1. психіка - це суб'єктивний відбиток об'єктивної дійсності в ідеальних

образах, на основі яких регулюється взаємодія людини з зовнішнім середовищем.

2. Змістом психіки є ідеальні образи об'єктивно існуючих явищ. Але ці образи виникають у різних людей по різному. Вони залежать від минулого досвіду, знань, потреб, інтересів, психічного стану і т.і. Інакше кажучи, психіка - це суб'єктивне відображення об'єктивного світу. Однак суб'єктивний характер відображення не означає, що це відображення неправильне; перевірка суспільно-історичної й особистої практики забезпечує об'єктивне відображення оточуючого світу.

3. Психічний образ - цілісне, інтегративне відображення відносно самостійної, дискретної частини дійсності, інформаційна модель дійсності, використовувана людиною для регуляції своєї життєдіяльності. Психічні образи ідеальні, оскільки світ представлений у свідомості людини загальнозначущими, ідеальними формами. Характер виникнення психічних образів залежить від минулого досвіду, знань, потреб, інтересів, психічного стану і т. .4.позаобразні компоненти - загальні ціннісні орієнтації особистості, змісти і значення явищ, розумової дії.

5. Між психікою тварин і людини існує кілька головних відмінностей.Перша відмінність будь-якої діяльності тварин від діяльності людини полягає в тому, що вона є діяльністю безпосередньо біологічною. Діяльність тварини можлива лише по відношенню до предмета, життєвої біологічної потреби, завжди залишається в межах інстинктивних, біологічних відношень до природи. Друга відмінність полягає в такому; відношення тварин до собі подібних не відрізняється від їх відношення до інших зовнішніх об'єктів, що пов'язано з фактом відсутності у тварин суспільства. Деякі автори вважають, що у тварин існує розподіл праці. Відмінності між людиною та тваринами полягають і в особливостях їх „мови". Спілкування між тваринами відбувається за допомогою звуків, які лише зовні подібні до людської мови. Ці процеси відмінні за своєю суттю. яльність людини не обов'язково пов'язана з біологічними мотивами. Другою особливістю свідомої діяльності є необов'язкова її визначеність наочними враженнями від середовищаТретя особливість полягає в тому, що переважна більшість знань та вмінь людини формується шляхом засвоєння загальнолюдського досвіду, накопиченого в історії суспільства, який передається в ході навчання

6___________________

7Слід зазначити, що багато відкриттів середини - другої половини XIX ст. в області анатомії головного мозку, нервово-м'язової та сенсорної фізіології, не будучи, по суті, психологічними, тим не менш чинили істотний вплив на розвиток психологічних ідей. Важливим джерелом формування природно - наукових основ психології стало еволюційне вчення Чарльза Дарвіна. У 1859 р. в світ виходить його книга "Походження видів шляхом природного відбору". У ній Ч. Дарвін встановлюєосновні фактори біологічної еволюції - мінливість, спадковість і добір.

8. Світ психічних явищ людини різноманітний. В його основі лежать психічні процеси, які забезпечують відображення і усвідомлення людьми впливів оточуючої дійсності. Початкові уявлення про оточуючий світ складаються у людини завдяки функціонуванню психічних пізнавальних процесів. 9. Відчуття - це психічний пізнавальний процес відображення в мозку людини окремих властивостей предметів та явищ матеріального світу, а також внутрішніх станів організму при безпосередньому впливові подразників на органи чуття. Органи чуття – це ті механізми, за допомогою яких інформація про оточуюче нас середовище надходить до кори головного мозку. За допомогою відчуттів відображаються основні зовнішні ознаки предметів і явищ (колір, особливості поверхні предметів, звук, смак тощо) і стан внутрішніх органів. Відчуття виникає як реакція нервової системи на той чи інший подразник і має рефлекторний характер. Фізіологічною підставою відчуття є нервовий процес, який виникає під дією подразника на адекватний йому аналізатор. Аналізатори – це органи тваринного, в тому числі й людського, організму, які аналізують навколишню дійсність і виокремлюють у ній ті чи інші різновиди енергії. 10. До психічних пізнавальних процесів належать: відчуття, сприймання, увага, пам’ять, уява, мислення, мовлення. 11. До основних психологічних властивостей людини, які забезпечують її психологічну надійність з точки зору БЖД, належать пам’ять, емоції, сенсомоторні реакції, увага, мислення, воля, темперамент, почуття обережності тощо.

12. Існують три класи емоційних станів:

1)настрій— найпоширеніший емоційний стан, що характеризується слабкою інтенсивністю, тривалістю, іноді невизначеністю та неясністю переживань. 

2)пристрасть— виразне, визначене, сильне, глибоке, тривале, усвідомлене емоційне переживання.

3)афект— емоційне переживання, що характеризується різко вираженою інтенсивністю та відносною короткочасністю.

13  - енергійність;    - терплячість;    - витримка;    - сміливість.

