61. У чому виявляється фрустраційний стан людини?

Стан ФРУСТРАЦІЇ виникає не відразу. Для його появи потрібно перебороти так званий фрустраційний поріг. Його визначає низка моментів:

- повторенням незадоволення: при повторному незадоволенні (невдачі) відбувається його підсумування з емоційним наслідком від колишньої невдачі;

- глибиною незадоволення: чим сильнішою була потреба, тим нижчий поріг фрустрації;

- емоційною збудливістю: чим вона вища, тим нижчий фрустраційний поріг;

- рівнем домагань людини, її звичкою до успіху: чим довше людина не зазнавала невдачі, тим нижчий поріг;

- етапом діяльності: якщо перешкода виникає на початку діяльності, агресія виражена слабше, ніж коли невдача захопила людину в самому кінці.

62. Страх — внутрішній стан, що обумовлений загрозою реального або передбачуваного лиха.

63. Які наслідки страху?

По-перше, всяка діяльність, поєднана зі страхом, породжує напруження, втому, нервове вичерпанняНапр., кільканадцять хвилин екзамену, якого студент боявся, дуже його втомлюють. Іншим наслідком страху є перешкоди в праці. Напр., хто боїться публічних виступів, то навіть при доброму приготуванні починає помилятися, тремтіти тощо. Лякливий учень може забути завчений матеріал в одну мить. Після негативної оцінки, коли страх залишить його, відразу все згадає. Дія під впливом страху позбавляє нас спонтанності, радості, задоволення й приємності творчого життя – того, що ми могли би зазнавати, якщо би подолали в собі страх і жили у внутрішній свободі.

В молодої людини захист перед страхом може мати перехідний характер. Тоді вони не мають великого впливу на формування життєвих постав. Якщо їх несвідомо застосовувати упродовж років і нічого не робити для подолання страхів, то тоді страхи можуть переходити в нервозні структури.

64. Шляхи формування стійкості характерним емоційним станом

Ефективність формування емоційної стійкості визначається застосуванням вправ спеціального психофізичного тренінгу та ранньою психодіагностикою, що враховує характеристики емоційної стійкості на різних рівнях її прояву. Головним шляхом формування емоційної стійкості є оволодіння прийомами емоційно-вольової регуляції на психологічному та фізичному рівнях, розвиток та вдосконалення індивідуальних властивостей та психічних функцій особистості, які забезпечують емоційну стійкість. Застосування цілісного комплексу психокорекційного впливу дозволяє оптимізувати емоційну стійкість у ранньому юнацькому віці під час навчальної діяльності.

65. Почуття - це специфічні людські, узагальнені переживання ставлення до людських потреб, задоволення або незадоволення яких викликає позитивні або негативні емоції — радість, любов, гордість або сум, гнів, сором тощо.

66. У чому сутність почуттів?

На відміну від емоцій і настроїв, почуття мають виражену об'єктивну прив'язку: вони виникають щодо чого або когось, а не ситуації в цілому. «Я боюсь цієї людини» — це почуття, а «Мені страшно» — це емоція.

В якості почуття виявляється ставлення особистості до праці, подій, інших людей, до самої себе. За якістю переживань відрізняють одні емоції і почуття від інших, наприклад радість від гніву, сорому, обурення, любові тощо. В емоційній сфері людини особливе місце посідають вищі почуття. Особливе місце вищим почуттям відводиться у художній творчості. Багато авторів приділяють чималу увагу їхньому висвітленню тощо. Вони являють собою відображення переживань ставлення до явищ соціальної дійсності. За змістом вищі почуття поділяють на моральні, естетичні, інтелектуальні та праксичні почуття. Вищі почуття є не лише особистим переживанням, а й засобом виховного впливу на інших.