Розділ II. Особливості організації та функціонування вищих органів виконавчої влади України

2.1 Президент в системі органів виконавчої влади

Відповідно до ст.1 ЗУ «По вибори Президента України» Президент України обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Строк повноважень Президента України визначається Конституцією України (Ст.1).

За визначенням Конституції України, Президент України є главою держави, гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина. Зважаючи на такий статус, Президент України не входить до будь-якої з гілок державної влади структурно, але, водночас, має повноваження щодо усіх трьох гілок влади (законодавча влада – право законодавчої ініціативи, право вето, підписання законів; виконавча влада – кадрові повноваження; судова влада – утворення судів, здійснення помилування, призначення та звільнення третини складу Конституційного Суду України). До недавнього часу Президент України був найбільш інтегрований у виконавчу гілку влади, оскільки усі ключові кадрові питання, а також питання створення та ліквідації центральних органів виконавчої влади вирішувались ним одноосібно. А тому вважалось, що Президент України належить до виконавчої гілки влади функціонально, що абсолютно збігалось з існуючим на той час статусом Президента України. Виходячи з цього, Президент України був наділений саме адміністративними повноваження в сфері виконавчої влади, щобеззаперечно робило його повноправним суб’єктом адміністративного права[ 12; стр.59].

Відповідно до Конституції України Ст 104. Новообраний Президент України вступає на пост  не пізніше  ніж  через  тридцять  днів  після  офіційного  оголошення результатів виборів,  з  моменту  складення  присяги  народові  на урочистому засіданні Верховної Ради України. 

Приведення Президента  України  до  присяги  здійснює  Голова Конституційного Суду України. 

Президент України складає таку присягу: "Я, (ім'я та  прізвище),  волею  народу  обраний  Президентом  України, заступаючи на цей  високий  пост,  урочисто  присягаю  на вірність Україні.  Зобов'язуюсь  усіма  своїми  справами  боронити суверенітет і незалежність України, дбати  про  благо  Вітчизни  і добробут Українського народу, обстоювати права і свободи громадян, додержуватися Конституції України і  законів  України,  виконувати свої  обов'язки  в  інтересах  усіх  співвітчизників,    підносити авторитет України у світі" ( ст.104). 

Взаємовідносини з виконавчою гілкою визначаються статтями 106, 112, 113, 114, 115, 116, 118 та іншими Конституції України. Так, Президент України призначає за поданням Прем'єр-міністра України членів Кабінету Міністрів, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій і припиняє їх повноваження на цих посадах (статті 106, 114, 118); у разі дострокового припинення повноважень Президента згідно зі статтями 108, 109, 110, 111 Конституції його обов'язки покладаються на Прем'єр-міністра України (ст. 112); Кабінет Міністрів відповідальний перед Президентом і забезпечує виконання його актів (статті 113, 116); Кабінет Міністрів складає повноваження перед новообраним Президентом України (ст. 115). Конституція передбачає процедуру контрасигнації (від лат. contra — проти і sign — підписую) стосовно актів Президента, виданих у межах повноважень, передбачених пунктами 3, 4, 5, 8, 10, 14, 17, 18, 21, 22, 23, 24 ст. 106. Такі акти скріплюються підписами Прем'єр-міністра України і міністра, відповідального за акт та його виконання [ 11; стр.77].

Усі повноваження Президента України так чи інакше пов’язані з державним управлінням, оскільки мета діяльності Президента України при реалізації будь-яких його повноважень збігається з метою реалізації самого державного управління – забезпечення законності, прав та свобод громадян. Наприклад, здійснюючи помилування Президент України не виступає в якості суб’єкта адміністративного права, оскільки відсутній публічний інтерес у виникаючих при цьому відносинах, а підписуючи закони виступає в якості суб’єкта конституційного права. Нас же цікавлять лише ті повноваження, які безпосередньо направлені на реалізацію функцій державного управління. Такими повноваженнями є:

1)Кадрові повноваження;

2)Забезпечувальні повноваження;

3)Контрольні повноваження [ 12; стр.60].

Персональний склад Ради формує Президент України, її членами можуть бути керівники центральних органів виконавчої влади, а також інші посадові особи, а за посадою, що передбачено ст. 107 Конституції, до неї входять: Прем'єр-міністр України, Міністр оборони України, Голова Служби безпеки України, Міністр внутрішніх справ України, Міністр закордонних справ України.

Забезпечення діяльності Ради здійснює Секретар Ради, якого призначає Президент України. Він має заступників, яких також призначає Президент. Секретар Ради безпосередньо підпорядковується Президентові України

[ 11;стр.79].