14Психічні (психологічні) стани — мінливі стани людини, які описують у термінах психології. Як правило, емоційно насичені, виникають під впливом життєвих обставин, стану здоров'я, ряду інших факторів. Психічні стани, як й інші психічні явища, існують у вигляді переживань, ідей в свідомості людини та в тій частині психіки, яку називають несвідоме

15Відчуття – пізнавальний психічний процес відображення в мозку людини окремих властивостей предметів і явищ при їх безпосередній дії на її органи чуттів. Існують також інтерорецептивні відчуття, які є такими, що йдуть від внутрішніх органів.

16. Аналізатор складається з

вхідного буфера, в якому зберігається вхідний рядок

стека в якому зберігають термінальні та нетермінальні символи з граматики, що аналізується.

таблицю аналізу яка каже яке ( якщо існує ) правило граматики застосувати залежно від символів на вершині стеку, та наступного вхідного токена.

17Усі рецептори поділяють на дві великі групи: зовнішні і внутрішні. До зовнішніх належать: слухова, зорові, нюхові, смакові, дотикові. До внутрішніх – рецептори внутрішніх органів та опорно-рухового апарату.Також рецептори поділяють на дистантні – ті, що отримують інформацію на певній відстані від джерела подразнення (зорові, слухові, нюхові) та контактні, які збуджуються лише за безпосереднього контакту подразника з ними (дотикові).

18зорові, слухові, нюхові, смакові і шкірні. Це екстерорецептивні відчуття.

19. інтерорецептивні відчуття. Вони пов'язані з рецепторами, що знаходяться у внутрішніх органах (органічні відчуття).

20. кинестезичні (рухові) і статичні відчуття, рецептори яких знаходяться в м'язах, зв'язках і вестибулярний апарат. Це - проприорецептивні відчуття (від лат. Proprius - власний), відчуття власних рухів і "просторового положення тіла.

21. Що таке сприйняття як психопізнавальний процес?

Сприйняття́ (перцепція, від лат. perceptio) — психічнопізнавальний процес, який полягає у відображенні людиною предметів і явищ, в сукупності всіх їхніх якостей при безпосередній дії на органи чуття.Сприйняття - низка процесів, в ході яких інформація сполучається в сенсорний образ та інтерпретується як інформація породжена об'єктами або подіями оточуючого середовища

22. Які вам відомі види сприйняття?

В залежності від переважної ролі того або іншого аналізатора в структурі образу розрізняють наступні вигляди сприймання: кінестетичні, зорові, слухові, дотикові, нюхові, смакові. В залежності від провідних аспектів об'єкта, що сприймаються, виділяють також такі класи сприймань:

• сприймання простору - це відображення у психіці людини розташування, величини, форми, об´ємності, віддаленості один від одного предметів та явищ на землі й у небі.

• сприймання часу це відображення об´єктивної тривалості, швидкості та послідовності явищ дійсності. Завдяки сприйманню часу відображаються зміни, що відбуваються в навколишньому світі.

• сприймання руху- це відображення зміни положення об´єктів у просторі. Воно дає змогу орієнтуватися у відносних змінах у взаємному розташуванні та взаємовідношенні предметів навколишньої дійсності.

• сприймання об'єктів

23.Наведіть властивості сприйняття

Сприйняття кожного нового предмета здійснюється на підставі наявних знань і досвіду людини. Людина сприймає предмет або явище в певному співвідношенні частин. У деяких випадках значущими є не так самі складові, як їхні взаємозв´язки.

Найважливішими особливостями сприйняття є:

• предметність;

• цілісність;

• структурність;

• константність;

• апперцепція;

• осмисленість;

• вибірковість;

• ілюзія.

24.Дайте визначення уяві

Уя́ва — конструктивне, хоча не обов'язково творче вживання минулого чуттєвого досвіду, оживленого як образи у даному досвіді на ідейному рівні, яке у своїй сукупності не є відтворенням минулого пережиття, але новим формуванням матеріалу, що походить з минулого досвіду: така побудова є або творчою, або наслідувальною, будучи творчою, коли вона є само-розпочатою і само-сформованою, та наслідувальною, коли вона слідує формуванню започаткованим і сформованим іншим

25.Які вам відомі види уяви

Активна (довільна) уява — послідовність фантазій, викликаних за допомогою довільної концентрації. (К.Юнг) Пасивна (мимовільна) уява — послідовність фантазій, викликана мимовільними процесами психіки. Продуктивна уява — в рамках цього виду уяви дійсність свідомо конструюється людиною, а не просто механічно копіюється чи відтворюється. Репродуктивна уява - при використанні цього виду уяви постає завдання відтворити реальність в тому вигляді, в якому вона реально існує. Конкретна уява — уява, при реалізації якої, здійснюється оперування конкретними образами реальної дійсності. Абстрактна уява — уява, при реалізації якої, здійснюється оперування абстрактними образами.

26.З чого складається довільна уява?

уява завжди спрямована на виконання творчого або логічного завдання. Процес зберігання в головному мозку інформації - динамічний, тобто відбувається поступова зміна змісту матеріалу і взаємне переміщення його елементів. Цей процес відображає активну уяву. Звідси - інтуїція, прозріння. Активна уява спрямована переважно назовні. Вона визначається й контролюється волею і може бути відтворювальною (репродуктивною) або творчою. Апарат уяви становить умову творчої діяльності особистості.