкалою, які були розглянуті в темі 2.5. Статистично упорядковані результати дослідження для зручності подальшого використання заносять до таблиць. Стандартний вигляд таблиць для подання первинних результатів: по рядкам − піддослідні, по стовпцям − значення виміряних параметрів. Таблиці дають можливість відображати кількісні ознаки об’єкту дослідження в стислому вигляді, компактно, систематизовано і наочно. Наведені в таблиці результати зручно порівнювати та аналізувати. Таблиця може бути не тільки засобом відображення зібраних під час експерименту відомостей, але й засобом їх інтерпретації. Тому важливо знати, як правильно скласти таблицю, який її вид доцільно обрати.
Кожна таблиця складається з двох частин: текстової й цифрової. До текстової частини відносяться заголовок таблиці та необхідні словесні пояснення. До цифрової частини відносяться статистичні числові дані, номер таблиці та номери стовпців.
Інформативність таблиці залежить від вдалої її побудови (див. мал. 2.6.1.). Правильний вибір структури таблиці допомагає краще розкрити сутність вміщених до неї відомостей і зв’язки між ними. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично тексту. Назву і слово „Таблиця” починають з великої літери. Назву не підкреслюють. Заголовки стовпців повинні починатись з великих літер, підзаголовки − з маленьких, якщо вони є самостійними. Висота рядків має бути не меншою 8 мм. Стовпець з порядковими номерами рядків до таблиці включати не потрібно. Таблицю розміщують після першого згадування про неї у тексті, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку наукової (дипломної, дисертаційної тощо) роботи, або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. При перенесенні таблиці на інший аркуш (сторінку) назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю стовпців можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах однієї сторінки. Якщо рядки або стовпці таблиці виходять за формат сторінки, то у першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її шапку, а у другому − боковик. Якщо текст, який повторюється в стовпці таблиці, складається з одного слова, його можна заміняти лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його заміняють словами „Те ж”, а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів, які повторюються, не слід. Якщо цифрові або інші відлмлсті в якомусь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк. Якщо таблиця безпосередньо з текстом не пов’язана, то її можна винести у додатки.
Таблиця (номер)
Назва таблиці
Шапка |
|
|
|
Заголовки стовпців |
||||
|
|
|
|
|
|
Підзаголовки стовпців |
||
Рядки |
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
||||
Боковик (заголовки рядків) |
Графи (стовпці) |
Мал. 2.6.1. Приклад побудови таблиці
За структурою розрізняють прості, групові, комбіновані, складені, шахові та деякі інші таблиці.
Проста таблиця (див. табл. 2.6.2.) містить перелік відомостей, зібраних про окремі фактори об’єкту дослідження. У груповій таблиці окремі з факторів дослідження групуються за якоюсь певною ознакою (див. табл. 2.6.3.). У комбінованій таблиці (див. табл. 2.6.4.) фактори дослідження можуть бути згруповані за декількома ознаками. Комбінована таблиця створює кращі умови для порівняння і аналізу результатів дослідження, ніж прості та групові таблиці. Складену таблицю утворюють шляхом об’єднання кількох простих або групових таблиць (див. табл. 2.6.5.). Шахова таблиця (див. табл. 2.6.6.) являє собою різновид комбінаційних таблиць. За допомогою такої таблиці стає можливим зручно показати зв’язки між ознаками дослідження.
Усі таблиці нумерують арабськими цифрами. Номер таблиці пишуть на один рядок вище і праворуч від назви таблиці (як на наведених зразках таблиць 2.6.2. - 2.6.6.). Нумерація таблиці в межах розділу (Таблиця 2.6.1.).: це значить перша таблиця шостої теми другого розділу.